WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Методологія операціоналізації основних понять національної безпеки: гуманітарна складова - Реферат

Методологія операціоналізації основних понять національної безпеки: гуманітарна складова - Реферат

теорія) щодо міжетнічної толерантності, а відтак і змінений перелік показників толерантності дасть інші запитання до респондентів і, відповідно до цього, інші висновки про загрози НБ. До речі, у цьому випадку як загрози будуть розцінюватися дещо інші (або зовсім інші) явища. Звідси випливає висновок, що соціологічне опитування, яке має віддзеркалити певну об'єктивацію небезпечних для національної безпеки ціннісних настанов громадян у сфері міжетнічних відносин є досить відносним засобом виявлення таких настанов, застосування якого має свої обмеження.
Відповідно, чим точнішою за аналізом і повнішою за висновками буде теорія, тим точнішими і адекватнішими реальності будуть запитання соціологічної анкети і більш повним буде їх список. Тому, оцінюючи ступінь відповідності дійсності концептуального каркасу (загальних концептуальних припущень) та конкретних теоретичних побудов в усіх трьох кроках, слід враховувати, що вся концептуалізація, як було показано, будується на певних, часто досить умоглядних передумовах і є певним спрощенням ситуації.
Опишемо у вигляді висновку основні етапи операціоналізації. Спочатку визначається на змістовому рівні, що у даному розвитку подій чи певній тенденції можна інтерпретувати як загрозу з огляду на стратегічну мету у даній галузі політики НБ. Будується теорія стосовно способу дії цієї загрози, де вона подається у вигляді певних конкретних суспільно-політичних, військових, гуманітарних тенденцій і конкретних подій. Теорія вводить для визначення конкретних загроз і їх еквівалент у вигляді переліку вимірювальних операцій, основою яких є відповідне соціологічне опитування. Здійснюється операціоналізація визначень цих загроз. Проводиться експеримент у вигляді соціологічного опитування для підтвердження чи коректування операційного визначення. На підставі статистичних даних розраховується індекс - числове вираження певної тенденції-виклику НБ. Далі встановлюється порогове (критичне) значення відповідних тенденцій. За наближенням індексу певної тенденції до критичного значення роблять висновок про наявність виклику у певній галузі НБ, а при досягненні цією тенденцією критичного значення - про наявність загрози НБ.
З часом доцільно операціоналізувати всі більш-менш стандартні види загроз, що спостерігаються в гуманітарній політиці, тобто звести їх визначення до опису вимірювальних процедур та провести відповідні виміри. За таких умов аналіз небезпек національним інтересам у гуманітарній сфері звівся б переважно до порівняння індексу інтенсивності певної тенденції з коефіцієнтами її порогового значення.
Операціоналізація основних понять НБ дає можливість наповнити конкретним математичним змістом формулу ризику, використовуючи відповідні індекси як числове значення змінних у формулі. Ризик "є кількісною мірою безпеки, що дорівнює добутку ймовірності реалізації даної загрози, помноженій на ймовірність величини можливих втрат від неї" [16].
Поняття "ризик" інтерпретується як міра небезпеки, що є похідною від ступеня ймовірності небажаної події та розміру можливих втрат при її настанні - R = f(P, W, p, w, …, n), де P - ймовірність виникнення небажаної ситуації; W - розмір втрат, яких може бути завдано об'єктові внаслідок настання такої ситуації; p, w,…, n - неповнота інформації, що позначається на деякій невизначеності аргументів функції. Числове значення (коефіцієнт) ризику вираховується за формулою R = PW, де R є функцією від P, W, p, w, … n.
Як визначити числове значення W, що позначає розмір втрат? Пропонуємо пов'язати розмір втрат з поняттям "виклик" і "загроза". Тоді за числове значення W можна взяти певні виміри інтенсивності тих чи інших тенденцій. Індекси, що відповідають негативній динаміці тенденції, тобто руху тенденції до порогового (граничного) показника, будуть позначати розмір втрат об'єкта в умовах виклику НБ - відповідно до нашого операційного визначення "виклику".
Фактичні втрати, які стають неприйнятним з точки зору національної безпеки і які мають розцінюватися саме як загроза їй, настають тоді, коли індекси інтенсивності певної тенденції (явища) досягають порогової величини, яка є коефіцієнтом загрози. За цих умов пороговий (граничний) показник буде позначати розмір втрат об'єкта в умовах загрози НБ (відповідності до нашого операційного визначення "загрози". Відповідні індекси і визначення їх порогових величин стосовно гуманітарної сфери можна розрахувати за спеціальною методикою на підставі статистичних даних, отриманих в результаті соціологічних опитувань, як було показано вище.
Отже, завдяки послідовній операціоналізації базових понять НБ відкривається перспектива побудови логічно несуперечливої формалізованої системи визначень основних понять НБ і розрахунку їх числових значень. Це дозволить ефективніше прогнозувати виклики і загрози гуманітарній складовій національної безпеки.
Література:
1. Мунтіян В. І. Реформування Збройних Сил України: погляд крізь призму державного бюджету. // Наука і оборона. - 2003. - №4. - С. 7 - 13.
2. Манилов В. Угрозы национальной безопасности России. // Военная мысль. - 1996. - №1. - С. 7 - 17.
3. Бодрук О. С. Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти: Моногораф. - К.: НІПМБ, 2001. - 300 с.
4. Сунгуровський М. Методологічний підхід до формування системи національної безпеки України. // Стратегічна панорама. - 2001. - №3 - 4. - С. 48 - 49.
5. Качинський А. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи. - К., 2003. - С. 15.
6. Там само, с. 14.
7. Там само, с. 16.
8. Ситник Г. Державне управління національною безпекою України. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - С. 69.
9. Пироженко В. А. Гуманітарна складова національної безпеки: предмет дослідження та коло основних проблем. // Стратегічна панорама. - 2005. - №2. - С. 28 - 29.
10. Філософський аналіз кризи ідентичності див.: ХХІ век: мир между прошлым и будущим. Культура как системообразующий фактор международной и национальной безопасности. / Под научн. ред О. П. Лановенко. - К.: Стилос, 2004. - С. 95 - 135.
11. Пироженко В. А. Вихідні положення Стратегії національної безпеки України в гуманітарній сфері: методологічний аспект. // Стратегічна панорама. - 2005. - №4. - С. 45.
12. Занден Дж. Измерение социальной дистанции по шкале Богардуса. (Из книги: James W. Vander Zanden. American Minority Relations. 3rd ed. N.Y.: The Ronald Press Company, 1972. P. 100 - 102.). Адрес в Интернете: http://socnet.narod.ru/library/authors/Ilyin/hrest/Zanden.htm
13. КачинськийА. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи. - К., 2003. - С. 16.
14. Жаліло Я. До формування категоріального апарату науки про економічну безпеку. // Стратегічна панорама. - 2004. - №3.
15. Гончаренко О. М., Лисицин Е. М. Методологічні засади розробки нової редакції концепції національної безпеки України. - К.: НІСД, 2001. - С. 6 - 7.
16. Качинський А. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи. - К., 2003. - С. 319.
17. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве