WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Методика викладання історії: необхідність оновлення - Реферат

Методика викладання історії: необхідність оновлення - Реферат

самостійної роботи та вирішення організаційних проблем. Досить результативними є такі прийоми активізації роботи студентів, як самостійне формування проблемних питань доповідачеві, аналіз на основі засвоєного понятійного апарату актуальних проблем історичної науки, постановка і обговорення в рамках теми семінарського заняття питань, що хвилюють самих студентів, у вирішенні яких вони найбільш зацікавлені. Усе це розвиває у студентів творчий підхід до вивчення, висвітлення і засвоєння питань відповідної теми семінару.
Водночас необхідно відзначити певну інертність частини студентів у використанні активних форм і методів організації самостійної роботи. Досвід викладання історії свідчить, що деякі студенти вважають заняття з впровадженням активних форм і методів навчання важчими, ніж заняття, що проводяться за традиційними методами. Адже активізація роботи студентів на практичних заняттях з історії потребує набагато більшого витрачання зусиль і при підготовці, і під час проведення самих занять. Саме тому з інтересом сприймають нові, активні форми і методи навчання більш підготовлені студенти і, навпаки, скептично ставляться до них ті, що не люблять витрачати зусилля для поглибленого вивчення історії [4; 20, с. 46 - 51]. Це ставить перед викладачами додаткові завдання з подальшої активізації роботи студентів на практичних заняттях.
Треба зауважити також, що перехід до нової методики викладання історії у середніх і вищих навчальних закладах вимагає забезпечення відповідною навчально-методичною літературою. Тому найближчим часом слід підготувати й видрукувати методичні посібники з викладання історії України в середній загальноосвітній школі, історичного краєзнавства для історичних факультетів педінститутів та університетів, джерелознавства історії України тощо.
Злободенною проблемою вдосконалення історичної освіти молоді залишається індивідуалізація навчання історії. Адже саме індивідуалізація, відповідно до нової концепції освіти в Україні, має стати засобом найбільш повного і раціонального розкриття можливостей кожної особистості. У зв'язку з цим для зарубіжної і вітчизняної педагогіки характерним стало створення систем індивідуалізованого навчання, тобто таких систем організації навчального процесу, що враховують особливості учня, організовують його індивідуальне просування за навчальною програмою. Сучасний "західноєвропейський підхід до індивідуалізації навчання полягає у створенні груп із різним рівнем навчальних завдань та індивідуалізованим темпом пізнавального просування. Так звана практика малих груп широко застосовується в організації навчального процесу середніх шкіл Англії. Індивідуалізація навчання тут означає відмову від горизонтального групування за віком і створення навчальних груп за рівнем підготовки та успішності з окремих предметів з гнучкими переходами із групи в групу в залежності від виду навчальної роботи та освітніх можливостей учня" [19, с. 60].
Досвід індивідуалізації навчання у вітчизняній середній школі свідчить, що під час індивідуалізованого навчального процесу відбувається розшарування учнів на різнорідні за своїми навчальними можливостями підгрупи. Те, що не застосовується стійкого формалізованого поділу таких підгруп, може лише пом'якшити, але не усунути розшарування. Цьому процесуальному розшаруванню відповідає змістове, що, зрештою, обумовлює різницю у навчальних результатах. Отже, індивідуалізація навчання може непомітно переростати в його незаплановану на початковому етапі диференціацію, залишаючись при цьому у межах спільних освітніх цілей [6; 10; 11].
Важливою передумовою для засвоєння історичного знання учнями є пробудження у них інтересу до змісту навчального матеріалу, позитивного ставлення до навчання. Треба, щоб учні не тільки були зацікавлені тією інтелектуальною роботою, яку треба виконати з метою реалізації того чи іншого завдання пізнавального характеру, але й прагнути при цьому набути певних умінь та навичок. Для цього вчителю історії необхідно підібрати і систематизувати відповідний матеріал, організувати роботу над ним так, щоб не знижувалася інтелектуальна діяльність школярів. При такому ставленні до роботи учитель, поступово ускладнюючи завдання, виховує у школярів упевненість у собі, забезпечує неухильне просування дітей, які відстають у навчанні, до рівня середніх і кращих школярів. Тому при підготовці до уроків вчителю історії необхідно продумати навантаження для кожного учня залежно від його розвитку і здібностей, ставити такі індивідуальні завдання, які можуть викликати інтерес як у кращих учнів, так і у тих, хто відстає. У зв'язку з цим на сучасному етапі пошуки нових форм індивідуалізації навчання здійснюються у рамках всебічного стимулювання здібностей кожного, хто навчається, з урахуванням його інтересів, мотивів, різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій, дієво-практичній сферах [15; 12, 3-21; 19, с. 59 - 62]. Ці пошуки спрямовані на вироблення такої моделі навчального процесу, яка б забезпечувала кожній особистості досягнення основних цілей навчання, підводячи до єдиного, чітко заданого рівня оволодіння знаннями та навичками.
Усі заходи, спрямовані на вдосконалення історичної освіти молоді, мають піднести її на якісно новий рівень. Сучасна освіта має стати демократичною, гуманізованою, спрямованою на вирішення завдань розбудови української держави. Демократизація, індивідуалізація та гуманізація історичної освіти повинні дати молоді більший ступінь свободи, дозволять зробити усвідомлений вибір шляху самореалізації у складному світі, що постійно змінюється. При цьому не слід забувати, що вдосконалення історичної освіти відбувається в ринкових умовах розвитку економіки, що вимагає істотних змін державної освітньої політики на тому чи іншому етапі її реалізації, постійного її корегування тощо. Як би складно не відбувався цей процес, важливо лише, щоб при цьому було збережено доступністьосвіти для різних категорій громадян та її найвищу якість.
Література:
1. Андрущенко В. П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі століть (спроба прогностичного аналізу) // Вища освіта України. - 2001. - № 1.
2. Антонюк О. В. Деякі питання формування історичної самосвідомості українського народу // Укр. історичний журнал. 1993. №11 - 12.
3. Балаев А. А. Активные методы обучения. - М.: Профиздат, 1986.
4. Гузик М. П. Учить учиться. - М., 1981.
5. Згуровський М. Проблеми і перспективи [розвиток системи освіти в Україні] // Рідна школа - 1997. - №3 - 4.
6. Ильин Е. Н. Рождение урока. - М.: Педагогика, 1986.
7. Клімова Г. П. Освіта і цивілізація. - Х., 1996.
8. Кремень В. Модернізація освіти - важливий чинник соціального, економічного і політичного розвитку України // Вісник НАН України. - 2001. - №3 та ін.
9. Литвин В. Українська культура й освіта в контексті суспільних трансформацій // Урядовий кур'єр. - 2002. - 24 вересня.
10. Махмутов М. И. Современный урок. - М.: Пед-ка, 1981.
11. Мирошниченко И. П. Преподавание истории древнего мира по системе В. Ф. Шаталова // Преподавание истории в школе, 1990. № 4 та ін.
12. Образование в конце XX века (материалы "круглого стола") // Вопросы философии, 1992. №9.
13. Озерский И. З. Начинающему учителю истории. Из опыта работы - М., 1989.
14. Орієнтовний зміст виховання в національній школі. Методичні рекомендації /Заг. ред. Є. Коваленко. - К., 1996.
15. Падалка О. С., Нісімчук А. М., Смолюк І. О., Шпак О. Т. Педагогічні технології. - К., 1995.
16. Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок. Книга для вчителя. - К., 1989.
17. Поташник М. М. Педагогическое творчество: проблеми развития и опыт. - К.: Рад. шк., 1988.
18. Професійна підготовка студентів педагогічних інститутів до виховної діяльності. Збірник наукових статей / За заг. ред. А. Капської. - К., 1996.
19. Рибак О. Індивідуалізоване навчання у зарубіжній школі // Мандрівець. Освітянський журнал, 1994, серпень.
20. Щукина Г. И. Исследование проблемы активизации учебно-познавательной деятельности // Сов. педагогика, 1983. №11.
21. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве