WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Мовна політика Естонії: джерела і наслідки застосування - Реферат

Мовна політика Естонії: джерела і наслідки застосування - Реферат

вони в такий спосіб захищають більш фундаментальне право людини, витворюючи монолінгвістичне середовище - право спілкуватися на всій території Естонії рідною мовою, запроваджене ст. 4 закону про мову. Саме для захисту цього права і створювалося естономовне середовище через встановлення чітких мовних зобов'язань перед усіма інституціями та окремими особами. Закон не містить розрізнень щодо їх виконання для публічних та приватних юридичних осіб. Виконання мовних зобов'язань ст. 5 закону про мову (вимога знання та використання естонської мови) делегувалося до працівників державних інституцій та органів місцевого самоврядування у веденні справ з усіма іншими організаціями чи фізичними особами.
Єдине, в чому мовне законодавство пішло на поступки вимогам Євросоюзу, - впровадження єдиної європейської системи оцінювання рівня володіння естонською мовою. Згідно з нею рівень компетенції в естонській мові поділяється на три основні категорії:
· основний (базовий) рівень володіння (раніше поділявся на три рівні - A, B, C);
· середній рівень володіння (D);
· вищий рівень (раніше мав два рівні - E, F).
Водночас на регіональному рівні для захисту мовних та етнічних меншин Естонії існують два двомовні режими. Територіальний двомовний режим прописаний в ст. 51(2) та ст. 52(2) Конституції, згідно з яким в адміністративних одиницях, де постійні жителі належать до етнічної меншини, всі мають право зажадати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх чиновників давати відповіді на запити і звернення мовою етнічної меншини [6]. Місцеві органи влади можуть також використовувати мову більшості територіального утворення постійних жителів (а на національному рівні - етнічної або мовної меншини) у внутрішньому спілкуванні.
Щоправда, російська етнічна меншина так і не змогла скористатися цим положенням. Право ради органу місцевого самоврядування запропонувати іншу мову окрім естонської для внутрішнього вжитку та адміністрування спробували використати в міста Narva та Sillamae 1995 року. Однак уряд відхилив ці пропозиції з кількох причин. По-перше, жителі цих міст хоч і є росіянами за походженням, однак вони не становлять меншини згідно з ст. 2 закону про культурну автономію, оскільки не мають естонського громадянства.По-друге, не виконувалася умова використання другої мови як додаткової; малося на увазі, що органи місцевого самоврядування повинні були вести роботу естонською, а вже потім вводити мову меншини. А оскільки до цього органи влади більше послуговувалися російською, а отже порушували пріоритет принципу створення естономовного середовища, а вже потім двомовного, то уряд відмовив їм.
Другий різновид двомовного режиму базується на культурній автономії. Ст. 50 Конституції гарантує етнічним меншинам "право з метою збереження їх національної культури формувати органи місцевого самоврядування згідно з порядком, встановленим Законом про культурну автономію національних меншин". Цей закон було прийнято 1993 року як відповідник законові 1925 року. Тоді Ліга Націй визнала естонський закон взірцевим для впровадження культурної автономії для національних меншин. Нинішній закон дещо спрощений. Він визначає національними меншинами громадян Естонії, які: живуть на території Естонії; мають довготривалі та міцні зв'язки з Естонією; віддалені від естонського етносу за етнічними, культурними, релігійними характеристиками; вмотивовані збереженням їх культурних, мовних традицій на базі спільної ідентичності.
Офіційно було визнано, що культурну автономію національної меншини можуть встановлювати німці, росіяни, шведи, євреї та інші національні меншини, чисельність яких перевищує 3 тисячі осіб. Таким чином, закон про культурну автономію гарантує громадянам Естонії, які належать до національної меншини, утворювати власні культурні та освітні інституції, використовувати рідну мову в приватному та офіційному спілкуванні згідно з законом про мову. Негромадяни, які проживають в Естонії, мають право брати участь в діяльності культурних та освітніх інституцій національних меншин, але формувати культурну автономію не мають права. А це те, що найбільше турбує російськомовну меншину, яка й досі не натуралізувалася і не здобула прав громадян Естонії [7].
Таким чином, попри ліберальніший характер, ніж в Латвії, мовна політики Естонії є головною перешкодою інтеграції російськомовного населення до політичної нації естонців. Водночас мовний критерій замінив етнічний критерій, а оволодіти естонською мовою російськомовні жителі Естонії мають невід'ємне право, а отже й право інтегруватися в естонську націю і здобути права на культурну автономію для забезпечення своїх культурних та мовних прав як меншини. Інша справа, що вони тривалий час не могли, а дехто й досі не може призвичаїтися до свого меншинного статусу.
Та все ж мовна політика Естонії дала свої результати. Серед російськомовного населення зростає запит на естонську мову та освітні, кар'єрні перспективи, які вона дає, якщо не представникам російськомовної меншини, то вже їх нащадкам. Бажання долучитися до стандартів життя, які зараз пропонує своїм громадянам Естонія в межах Європейського Союзу, інколи є вищим за етнічне невдоволення меншинним статусом або статусом негромадян.
Література:
1. Tsilevich B. Minority Rights in the Baltics. // http://www.ssees.ac.uk/baltic.htm
2. Rannut M. Language Policy in Estonia. - http://www6.gencat.net/llengcat/noves/hm04primavera-estiu/rannut1_6.htm
3. Druviete, I. Linguistic Human Rights in the Baltic States. - International Journal of the Sociology of Language no.127, - 1997. - 161 - 185 pp.
4. Language Law Of The Estonian Soviet Socialist Republic - http://www.minelres.lv/NationalLegislation/Estonia/Estonia_Language1989_English.htm
5. Любарская Е. Каким должно быть положение жителей Эстонии и Латвии, говорящих по-русски? - http://lenta.ru/articles/2005/02/03/latvia/
6. Estonia - Constitution - http://www.oefre.unibe.ch/law/icl/en00000_.html
7. Language issues: Where does one observe language to be a problem in the country? - http://www.us-english.org/foundation/research/olp/viewResearch.asp?CID=61&TID=3
8. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве