WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Мистецтво здобувати владу - Реферат

Мистецтво здобувати владу - Реферат

листівкою чи в газеті привітати електорат з черговим святом, нагадуючи про себе. А можна зробити це ще краще - розповісти про самого себе у зв'язку з певним святом. Це чудово зробив, зокрема, народний депутат Л.Черновецький, привітавши усіх жінок з 8 березня 2003 року (менше місяця до виборів) спеціальною газетою, в якій вмістив своє інтерв'ю під назвою "Жінки в житті народного депутата Леоніда Черновецького". Зрозуміло, що йшлося про найдорожчих (вміщено фотографії) жінок для кандидата в народні депутати - про маму, дружину, доньку. Та ще й серед політиків-жінок виокремив Н.Вітренко і Ю.Тимошенко, хоча й зізнався, що "не підтримує ідеологію Вітренко і не відчуває її як людину"(?). В цій політичній технології останнє явно було непотрібним, бо спрацьовувало зовсім не на користь пана Черновецького.
Л.Черновецький не обминув увагою і сильну стать. В газеті "Правда Лівобережжя" (№ 1, 2002 р.) він тепло привітав чоловіків з нагоди Дня захисника Вітчизни, коректно вказавши при цьому, що цей день "став продовженням традицій Дня Радянської Армії та Військово-Морського Флоту" та ще (і це досить суттєво) вмістив військову фотографію свого тата (1945 рік) та свою власну військову фотографію (1971 рік). Така діалектика поколінь в цілому завжди спрацьовує позитивно.
Виборчі технології типу: "Я зроблю те, чого ніхто не зможе зробити"
Досить часто політики, які лише намагаються зійти на владний олімп, вдаються до технологій - переконувань, що саме вони можуть зробити і зроблять те, до чого не додумався або неспроможний зробити будь-хто інший. Як правило, при цьому громадянам пропонують іноді майже фантастичні (хоча й не позбавлені сенсу) пропозиції, заходи, проекти. Так, Г.Балашов впродовж кількох років експлуатував одну і ту ж виборчу технологію, хоча й міняв манеру її використання. Він наполегливо пропагує ідею скасування податку на додану вартість. Якщо це зробити, то, за твердженням пана Балашова, матимемо можливість знизити ціни на 20 %, збільшити прибутки громадян і підприємств, створити додаткові робочі місця, а відтак вирішити чимало проблем. Цікаво, що Г.Балашов у кількох спецвипусках "Комсомольской правды в Украине" в лютому 2002 року опублікував свою "Казку про злі податки, або про те, як добрий Брод і відважний Бал врятували планету Щастя". Досить цікавий фантастично-дитячий комікс, в якому, до речі, однозначно проглядаються симпатії автора - політика Балашова до виборчого списку політичної партії "Яблуко".
Дещо по-іншому, конструктивніше і з надією на успіх у виборчій кампанії 2002 року, нагадав про себе народний депутат, член виборчого блоку "Єдність" О.Чубатенко. Він опублікував свій "Звіт перед виборцями" у спеціальному випуску Київської економічно-політичної фундації "Відрадний". І не просто доповів, що зробив, а проаналізував, скільки було і який характер мали звернення до нього громадян з округу, виклав власне бачення суспільних процесів в Україні. Більше того, він вмістив у звіті схвальні думки про себе людей, яким можна дійсно довіряти - ректора НТУ "КПІ" М.Згуровського, тодішнього голови Солом'янської райдержадміністрації В.Татарчука, директора заводу "Електрон" М.Колотая, інших поважних осіб і навіть кандидата в народні депутати по цьому ж виборчому округу, № 218 м. Києва, колишнього голови Жовтневої райдержадміністрації М.Підмогильного. Піарівська виборча технологія відтак з усіх боків була виконана блискуче. Прозвітував (є про що). Вибачився (не все зроблено). Засвідчив, що спроможний зробити більше. Ось його слова: "...я бачу свій депутатський шлях іншими очима... добре видно, що було зроблено не так, що не вдалося, що можна було зробити краще, доцільніше... Вдалося далеко не все. Проте набуто досвіду, і він дозволить мені у майбутньому працювати набагато ефективніше, ким би я не був". Як бачимо, і зазіхань на депутатство майже немає, і слова звучать щиро.
