WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Логіка неальтернативних запитань - Реферат

Логіка неальтернативних запитань - Реферат

розрізнення. Множина прямих відповідей може бути отримана із можливих комбінацій альтернатив, складених у відповідності з умовами, що містяться в передумові. Прямі відповіді являють собою кон'юнкцію обраних альтернатив [2, с. 14 - 15].
За числом альтернатив, що даються для вибору, запитання можна розділити на два класи: перший - запитання, що задають невелику або, принаймні, обмежену кількість альтернатив; другий - запитання, які задають нескінченну або велику кількість альтернатив. Альтернативи можуть або явно перераховуватись у запитанні, або описуватися шляхом відсилання до певної умови чи матриці, де під останньою маютьна увазі речення, в яких на місцях імен стоять змінні. Така різниця між способами задавання альтернатив призводить до поділу запитань на два класи - "чи"-запитання та "який"-запитання (інший варіант цього поділу - запитання-рішення та запитання-доповнення) [2, с. 30].
Пряма відповідь стає відповіддю на поставлене запитання шляхом вибору певної підмножини альтернатив, що надаються запитанням, стверджуючи, що всі без винятку обрані альтернативи істинні. Кожна пряма відповідь на кожне запитання проводить такого роду вибір і містить твердження такого характеру. Тому з кожною прямою відповіддю пов'язаний вибір альтернатив [2, с. 45-46]. Часто пряма відповідь обирає лише одну альтернативу, проте так буває не завжди. Ця обставина є однією з причин, за якою альтернативи та прямі відповіді повинні бути відокремлені одні від одних.
Кожна пряма відповідь на запитання має три аспекти: вибір, вимога повноти та вимога здатності розрізнення. Запитання через свій суб'єкт задає площину альтернатив, а після цього "відправляє" до існуючого списку альтернатив інструкцію, за якою людині, що відповідає, пропонується виробити з них конкретний тип прямої відповіді [2, с. 45].
Всі ці аспекти логіки запитань є суттєвими для правильного формулювання запитань соціологічного інструментарію. Логічною теорією запитань визначаються точні та повні форми запитань у анкетах. Але врахування цих аспектів при створенні запитань не виключає можливості помилок при аналізі відповідей респондентів.
Неальтернативні запитання, як зазначалося вище, є досить поширеними у практиці соціологічних опитувань. Проте не завжди їх використання достатньо методологічно обгрунтовані. У випадку, коли перелічені чинники були враховані, і дослідник отримав дані з цих запитань, перед ним постає нова проблема, пов'язана з аналізом даних. На цьому етапі досить часто неальтернативне запитання розглядається як набір не пов'язаних між собою дихотомічних ознак, і відповідним чином аналізується. Така ситуація може призводити до спотворення відповідей респондентів.
Логічна структура неальтернативного запитання не є тотожною кон'юнкції ряду дихотомічних запитань. Про це свідчать і численні приклади з практики досліджень. Відсоткове розподілення відповідей респондентів за альтернативами у неальтернативному запитанні суттєво відрізняється від розподілу відповідей, коли ті ж самі альтернативи були подані у вигляді окремих дихотомічних запитань (приклад такого експерименту наводиться у згаданій праці Л. Авер'янова). Очевидним є те, що люди в цих випадках відповідали на запитання, які не можна вважати тотожними за змістом. Це дозволяє зробити припущення, що категорії у списку альтернатив неальтернативного запитання мають певний внутрішній зв'язок, визначений самим запитанням. Саме цей момент втрачається дослідником, коли неальтернативне запитання штучно поділяється на дихотомічні.
Отже, стає необхідністю застосування таких методів аналізу даних, які б дозволяли розглядати запитання в цілому. З цією метою було розроблено алгоритми побудови таблиць крос-табуляції для такого типу запитань і відповідні для них показники зв'язку ознак. Так, новосибірська група дослідників під керівництвом П. Ростовцева розробила алгоритм побудови та аналізу такого роду таблиць саме для неальтернативних запитань. Крім цього, на основі даного алгоритму розроблено програмний продукт, в якому реалізовано можливості аналізу зв'язків між звичайними номінальними шкалами та номінальними шкалами із сумісними альтернативами. Але не менш корисним може виявитися й інший підхід.
При складанні переліку альтернатив різні категорії пов'язуються суб'єктом запитання. На цьому етапі можна спробувати встановити певну форму зв'язку, що призводить до появи смислових, логічних структурних утворень у переліку альтернатив. Завдяки цьому обрані альтернативи, що складають відповідь на запитання, побудоване таким чином, можуть створювати запрограмований дослідником образ, який і має аналізуватися на наступних етапах.
Одним з таких структуроутворюючих елементів може бути логічна структура самого запитання та логічний аналіз обсягу і змісту категорій, що мають бути включеними до переліку альтернатив. Це змушує розглянути логіку неальтернативних запитань більш детально.
Основними особливостями, що відрізняють шкалу із сумісними альтернативами від номінальної шкали, є більший за обсягом перелік альтернатив, можливість вибору одночасно кількох з них та загальний відсоток відповідей більше, ніж 100.
Логічна теорія запитань пропонує свою типологію. Тип запитання визначається наявністю низки альтернатив, вимогою виділення або вибору цих альтернатив та вимогою повноти відповіді.
Запитання контролює не лише зміст, але й розмір виборів відповідей, і робиться це за допомогою вимоги, що обмежує число можливих виборів альтернатив (специфікації вибору числа). Як верхнє, так і нижнє обмеження, накладені цією вимогою, повинні бути обгрунтовані.
Кількості альтернатив, які можна обрати, обмежується з двох причин. По-перше, знаючи, що існує багато істинних альтернатив, виникає потреба обмежити кількість обраних альтернатив, аби вона була нижчою певного рівня. Це дозволить уникнути витрати ресурсів як того, хто ставить запитання, так і того, хто на нього відповідає. По-друге, специфікація вибору числа може бути використана як "пристрій", що дає тому, хто відповідає, корисну інформацію для віднайдення бажаної відповіді при мінімальних витратах сил.
З аналогічних причин може накладатися і нижнє обмеження. Досить доцільним здається припущення, що необхідне лише верхнє обмеження, якщо відповіді, в яких міститься більше альтернатив, ніж це встановлено заданим обмеженням, розглядати як надлишкові, тобто
Loading...

 
 

Цікаве