WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Моделі посткомуністичних трансформацій - Реферат

Моделі посткомуністичних трансформацій - Реферат

тоталітаризму" [26, с. 131]. Не існує також оформленої офіційної ідеології. Проте немає поля громадянського суспільства, а держава має усепроникаючий, корпоративний та поліцейський характер. В економіці відбувається одержавлення приватного сектора (передусім комерційних банків). Майже немає такого виду комерційної діяльності, що не ліцензується державою. Внаслідок націоналізації і постійної перереєстрації приватних суб'єктів економічної діяльності їх кількість постійно скорочується.
Усе населення країни об'єднано в корпоративні структури, які утворюють тоталітарний каркас. Трудові колективи, як і раніше, виконують політичні функції, зокрема - висування кандидатів у депутати. Під час виборів і референдумів контроль та управління голосуванням здійснюють керівники підприємств і установ. "Громадські" організації, що установлюються згори, не стільки репрезентують інтереси відповідних сегментів суспільства у відносинах з державою, скільки державну політику у цих сегментах. Таким чином, політичне представництво замінено функціональним, а політика зводиться до взаємодії між владою та обмеженим колом впливових корпоративних спілок, які, в обмін на покору, одержали монополію на представництво відповідних верств населення. У країні діє сім служб з правом оперативно-розшукової діяльності; чисельність МВС у півтора рази перевищує чисельність збройних сил; КДБ, що зберіг свою попередню назву, і сьогодні головним завданням вважає боротьбу с супротивниками режиму. Хоч у Білорусі формально існують опозиційні партії, але їх діяльність переслідується владою, а лідери опозиції зникають без сліду [26]. Отже, за своєю сутністю політичний режим Білорусі доцільно (користуючись терміном, який свого часу запропонував В. Полохало) визначити як неототалітарний [28, с. 13], але це поняття ще потребує наукової розробки.
Скільки можуть проіснувати такі режими? У Туркменістані, в силу патріархальності суспільства, великих природних ресурсів та географічної віддаленості від демократичного світу (що зумовлює можливість автаркії) - досить тривалий час. Доля режиму у Білорусі, яка має інший цивілізаційний контекст, обмаль природних ресурсів та кордони з новими демократіями, великою мірою визначається його політичною та економічною підтримкою з боку Росії, політичне керівництво якої заради своїх імперських амбіцій готове підтримувати будь-який антидемократичний режим, що солідаризується з її політичним курсом.
Висновки
Наведені моделі являють собою "чисті типи" посткомуністичної трансформації, які у реальній дійсності не мають абсолютно лінійного характеру. У більшості країн, які вже стали консолідованими демократіями, на цьому шляху траплялися більш-меш значні гальмування та відпливи (див. таблиці 3 та 5). Не зовсім ясно, за якою моделлю розвиватимуться країни, політичні режими яких кваліфікуються як перехідні або гібридні. Не виключена можливість появи циклічної моделі, подібної до описаної С. Хантінґтоном [22, с. 52 - 53], за якої електоральна демократія буде чергуватися з неконсолідованим авторитаризмом.
Серед об'єктивних чинників, що істотно впливають на траєкторію посткомуністичної трансформації, найбільш важливими уявляються особливості її вихідної позиції (походження тоталітарного режиму, термін його функціонування і ступінь тоталітарності); структура трансформаційного процесу (моністична чи бінарна); цивілізаційний контекст. Взаємодія цих чинників значною мірою зумовлює траєкторію трансформаційного процесу, проте жоден з них сам по собі не є детермінантом, а має корелятивний характер. На перебіг трансформацій впливають також зовнішньополітичні тиски, особисті якості політичних лідерів, структура політичної еліти, але їх вплив опосередковується якістю політичної культури суспільства.
Література:
1. www.freedomhouse.org/research/freeworld/2005/electoral2005
2. Даймонд Л. Прошла ли третья волна демократизации? // Полис. - 1999. - №1. - С. 10 - 25.
