WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Методологія операціоналізації основних понять національної безпеки: гуманітарна складова - Реферат

Методологія операціоналізації основних понять національної безпеки: гуманітарна складова - Реферат

середнього арифметичного п'яти індексів за кожним з п'яти показників обчислюємо один сукупний індекс етнічної толерантності.
Схожим чином можна виміряти ступінь розвинутості у громадян національної ідентичності та її характер, етнічний чи громадянский, силу певних переконань стосовно різних поглядів та ідеологій, ступінь готовності населення до сприйняття екстремістських чи ксенофобських гасел, ступнінь готовності до участі у масових акціях непокори чи заворушеннях тощо.
Третій етап - визначення порогових (критичних) значень, досягнення яких тією чи іншою тенденцією галузі НБ може тлумачитись як виклик чи загроза. Якщо звернутись до нашого прикладу, то встановити критичне значення міжетнічної толерантності можна щонайменше одним простим способом.
Спочатку встановлюється за описаною звичайною методикою загальний індекс ("І") етнічної толерантності у тих регіонах країни, де підвищена міжетнічної напруга вже призвела до видимих, так би мовити, матеріалізованих масових заворушень і викликала дестабілізуючі, небезпечні з точки зору НБ політичні демарші певних культурно-мовних груп. До речі, за еталонну ситуацію для визначення порогового індексу міжетнічної напруги в Україні може бути взята ситуація загострення стосунків в АРК між російською культурно-мовною групою та кримськотатарським етносом.
Логічно припустити, що відкритим громадянським та політичним акціям, фізичним зіткненням і масовим заворушенням на міжетнічному грунті передують певні зміни у світоглядно-ціннісних орієнтаціях представників того чи іншого етносу. Момент відкритого загострення міжетнічних стосунків є, очевидно, матеріальним показником інтенсивності таких змін, який піддається зовнішньому спостереженню, а отже, й опису, як факт. Відтак є підстави прийняти обчислений індекс ("І") етнічної толерантності населення даного регіону за пороговий (критичний) з точки зору інтересів НБ. Таким чином, фіксується зв'язок між змістом та спрямованістю світоглядно-ціннісних орієнтацій населення та їх об'єктиваціями у зовнішніх суспільно-політичних діях.
Збільшення протягом певного часу числових показників певної тенденції у бік критичного значення - негативна динаміка - пропонуємо тлумачити як виклик, а досягнення тенденцією критичного (порогового) значення - як загрозу.
Таке операційне визначення виклику, на мою думку, цілком узгоджується з інтуїтивним розумінням виклику як протидії (з боку об'єктивних обставин або суб'єктів) реалізації інтересів певного суб'єкта, яке було наведене на початку статті. Дійсно, якщо національним інтересам відповідає прагнення держави підтримувати міжетнічний мир і толерантне ставлення представників різних етносів одне до одного, то погіршення такого ставлення означатиме поступовий рух до порогового (граничного) показника несприятливої тенденції. Таку негативну динаміку цілком можна інтерпретувати як протидію національним інтересам у цій сфері, тобто як виклик.
Тлумачення негативної динаміки (рух до граничного показника - коефіцієнта "загрози") кількісних показників певної тенденції в часі як виклику, а досягнення тенденцією порогового (граничного) показника як власне загрози краще узгоджується з якісними визначеннями "безпеки" і "небезпеки" за А. Качинським та їх операційним розумінням. Згідно з визначенням А. Качинського, наведеним на початку статті, небезпека - це ситуація, постійно присутня в навколишньому середовищі, що за певних умов може призвести до загрозливих, небажаних подій.
Приймемо умовно порогове значення небезпечної тенденції в гуманітарній політиці за одиницю. Тоді, використовуючи розуміння безпеки як крайнього значення поняття "небезпека", коли остання дорівнює нулю [13], стан захищеності (безпеки) можна уявити у вигляді послідовності числових значень, що позначають різні ступені захищеності (безпеки) на шкалі від "1" - абсолютної небезпеки, тобто - власне загрози, до "0" - абсолютної безпеки, тобто відсутності будь-яких загроз.
Отже, безпека - це, скоріше, не стан, а ступінь захищеності. Рух певної тенденції НБ від порогового значення, тобто від одиниці "1" - абсолютної небезпеки, загрози до "0" - абсолютної захищеності, безпеки - показує позитивну динаміку, тобто зменшення загрози. Позитивна динаміка змін коефіцієнтів загрози означає зміцнення безпеки. Рух певної тенденції НБ від "0" - абсолютної захищеності в бік порогового значення цієї тенденції, тобто до "1" - абсолютної небезпеки, загрози - показує негативну динаміку, тобто ослаблення безпеки, зростання небезпеки і наближення до загрози, тобто, до "1". За такого підходу негативну динаміку, тобто виклик, можна оцінити через послідовність вимірів коефіцієнтів загрози й точніше зафіксувати посилення чи ослаблення викликів державі у гуманітарній складовій НБ.
Реальна політика НБ показує, що стан повної безпеки для держави та нації практично є недосяжним. В реальності досягти можна лише того чи іншого більш-менш прийнятного ступеня безпеки. Доцільно прийняти зауваження Я. Жаліло: "Безпека не характеризує відсутність загроз як таких, що практично неможливо. "Стан захищеності" означає в даному контексті відсутність системоруйнувальних загроз, тобто тих із них, які не можуть бути органічно подолані в рамках механізмів, іманентних даній соціально-економічній системі" [14]. Водночас О. Гончаренко та Е. Лисицин, аналізуючи понятійно-термінологічний апарат досліджень системи національної безпеки, визначають національну безпеку як ступінь захищеності національних інтересів, що дозволяє вказувати лише на певний рівень безпечності [15]. Проведена операціоналізація цілком узгоджується з цими змістовими зауваженнями й показує, чому це так.
Разом з тим, порогові значення негативних для НБ тенденцій не означають, що в кожному випадку, коли вони фіксуються, в суспільно-політичному житті настають такі ж події, як і у випадку, який став еталонним для обрахунків критичного значення. Тобто, досягнення порогових значень небезпечними для національних інтересів суспільно-політичними тенденціями не означає, що, як в нашому прикладі, міжетнічні зіткнення розпочнуться неминуче й сценарії їх розгортання будуть у кожному випадку ідентичними. Кожна суспільна подія унікальна саме сценаріями свого розвитку, навіть коли вона викликана тією ж причиною, тому що вона кожного разу є результатом нового збігу обставин, точніше - специфічних початкових умов.
Визначення порогових значень певної тенденції означає лише, що ми з'ясували необхідну, але недостатню умову реалізації виклику чи загрози НБ у відповідних матеріалізованих суспільно-політичних подіях, які можна спостерігати. Тобто, наявність порогового значення не означає, що певні подіїрозпочнуться неодмінно, наприклад, у певному регіоні, де громадська думка виявила граничні показники етнічної нетерпимості, що тут неодмінно відбудуться масові заворушення на міжетнічному грунті. Але без граничних, порогових показників такі заворушення не відбудуться ніколи.
Легко помітити, що ефективність операціоналізації залежить від якості і повноти змістових визначень відповідних понять і теорій. Очевидно, що інші уявлення (інша
Loading...

 
 

Цікаве