WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Митрополит Андрей Шептицький як духовний будівничий української нації - Реферат

Митрополит Андрей Шептицький як духовний будівничий української нації - Реферат

правовою. "Український нарід мусить в тій історичній хвилі показати, що має досить почуття авторитету, солідарності і життєвої сили, щоб заслужити на таке положення серед народів Європи, в якім би міг розвинути усі Богом собі дані сили. Карністю, солідарністю, совісним сповненням обов'язків докажіть, що ви дозріли до державного життя" [19, c. 126].
Гаслом сьогодення є: єднаймося, бо ми - українці і хочемо незалежної України. Прикро, але те гасло не посилює єдності, а лиш поглиблює конфронтацію, протиставляє амбіції україномовного і російськомовного громадянства, православних і католиків.
Шлях до єдності Андрей Шептицький вбачав в екуменізмі, в поглиблені релігійного життя - на площину життя політичного він переніс такі потрібні і святі Христові слова "возлюби ближнього" і заакцентував на тому, що "при відновленні Київської Митрополії та при майбутньому, дасть Бог, піднесенні київського престолу до достоїнства патріархату, ми також будемо канонічно підчинені тому патріархатові, коли той патріархат признає власть Вселенського Архієрея, навіть коли цим патріархом буде хтось із їхніх єпископів, а не з наших. ...Із будови Одної, Святої, Вселенської, Апостольської Церкви будемо могти вчитися і досвідчати, яка повинна бути суверенна, провідна, могутня єдність Українського Народу" [16, c. 34].
Андрей Шептицький бачив майбутню Україну незалежною, вільною державою з політичним представництвом в Європі і рівно з патріархальним представництвом у Римі. Його ідеї екуменізму почув світ, Європа зробила велетенський поступ до єднання, а Україна, що в центрі Європи, тих ідей ще не засвоїла. Більше того, в Україні нині політики від культури додумались до ідей "культурного федералізму", який намагаються підперти браком міжконфесійної злагоди.
Постать одного з найвизначніших діячів української історії і культури XX століття митрополита Андрея Шептицького посідає визначне місце в історії українського народу. Всебічна обдарованість Великого Українця, глибоко аналітичний склад розуму асоціювалися з мудрою тактикою глави Церкви та громадського і політичного діяча. Сорок чотири роки він вів через шторми, бурі і рифи суспільних катаклізмів корабель Української греко-католицької церкви. Вивести церкву на вирішення нових завдань, зробити її фактором уже не тільки національного відродження, а й національного державотворення, що, власне, вінчає процес національного відродження, витворити з неї цілком національне, релігійне об'єднання - усе це судилося йому виконати.
Піклування про долю України було для митрополита Андрея справою всього свідомого життя - з часу Божого поклику стати монахом василіянином і до останнього подиху. Безпосередній свідок передсмертних хвилин Андрея Шептицького отець доктор Йосип Кладочний згадує останні його слова: "Україна звільниться від свого упадку та стане державою могутньою з'єдениною, величавою, яка буде дорівнювати другим високорозвинутим державам. Мир, добробут, щастя, висока культура, взаємна любов і злагода будуть панувати в ній. Усе те буде, як я кажу. Тільки треба молитися, щоб Господь-Бог і Мати Божа опікувалися завжди нашим бідним, змученим народом, який стільки витерпів, і щоб ця опіка тривала вічно" [20, c. 371].
Пророчо і актуально звучать сьогодні слова митрополита Андрея з далекого 1941 року: "Усі, хто почуваються українцями і хотять працювати для добра України, нехай забудуть про які-небудь партійні роздори, нехай працюють в єдності і згоді над відбудовою так дуже знищеного большевиками нашого економічного, просвітного і культурного життя. Тоді в Бозі надія, що на підвалинах солідарності і усильної праці всіх українців повстане соборна Україна не тільки як велике слово і ідея, але як живий, життєздатний, здоровий, могутній, державний організм, побудований жертвою життя одних, а муравельною працею, залізними зусиллями і трудами других" [21, c. 149].
Література:
1. Здіорук С. Державно-церковні відносини як чинник розвитку громадянського суспільства // Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О. С. Власюка. - К.: НІСД, 2002. - С. 147 - 186.
2. Васьків А. Митрополит Андрей Шептицький про проблеми політичної теорії та практики // Різдво Христове 2000. Статті й матеріали. - Львів: Логос, 2001. - С. 192 - 195.
3. Гайковський М. Митрополит Андрей Шептицький - честь і окраса церкви і українського народу // Берестейська унія (1596 - 1996). Статті і матеріали. - Львів: Логос, 1996. - С. 198 - 204.
4. Ідзьо В. Митрополит Андрей Шептицький у Росії: курське ув'язнення // Різдво Христове 2000. Статті й матеріали. - Львів: Логос, 2001. - С. 195 - 197.
5. Колодний А. Андрей Шептицький про будівництво рідної хати // Християнство і національна ідея. (Науковий збірник). - Київ - Тернопіль -Краків: Укрмедкнига, 1999. - С. 17 - 23.
6. Красівський О. За Українську державу і Церкву. Громадська та суспільно-політична діяльність Митрополита Андрея Шептицького в 1918 - 1923 рр. - Львів, 1995. - 86 с.
7. Расевич В. Митрополит Андрей Шептицький і проблеми національно-політичної консолідації українців (1900 - 1918 роки) // Ковчег. Науковий збірник із української історії / Під. ред. Б. Гудзяка, І. Скочиляса, О. Турія. - Львів, 2000. - Ч. 11. - С. 189 - 211.
8. Сергійчук В. Нескорена церква. Подвижництво греко-католиків України в боротьбі за віру і державу. - Київ: Дніпро, 2001. - 494 с.
9. Колодний А., Филипович Л. Релігійна духовність українців: вияви, постаті,стан. - Львів: Логос, 1996. - 184 с.
10. Гентош Л. Постать митрополита Шептицького в українських та польських наукових виданнях останнього десятиріччя // Україна модерна / За ред. В. Верстюка, Я. Грицака, Л. Зашкільняка, В. Кравченка, М. Крикуна. - Київ: Критика; Львів: Інститут історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. - Ч. 8. - С. 179 - 210.
11. Суханова З., Матлашенко Н. "Я буду за вас молитися" // Людина і світ. - 1990. - №11.
12. Медвідь Ф. Взаємозв'язок національної і релігійної ідей в контексті релігійно-духовного життя України // Вісник УАДУ. - 2003. - №1. - С. 363 - 368.
13. Медвідь Ф., Коваленко А. Українська церква в перехідний період від тоталітарного до демократичного суспільства // Історія релігій в Україні. Праці Х Міжнародної наукової конференції (Львів, 16 - 19 травня 2000 року). - Книга 11. - Львів: Логос, 2000. - С. 38 - 43.
14. Національна безпека України, 1994 - 1996 рр. Наукова доповідь НІСД / Редкол.: О. Бєлов (голова) та ін. - К.: НІСД, 1997. - 197 с.
15. Медвідь Ф. Українська церква в період політичної модернізації // Молодь третього тисячоліття: гуманітарні проблеми та шляхи їх розв'язання: Збірник наукових статей в трьох томах / Заг. уклад. і наук. ред. - проф. В. М. Соколов. - Одеса: ІСЦ, 2000. - Том 1. - С. 254 - 262.
16. Шептицький А. За єдність святої віри, церкви і нації. - Львів, 1991. - С. 3 - 34.
17. Волошин Л. Княжий дарунок великого мецената. Митрополит Андрей Шептицький у житті і творчості Олекси Новаківського. - Львів, 2001.
18. Калинець І. Митрополит Андрей - духовний будівничий нації // Матеріали конференції, присвяченої життю і діяльності митрополита Андрея Шептицького. - Львів, 1990. - С. 51 - 56.
19. Пастирський лист митрополита А. Шептицького зі Львова з нагоди відновлення Української держави, 1 липня 1941 р. // Акт 30 червня 1941. Збірник документів і матеріалів. - Львів - Київ: Піраміда, 2001. - С. 126.
20. Кладочний Й. Останні дні життя митрополита Андрея Шептицького // Світло. - 1944. - №11.
21. Пастирський лист митрополита А. Шептицького зі Львова "До духовенства і вірних єпархії", 5 липня 1941 р. // Акт 30 червня 1941. Збірник документів і матеріалів. - Львів - Київ: Піраміда, 2001. - С. 149.
22. www.politik.org.ua

 
 

Цікаве

Загрузка...