WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Менеджмент у контексті інноваційної моделі розвитку - Реферат

Менеджмент у контексті інноваційної моделі розвитку - Реферат

вивела деякі країни, вчорашні аутсайдери науково-технологічного розвитку, в число лідерів на принципово важливих напрямках. Інтеграція в глобальну інноваційну сферу тут стає найважливішою умовою розвитку національного науково-технічного потенціалу. Помітне збільшення частки закордонного фінансування дослідних робіт у всіх країнах, високі темпи зростання світової торгівлі наукомісткими товарами і послугами, інтелектуальною власністю наприкінці 90-х років, поява нових країн-експортерів, а також постійне розширення списку країн, що виробляють наукомісткі товари, свідчать про ефективність такої стратегії. Високий ступінь інтернаціоналізації інноваційної діяльності не спростовує, а засвідчує значення її національних основ через тісні зв'язки процесу нововведень з інституціональними умовами певної країни, доступом до фінансових і кадрових ресурсів. Якщо Україна не включиться в цей процес (у тій мірі, в якій вона має для цього фундаментальні напрацювання), то може опинитися на маргінесах науково-технічного прогресу, під контролем могутніх закордонних високотехнологічних корпорацій. Тобто стати джерелом природної сировини і ринком збуту далеко не кращої закордонної продукції.
Дійсно, розрив науково-технологічних зв'язків після розпаду СРСР, багаторазове скорочення витрат на науку, значне постаріння наукових, конструкторських і інженерних кадрів, граничне фізичне та моральне спрацювання основних фондів, згортання державної підтримки науки і базисних інновацій, нарешті втрата стратегічного мислення більшістю державних службовців і ділової еліти - усе це спричиняє ослаблення позицій для технологічного прориву. В таких умовах тим важливішою стає необхідність зламати негативні тенденції і пасивні психологічні установки, сформувати селективну науково-технічну й інноваційну політику, орієнтовану на реалізацію обґрунтовано обраних пріоритетів, що забезпечують успішне освоєнняпорівняно вузького поля перспективних технологічних проривів. Насамперед мається на увазі необхідність формування базових інновацій, що визначатимуть конкурентоспроможність товарів і послуг на високотехнологічному світовому ринку вже до 2010 року.
При цьому варто враховувати, що кордони між внутрішнім і зовнішнім ринками при відкритості економіки і вступі країни у Всесвітню торговельну організацію багато в чому умовні і визначаються, головним чином, транспортними витратами і митними платежами. Технологічна потреба виробництва повинна виходити з цілей, що передбачаються соціально-економічною політикою до 2010 року. Серед них можна виокремити такі, як підвищення рівня реальних доходів і поліпшення якості життя громадян, досягнення докризового (1990 року) розміру средньодушових доходів, подолання убогості значної частини населення, сприяння зменшенню смертності і зниженню темпів депопуляції, поліпшення освіти та охорони здоров'я. Технологічний переворот забезпечує стійке зростання доходів підприємств, населення і держави від продажу конкурентоспроможних товарів і послуг, а також модернізацію освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Очевидно, нереально здійснити великомасштабну модернізацію на основі нового технологічного укладу, що тільки почав впроваджуватися. У той же час модернізація на базі старого укладу небезпечна втратою конкурентоспроможності. Необхідна довгострокова програма модернізації основних фондів на основі нових технічних систем і технологій.
Нарешті - щодо передумов інноваційного процесу на регіональному рівні та рівні місцевого самоврядування. Тут слід мати на увазі, що будь-яка локальна інновація має чітку орієнтацію на кінцевий результат прикладного характеру, тобто задоволення визначеної потреби. Тому особливого значення надається орієнтації початкових фаз інноваційного процесу на швидке впровадження в практику. Отже, інноваційний процес повинен бути об'єктом менеджменту, остаточною метою якого є досягнення визначеного управлінського, економічного та соціального ефекту з урахуванням нелінійного характеру закону інноваційного розвитку. Саме йому властива сильна топологізація системи, де важлива не величина та сила керівного впливу на систему, а його правильна просторова організація.
Таким чином, тільки тепер можна використати час, відпущений Україні процесом зміни технологічних парадигм у провідних індустріальних країнах, для випереджаючого перетворення суспільства за допомогою моделі інноваційного розвитку, швидкого подолання кризи і втілення в життя бажаних політичних рішень.
Література
1. Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" // Урядовий кур'єр. - 2002. - 4 червня.
2. Закон України № 40-IV від 4 липня 2002 року "Про інноваційну діяльність".
3. Лапко О.О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні // Економіка і прогнозування. - 2002. - № 1. - С. 55-58.
4. Василенко М. Інноваційний шлях розвитку для України не тільки можливий, а й перспективний // Трибуна. - 2002. - № 9/10. - С. 19-21.
5. Пригожин И. Время, структура и флуктуации // Успехи физ. наук.- 1980. - Т.131. - С. 185-198.
6. Николис Дж. Динамика иерархических систем. Эволюционное представление. - М., 1989. - 486 с.
7. Хакен Г. Синергетика.- М., 1985 - 404 с.
8. Naisbitt J. Megatrends. - N.Y., Warner Books, 1984.
9. Волкова В.Н., Денисов А.А. Основы теории систем и системного анализа. - СПб., 1997. - 510 с.
10. Кондратьев Н.Д. Модель экономической динамики капиталистического хозяйства: первичный эскиз. - М., Наука, 1991.
11. Берталанди Л. Общая теория систем - критический обзор // Cистемные исследования. Ежегодник, 1969. - М., 1969. - С. 23.
12. Акофф Р.Л. Системы, организации и междисциплинарные исследования // Системные исследования. Ежегодник, 1969. - М., 1969. - С. 143 - 164.
13.Кузьмин М.В. // В кн.: Идеи Н.Д. Кондратьева и динамика общества на рубеже III тысячелетия / Под ред. Ю.В. Яковца.- М.: МФК, 1995 - С. 495-510.
14. Шумпетер И. Теория экономического роста.- М., 1982.
15. Яковец Ю.А. Предвидение будущего: парадигма цикличности.- М., 1992.
16. Современные инновационные структуры и коммерциализация науки / Мазур А.А., Маринский Г.С., Гагауз И.Б. и др. / Под ред. А. Мазура. - Харьков, 2000. - 256 с.
17. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве