WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Методологія операціоналізації основних понять національної безпеки: гуманітарна складова - Реферат

Методологія операціоналізації основних понять національної безпеки: гуманітарна складова - Реферат

знаходження кількісного виміру явища, яке позначається відповідним терміном (поняттям).
Операціоналізація включає у себе два етапи:
1. Редукцію значення основних понять теорії до вимірювальних процедур. Змістовому значенню поняття приписується його операційне значення, тобто комплекс практичних процедур спостереження і вимірювання.
2. Процедуру визначення порогового (критичного) значення, досягнення якого тією чи іншої тенденцією галузі НБ може тлумачитись як виклик чи загроза. Таке визначення по суті є обгрунтуванням певного (саме такого, а не іншого) показника порогового значення, адже зрозуміло, що такий показник не може бути довільною величиною і його обгрунтування має спиратись на якісь критерії і підгрунтя.
Продовжимо розгляд нашого прикладу із сфери гуманітарної складової НБ і змоделюємо третій крок процесу формалізації - операціоналізацію.
Представимо толерантність інтегральною характеристикою, що включає: для окремого індивіда - позитивну позицію, основу якої складає вимушена стриманість; для етнічної групи - позитивну позицію, основу якої складає готовність до частих всебічних контактів з іншою етнічною групою (або тотожне за сенсом інше настановлення - відсутність спеціального наміру до уникнення контактів з представниками іншої етнічної групи), а також готовність до обміну ідеями.
Виходячи з цієї характеристики толерантності, визначимо її показники. Вони мають відповідати двом вимогам: 1) ці показники мають бути такими, щоб вони за змістом відносилися (або, принаймні, їх можна було так інтерпретувати) до сфери взаємовідносин етнічних груп, так чи інакше характеризували ці взаємовідносини. Тут вирішальну роль відіграє точність і адекватність попереднього змістового аналізу; 2) вони мають бути такими, щоб їх можна було спостерігати на практиці і щоб до них можна було застосувати процедури виміру.
Відповідно до цих вимог визначаються такі показники толерантності:
1. Ціннісно-світоглядні настанови, що культивуються тією чи іншою етнічною групою (мовні, культурні, релігійні).
2. Статус етнічної групи в суспільстві (сприйняття і переживання соціально-економічного становища, політико-правового і культурно-мовного статусу власної етнічної групи в порівнянні зі сприйняттям інших етнічних груп).
3. Міжетнічна взаємодія.
4. Етнічна дистанція.
5. Готовність певної етнічної групи захищати власні культурно-мовні та політичні інтереси.
Наступний крок з операціоналізації полягає у розробці відповідних до нашої пояснювальної теорії-гіпотези процедур виміру названих показників міжетнічної толерантності. Враховуючи те, що здійснення виміру таких показників на практиці означає проведення експерименту, розробка конкретних процедур виміру є одночасно і розробкою умов експериментування. В основі процедури виміру показників міжетнічної толерантності є робота з статистичними даними соціологічних опитувань та різного роду тестами. Таким чином, підготовчий етап вимірювання полягає у розробці питань соціологічного опитування.
Чому саме соціологічне опитування обраємо основним джерелом (хоча і не єдиним) отримання кількісних характеристик про процеси у гуманітарній сфері, зокрема, про ті, які несуть у собі певну загрозу НБ?
Виходячи з нашого припущення на початку дослідження, зміст гуманітарної політики полягає у здійсненні позитивного, з точки зору завдань НБ, впливу на світоглядно-ціннісні орієнтації суспільних суб'єктів. Проте неможливо виявити світоглядно-ціннісні орієнтації суспільних суб'єктів (громадян країни, представників певних груп інтересів, експертної спільноти, учасників політичних партій і громадських організацій, окремих політиків тощо) інакше, ніж через проведення безпосередніх досліджень громадської думки на всіх рівнях. Ця обставина обумовлює висунення на перший план соціологічного опитування як найзручнішого способу кількісного виміру тенденцій гуманітарної складової НБ.
Перший етап процедури вимірювання полягає у проведенні соціологічного опитування згідно з підготовленим списком запитань анкети. У нашому прикладі всі запитання мають розкривати саме тему міжетнічної толерантності.
Другий етап - математичне опрацювання статистичних даних і обчислення різного роду індексів, що будуть кількісним відображенням певних змістових визначень понять.
Слід зауважити, що в соціології є досить детально розроблені методики проведення опитувань і опрацювання статистичних даних, включаючи обчислення деяких коефіцієнтів на зразок "шкали етнічної дистанції" Богардуса [12]. Конкретні методики обчислення різного роду числових показників - індексів та коефіцієнтів залежать від форми відповіді респондентів на запитання соціологічної анкети. Якщо запитання побудовано так, що відповідь на них має бути або ствердною - "так", або негативною - "ні", то використовується одна методика обчислення числових показників (індексів). Якщо ж від респондента вимагається змістовна відповідь, то використовується інша методика. Перший випадок простіший, тому саме на ньому схематично покажемо, як можна обчислити відповідні індекси щодо тих тенденцій у гуманітарній складовій НБ, які можуть підпадати під поняття "загроза".
За приблизний зразок обчислення таких індексів доцільно взяти порівняно просту, проте ефективну методику обчислення індексу споживчих настроїв. Стосовно кожного з п'яти показників толерантності розробляються певні запитання, що мають якнайповніше відображати зміст позиції респондентів за відповідним показником. Кількість запитань з кожного показника має бути однакова, але запитання повинні якнайповніше розкривати відповідну тему, пов'язану з цим показником. Припустимо, що з кожного показника таких запитань три. Враховуючи, що всіх показників п'ять, всього буде 15 запитань, які у комплексі мають розкривати ставлення респондентів до теми міжетнічної толерантності. Під час дослідження, припустимо, опитується 1000 осіб віком від 18 років. Вибірка має бути репрезентативною за статтю та віком, враховувати міське й сільське населення.
Щодо кожного з цих запитань з кожного показника окремо обчислюють відповідний індекс. Значення індексу обчислюють у такий спосіб: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, аби уникнути появи від'ємних величин. На підставі цих трьох індексів визначають сукупний індекс відповідного показника. Назвемо ці п'ять індексів, що відповідають згаданим вище показникам міжетнічної толерантності: 1) індекс інтенсивності ціннісно-світоглядних орієнтацій тієї чи іншої етнічної групи (мова, культура, релігія); 2) індекс ставлення до статусу власної етнічної групи; 3) індекс інтенсивності (сили) міжетнічної взаємодії; 4) індекс етнічної дистанції; 5) індекс сили етнічних інтересів та переконань(готовність певної етнічної групи захищати свої культурно-мовні та політичні інтереси).
Індекси названих пяти показників можуть використовуватись у дослідженнях з гуманітарних аспектів НБ самостійно, якщо відповідні показники міжетнічної толерантності розглядаються як окремі фактори і складові у межах певного аналізу. Проте на основі
Loading...

 
 

Цікаве