Цікаву передвиборчу технологію подібного ж характеру використав кандидат у депутати Київради по виборчому округу № 28 вчитель Д.Гордієнко. Він не просто розповів про себе, виклав свою програму дій, пообіцявши, зокрема, 2003 року мінімальну пенсію в Києві підвищити до 400 гривень та лінію метро від станції "Лівобережна" до масиву Райдужного прокласти, але разом з цим доправив у поштову скриньку кожного виборця проект договору про відповідальність і співпрацю між ним (якщо стане депутатом) і сім'єю, яка цю угоду підпише. Не біда, що не відомо, скільки сімей такий договір підпише, як збере ті договори пан Гордієнко, який контроль за їх виконанням можливий (якщо він можливий взагалі). Головне - подібні договори не мають юридичної сили. Очевидно, розрахунок робився на політичну, правову малограмотність тих, хто на такий гачок потрапить. Хоча як передвиборча технологія - пасаж досить оригінальний.
Ще вдаліше спрацював кандидат у депутати Київради В.Непоп (виборчий округ № 80 м. Києва). Він розповсюдив своєрідний "Договір-наказ депутату до Київради Непопу В.І." за власним підписом. Виборці (в разі підтримки В.Непопа) повинні були підписати договір-наказ, предметом якого визначається "об'єднання зусиль та спільних дій для надання необхідної допомоги, правового захисту Виборцю в питаннях суспільно-політичного, правового та місцевого значення". Не біда, що обов'язки сторін у згаданому документі виписано так, що вони фактично повторюють обов'язки виборців і депутата, зафіксовані в чинному законодавстві. Такий варіант підзвітності депутата своїм виборцям не може бути абсолютно програшним, оскільки значна частина народних обранців, на жаль, про отой самий народ забуває в день, коли оголошено результати виборів.
Виборчі технології типу: "Клонування, або шоу двійників"
Виборча технологія, пов'язана з появою у списках, а потім у мандатах однакових прізвищ не нова. І не лише у світовій практиці - в Україні її хоча й обережно, але все ж випробували ще 1994 року, потім під час довиборів народних депутатів, коли в одному з округів, де мала балотуватися Юлія Тимошенко, було висунуто чотири кандидатки з таким же прізвищем, до того ж одна з них мала ще й ім'я Юлія.
Однак усі очікування перевершило передвиборче шоу-клонування 2002 року.
Олександр Олександрович Мороз - лідер Соціалістичної партії України, і Олександр Федорович Мороз - перший номер у списку кандидатів від Всеукраїнської партії трудящих, 1967 року народження, освіта середня спеціальна, поживає у Києві, електрик малого приватного підприємства ВПК.
В окрузі Тараса Стецьківа (Львів) з'явився ще один претендент на мандат з таким же прізвищем.
У Тараса Чорновола "з'явився" брат-близнюк Тарас Чорновіл. Преса активно дискутувала навколо цього.
УОлександра Чубатенка - народного депутата по виборчому округу № 218 (м. Київ) з'явився однофамілець Геннадій Чубатенко, що тоді жив у Миколаєві, тимчасово не працював, самовисуванець.
Клонування - виборча технологія, розрахована, передусім, на неуважних, недолугих. людей. Вона якщо серйозно і не введе виборця в оману, то все ж відбере бодай частину голосів у тих, хто їх заслуговує.
Виборчі технології типу "Теледебати"
Цей тип політтехнології найбільш поширений і чи не найпотужніший, оскільки дає змогу
Loading...

 
 

Цікаве