3. Мачкув Е. Преобразование коммунистического тоталитаризма и посткоммунистическая системная трансформация: проблемы, концепции, периодизация // Полис. - 2000. - №4. - С. 38 - 59.
4. Романюк О. І. Проблема типологізації політичних режимів в контексті аналізу демократичних транзитів // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. - Серія: "Питання політології". Вип. 4: - 2002. - №555. - С. 16 - 25.
5. Brzezinski Z. The Grand Failure: The Birth and Death of Communism in the Twentieth Century. - New York: Collier books, 1990 - 304 p.
6. Арон Р. Демократия и тоталитаризм / Пер. с француз. - М.: Текст, 1993. - 262 с.
7. Джилас М. Лицо тоталитаризма / Пер с сербо-хорв.- М.: Новости, 1992. - 541 с.
8. Романюк О. І. Посттоталітарна трансформація як специфічний тип демократичного транзиту // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. - "Питання політології". Вип. 3. - 2001. - №518. - С. 71 - 78.
9. Freedom in the World: The Annual Survey of Political Rights and Civil Liberties 2004 / Ed. by A. Piano, A. Puddington - N.Y.: Rowman & Littlefield Publishers, Inc., 2004. - 734 p.
10. www.freedomhouse.org/net98
11. www.freedomhouse.org/reserch/freeworld/2005/tables2005
12. Nations in Transit 2004. Democratization in East Central Europe and Eurasia / Ed. by A.Motyl, A.Schnetzer. - N.Y.: Rowman & Littlefield Publishers, Inc., 2004. - XVII, 666 p.
13. Nations in Transit 2003. Democratization in East Central Europe and Eurasia / Ed. by A.Karatnycky, A.Motyl, A.Schnetzer. - N.Y.: Rowman & Littlefield Publishers, Inc., 2003. - XIX, 679 p.
14. www.freedomhouse.org/reserch/nitransit/2005/addendum2005
15. www.freedomhouse.org/reserch/freeworld2005/electoral2005
16. Ткач Д. І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій. - К.: МАУП, 2004. - 480 с.
17. Пшеворский А. Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и Латинской Америке/ Пер. с англ. - М.: РОССПЭН, 2000. - 320 с.
18. Растоу Д. А. Переходы к демократии: попытка динамической модели // Полис. - 1995. - №5. - С. 5 - 15.
19. Романюк О. Суспільно-політичні трансформації в новоутворених посткомуністичних країнах: спроба системного аналізу // Людина і політика. - 2003. - №5. - С. 3 - 11.
20. Andreski S. Max Weber's Insights and Errors. - London; Boston: Routledge & Kegan Paul, 1984. - 155 p.
21. Романюк О. І. Праві та ліві тоталітарні режими: спільне і специфічне // Нова політика. - 2002. - №1. - С. 55 - 59.
22. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века / Пер. с англ. - М.: РОССПЭН, 2003. - 386 с.
23. Полунєєв Ю. Зубожіння політикуму як чинник неконкурентоспроможності країни // Дзеркало тижня. - 2005. - 8 жовтня. - С. 8.
24. Freedom of the Press 2004. A global Survey of Media Independence / Ed. by K. Deutch Karlekar. - N.Y.: Rowman & Littlefield Publishers, Inc., 2004. - XII, 194 p.
25. Кадырова М. Халиф на исторический час. Загадочная страна и её вождь туркменбаши // Зеркало недели. - 2002. - 14 декабря.
26. Якушик В. Різновиди політичних режимів // Віче. - 1995. - №9. - С.129 - 133.
27. Карбалевич В. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій // Політична думка. - 2000. - №1. - С. 38 - 56.
28. Полохало В. Политология посткоммунистических обществ в Украине и России. К методологии политического анализа // Полис. - 1998. - №3. - С. 3 -15.
29. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве