WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Міжкультурна взаємодія громадських об’єднань етноспільнот України - Реферат

Міжкультурна взаємодія громадських об’єднань етноспільнот України - Реферат

організацій "Міжнаціональний форум України". Керівником його обрано О. Свистунова. До складу Форуму увійшло понад 100 національно-культурних організацій [12].
Найчисленнішою національною меншиною в Україні є росіяни (за даними перепису 2001 року - 8,334 мільйона чоловік) [13]. Позбавлені за радянських часів особливих турбот щодо ведення національно-культурного життя, яке фактично збігалося з життям державним, представники російського етносу України на рубежі 80 - 90-х pоків поступово почали усвідомлювати необхідність творення власних форм участі в національно-культурному та громадсько-політичному житті України. Виникло кілька десятківорганізацій росіян. Серед них такі, наприклад, як товариство російської культури імені О. Пушкіна - перша організація російської діаспори в Україні (і, за твердженням її керівництва, найсильніша в СНД) була започаткована у Львові 1988 р.; Українське товариство російської культури "Русь", було зареєстровано Мінюстом України 1992 року, хоча фактично діяло з 1990 року (на сьогодні має кілька десятків обласних, міських та регіональних центрів); міжобласне культурно-просвітницьке товариство "Русское собрание", створене 1992 року творчою інтелігенцією Києва; Пушкінське товариство, засноване в грудні 1990 року на республіканській установчій конференції. Складовими їх діяльності є лояльне ставлення до країни, в якій вони живуть, та наполеглива праця, спрямована на формування позитивного іміджу росіян України, забезпечення й пропаганда російської мови та культури, і, головне, формування культури міжетнічного спілкування, налагодження дружніх стосунків між представниками різних етносів. Показовим у цьому плані є проведення науково-практичних конференцій та "круглих столів", а саме: "Російська культура в контексті соціально-історичних реалій України", "Київська школа російської поезії", "Діалог української і російської культур як фактор міжнародної злагоди в Україні" (1998 рік), Міжнародного наукового симпозіуму "Українсько-російські стосунки в контексті європейського співробітництва" (жовтень 1998 року) та інші.
Важливою, з точки зору формування посилення міжетнічної взаємодії, є співпраця російських товариств з іншими національно-культурними об'єднаннями. Так, у дні святкування єврейської культури товариство "Русь" організувало концерт "Єврейська нота в російській культурі", було проведено вечір російсько-єврейської дружби.
Особливість російського руху та його національних товариств в Україні має регіональну організаційну специфіку. Наприклад, скликаються конгреси російських громад західних областей України. А в травні 1999 року в Одесі відбувся з'їзд росіян України, який обрав Російську раду - громадський орган, головним завданням якого повинна стати консолідація сил цієї національної меншини для широкої участі в усіх сферах політичного життя країни [14].
Однією з головних вимог російського руху залишається прагнення надати російській мові статусу державної. Це випливає з того, що наприкінці 80-х - на початку 90-х років українську мову назвали своєю рідною лише 1,6 % росіян України, а володіли нею вільно тільки 32,8 %. Нині цей показник значно збільшився. І велику роль у цьому відіграє діяльність національно-культурних товариств з формування культури міжетнічного спілкування, яка сприяє лояльнішому ставленню до української держави. Адже за більш ніж десятирічне незалежне існування Україна довела, що жодної загрози для російської етноспільноти стосовно "розмивання" її національної ідентичності не існує. Та й самі етнічні росіяни тривоги з цього приводу не висловлюють.
Духом збагачення культури міжетнічного спілкування пронизана діяльність громадських об'єднань єврейської етноспільноти. Цікаво, що сучасні єврейські національні меншини в Україні досить різноманітні: євреї (йєгудим), євреї бухарські (ісрол, яхуді), євреї гірські, євреї грузинські... [15]. Вони створили понад 120 національно-культурних товариств, серед яких три мають статус всеукраїнських: "Єврейська рада України" (голова І. Левітас), "Асоціація єврейських організацій і громад Укрaїни" (ВААД, голова Й. Зісельс), Всеукраїнський єврейський конгрес (ВЄК, президент В. Рабинович). У лютому - квітні 1999 року сформувалась нова організація - Єврейська конфедерація (ЄКУ, співголови Ю. Звягільський, С. Максимов, Є. Червоненко), до якої увійшли ВААД, Єврейська рада та Об'єднання єврейських релігійних організацій України. У квітні того ж року під керівництвом В.Рабиновича було створено Об'єднану єврейську громаду України [16]. Це засвідчує багатовекторність сучасного єврейського руху і неможливість створення єдиного координаційного центру єврейського життя.
Зазначені об'єднання спрямовують свою діяльність на формування атмосфери взаєморозуміння та злагоди між усіма етноспільнотами українського суспільства, підвищення авторитету і ролі єврейства, розвитку національно-культурного життя євреїв. Вже відкрито чимало єврейських шкіл, гімназій (як недільних, так і загальноосвітніх), створено окремі єврейські класи у школах Вінницької, Житомирської, Львівської, Одеської, Черкаської областей та Києва. Єврейська мова викладається як окрема дисципліна - її вивчає близько тисячі учнів. Діють два єврейські театри в Києві - "Штерн" і "Мазлтов", 20 самодіяльних фольклорно-етнографічних та естрадних ансамблів [17].
Єврейські товариства ініціювали загальнодержавне відзначення 140-ої річниці від дня народження класика єврейської літератури Шолом-Алейхема 1999 року, у святкуванні якого взяли участь представники національно-культурних об'єднань різних етноспільнот.
До заслуг єврейських організацій і громад слід віднести прагнення до стабілізації та консолідації українського суспільства. Завдяки їх активній роботі скоротилась еміграція євреїв з України на постійне місце проживання в інші країни. Багато уваги приділяють вони й духовному відродженню. Ремонтуються та реконструюються синагоги, пропагується релігія серед молоді.
Зусиллями єврейських товариств в Україні створено найширшу серед національних меншин мережу періодичних видань. Серед них "Еврейские вести", єврейська незалежна газета "Народ мой", народна газета "Возрождение", всеукраїнська молодіжна газета "Мабат", газета Асоціації єврейських організацій і громад в Україні "Хадашот новости", газета Асоціації єврейських організацій малих міст України "Надежда" та
Loading...

 
 

Цікаве