WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Моделі нормативного обгрунтування „громадянськості” - Реферат

Моделі нормативного обгрунтування „громадянськості” - Реферат

інструментальному суспільству, яка веде до отримання конвергентного блага, а воно є сумою благ індивідуальних. Натомість, розглядаючи патріотизм як основу існування колективної взаємодії, що притаманне республіці (справі народній) і обумовлює задоволення спільного блага, є чимось більшим, ніж проста сума індивідуальних благ громадян - учасників взаємодії. Ч. Тейлор, пояснюючи сутність комунітаризму і реагуючи на критику з боку лібералів, звертається до "безпосереднього" спільного блага, ілюструючи свою тезу прикладами. Футбол, який ви дивитеся наодинці по телевізору і на заповненому стадіоні, викличе у вас зовсім різні емоції і зовсім різний ступінь насолоди, як і в інших вболівальників на стадіоні. Ми всі поділяємо це спільне благо. Ні егоїзм, ні альтруїзм не змогли б викликати опозиційну дію у відповідь на зловживання чи недбалість своїх владоможців, яку викликають почуття ідентичності з суспільством, супроводжувані гордістю та відданістю, яким ці зловживання завдають образи.
Для подальшого пояснення того, що являє собою патріотизм, потрібно відокремити патріотизм "у власному розумінні слова від двох інших систем поглядів, які надто легко можна з ним сплутати. Першу з них демонструють подвижники своєї нації, пояснюючи це подвижництво тим і тільки тим, що їхня нація є справжнім захисником якогось великого морального ідеалу" [12, с. 524]. Стосовно такої системи поглядів, як націоналізм, то тут різниця з патріотизмом подвійна: "По-перше, не нація, а ідеал є головним об'єктом їх змагань; по-друге, оскільки їх змагання за ідеал дають їм добру підставу бути прихильними до своєї країни, остільки ця підстава добра і для будь-кого, аби він, незалежно від своєї національності чи громадянства, захищав справу їхньої країни" [12, с. 525]. Крім того, патріотизм відрізняється і від м'якої лояльності своїй країні. "В загальному і типовому випадку патріотизм несе в собі специфічне ставлення не просто до своєї нації, а лише до окремих її характеристик, а також чеснот і досягнень, …які оцінюються справді належним чином" [12, с. 525] і як такі дають підстави для патріотизму.
Патріотизм особистості часто поєднується з почуттям вдячності за блага, одержані від країни, групи чи установи. Але це почуття не є основою патріотизму. Патріотизм - не віддяка за отримані блага, як це могло б бути на принципах взаємної вигоди. "Справа просто в тому, що те, що оцінюється, оцінюється суто як чесноти моєї країни, …або як вигоди, отримані мною від моєї країни" [12, с. 526]. Отримані блага оцінюються небезсторонньо, причини їх я бачу небезсторонньо, це блага, отримані не від когось стороннього, хто розраховує на мою вдячність, чи чогось стороннього, а від моєї держави, моїх співгромадян.
Інструментальні та афективні зобов'язання відрізняються тим, в першу чергу, що далекоглядний егоїзм пов'язаний з вигодою та раціональним розрахунком, а афективні зобов'язання, відповідальність та патріотизм, у першу чергу, з чеснотами та почуттями, такими як справедливість і солідарність. Але, попри різницю, не можна ці зобов'язання вважати взаємовиключними. В дійсності не можна вважати один з цих трьох альтернативних варіантів навіть виключно притаманним якомусь певному сучасному суспільству (маємо на увазі темпоральну характеристику суспільства), чи ба навіть якійсь певній людині. В дійсності це, швидше, поєднання трьох варіантів обгрунтування норми, використання якогось із трьох відповідно до індивідуальних особливостей людини чи певної ситуації. Добровільне здавання крові можна, наприклад, пояснити, виходячи з будь-якої з трьох позицій, і, швидше за все, люди й здають її, керуючись різними варіантами зобов'язань.
Саме таким чином можна наблизитися до правильного розуміння нормативного обгрунтування "громадянськості", розуміння, позбавленого однієї універсальної засади, яка виключає всі інші. Щоб досягти цього, слід зрозуміти, що плюралізм притаманний не проявам "громадянськості", але і його нормативній структурі. Тобто люди можуть поводитися однаково по-громадянськи з різних причин. Це, здається, розуміли ще засновники концепції громадянського суспільства. Зокрема, Дж. Локк, який писав, що чесноти в людській поведінці можуть виникати "з інтересу чи з переконань" [1, с. 118], А. де Токвіль, який заявляв, що люди, які створювали громадянське суспільство в США, керувалися і патріотизмом і егоїзмом одночасно, Ж.-Ж. Руссо [5], для якого люди в громадянському суспільстві задовольняли і свою вигоду, і своє прагнення до справедливості.
"Егоїзм", "патріотизм" та "відповідальність" чи "альтруїзм" складають три, на мій погляд, найширше представлені варіанти обгрунтування норм "громадянськості". Визначення їх дає змогу помістити у каузальний контекст такі до цього спонтанні дії громадян, як участь в неурядових організаціях, мітинги, добровільну сплату податків, пожертви, та багато інших, які ми можемо зарахувати до проявів "громадянськості" і які ще належить дослідити. Така праця створює і базу для подальшого вивчення нормативного обгрунтування як"громадянськості", так і громадянського суспільства. І саме в цих двох наслідках полягає важливість такої роботи.
Література:
1. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Локк Д. Сочинения: В 3 т. Т. 3 / Пер. с англ. и лат.- М.: Мысль, 1988.
2. Юм Д. Трактат о человеческой природе, или попытка применить основанный на опыте метод рассуждения к моральным предметам // Юм Д. Сочинения в 2 т. Т.1. / Пер. с англ. С. И. Церетели и др. - М.: Мысль, 1996. - С. 53 - 657.
3. Гегель Г. В. Ф. Философия права. - М.: Мысль, 1990. - 524 с.
4. Гоббс Т. Основы философии. Часть третья. О гражданине // Гоббс Т. Сочинения в 2 т. Т. 1 / Пер. с лат. и англ. - М.: Мысль, 1989. - 318 с.
5. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или Принципы политического права / Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты / Пер. с фр. - М.: "КАНОН-пресс", "Кучково поле",1998. - С. 195 - 322.
6. Патнам, Роберт Д. та ін. Творення демократії: Традиції громадянської активності в сучасній Італії / Пер. з англ В. Ющенко. - К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. - 302 с.
7. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Пер. з англ. - К.: Дух і Літера, 2000. - 156 с.
8. Фергюсон А. Опыт истории гражданского общества / Пер. с англ. Под. ред. М. А. Абрамова. - М.: "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2000. - 392 с.
9. Тисменяну В. Поворот у політиці: Східна Європа від Сталіна до Гавела. - К.: Мегатайп, 2003. - 336 с.
10. Волзер М. Безпека і добробут / Сучасна політична філософія: Антологія / Пер. з англ.. - Упоряд. Я. Кіш. - К.: Основи, 1998. - С. 486 - 523.
11. Тейлор Ч. Непорозуміння: дебати між лібералами та комунітаристами / Сучасна політична філософія: Антологія / Пер. з англ.. - Упоряд. Я. Кіш. - К.: Основи, 1998. - С. 544 - 575.
12. Макінтайр Е. Чи є патріотизм чеснотою? / Сучасна політична філософія: Антологія / Пер. з англ.. - Упоряд. Я. Кіш. - К.: Основи, 1998. - С. 524 - 543.
13. Шацкий Е. Протолиберализм: автономия личности и гражданское общество // ПОЛИС. - 1997. - №5. - С. 68 - 88.
14. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки/Пер. з англ. І. Дзюб. - К.: Основи, 2000. - 193 с.
15. Колодій А. Ф. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні. Монографія. - Львів: Видавництво "Червона Калина". - 2002. - 272 с.
16. Цвих В. Ф. Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика: Монографія. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2002. - 376 с.
17. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве