WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Лобізм як складова міжнародного PR - Реферат

Лобізм як складова міжнародного PR - Реферат

рахунок їх кваліфікованого експертного забезпечення та відкриває доступ до нормотворчості багатьом учасникам [20].
Як вже зазначалося, національний рівень міжнародного лобіювання забезпечується двояко: вплив на владні структури тієї чи іншої країни можуть ініціювати чи здійснювати як власні лобісти, так і зарубіжні. Внутрішнє лобіювання спрямовується на підтримку тих чи інших країн та їх компаній у власній країні. На думку С. Гончарова (Центр оцінки політичних ризиків) найбільш ефективним лобістом російського капіталу в Україні є група А. Деркача, об'єднана в рух "У Європу - разом з Росією", що останні 2 - 3 роки сприяла зростанню російських інвестицій у проекти, частина яких має стратегічний характер. Я. Жалило (президент Центру антикризових досліджень), зазначаючи, що в нас немає цивілізованого процесу лобіювання, зауважує: українські політики умовно розділилися на дві групи - перші намагаються просувати інтереси Росії, другі - питання, пов'язані з вимогами міжнародних організацій (МВФ, Всесвітнього банку і ВТО) [19].
Зовнішнє лобіювання, яке ініціюється зарубіжними клієнтами, спрямоване, насамперед, на формування позитивного до них ставлення, котре може забезпечити прийняття вигідних їм рішень. Політика лобіювання на державному рівні - нормальна світова практика. Це своєрідна мова міжнародного спілкування, володіння якою навіть за наявності у країни авторитету чи економічної потуги відіграє значну роль для її зовнішньоекономічних успіхів.
Лобізм на національному рівні може використовуватися як одна з технологій в PR-кампанії. Під час здійснення такої кампанії 1996 року нігерійським воєнним урядом, що мав на меті змінити негативний міжнародний імідж, який погіршився після страти одного з лідерів опозиції, поряд з іншими засобами, було застосовано лобіювання американського парламенту. Нігерійська влада надіслала до Вашингтона делегацію, яка повинна була вплинути на Конгрес США, переконати його у правомірності дій уряду Нігерії - нібито він все чинив згідно з законодавством. Делегацію очолили два афроамериканці. Завдання її було сформульовано так: по-перше, шляхом детального обґрунтування судочинства щодо справи страченого лідера опозиції опорочити його та створити йому імідж "канібала" і одночасно піднести лідера воєнного уряду як "людини честі"; по-друге, переконати Конгрес виявити терпимість до існуючого режиму до передачі влади демократично обраному урядові. Вважають, що маневр нігерійців, незважаючи на складність завдання, не був марним - адміністрація Б. Клінтона утрималася від таких радикальних санкцій, які вона застосовувала для впливу на Іран, Лівію і Кубу. І хоча PR-кампанія в цілому не досягла мети, вона допомогла уникнути запровадження нафтового та економічного ембарго [17].
У свою чергу, США також постійно лобіюють власні інтереси в інших країнах, використовуючи найрізноманітніші технології. Так, наприкінці 1994 року Торговельна палата США організувала в Японії зустрічі з лідером правлячої партії і членами кабінету міністрів, включаючи прем'єра. Це була спроба вийти безпосередньо на людей, які "роблять політику" [1]. Нерідко американська адміністрація застосовує для впливу на рішення інших держав візити держсекретаря, колишніх президентів, конгресменів. Найпоширенішою американською практикою міжнародного лобіювання, є не пряме, а опосередковане лобіювання, пов'язане із впливом на громадську думку в інших країнах за допомогою інформаційних засобів або фінансування гуманітарних проектів.
Отже, лобізм - важливий фактор формування іміджу будь-якої країни в міжнародному середовищі та захисту її інтересів. Проте досі, на наше переконання, лобістська діяльність не стала ефективним засобом просування інтересів України ні в певних країнах світу, ні на рівні міжнародних організацій. Теоретична розробка цієї проблеми взагалі і, зокрема, дослідження технологій міжнародного лобіювання [18; 24; 27] може сприяти активізації українського лобі, яке буде забезпечувати позитивний імідж України та її входження в світовий економічний, політичний і соціокультурний простір.
Література:
1. Business and society: corporate strategy, public policy, ethics./ William C. Frederick, James E. Post, Keith Davis. - New York: 1996. - P. 266.
2. Facchinetti R. Viewpoint: why Brussels has 10000 lobbyists // New York Times. - 21 august. - 1994. - Sec. 3. - P. 9.
3. Harrigan J. J. Politics and the American future: dilemmas of democracy. - N.Y.: 1996. - P. 133 - 134.
4. McFarland, Andew S. Common Cause: lobbying in the public interest. - Chatham: 1984. - P. 131.
5. Trends in Grassroots Lobbying: Consultant Q&A - http://advertising.about.com/gi/dynamic/offsite.htm?site=http%3A%2F%2 Fwww.campaignline.com%2.
6. Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров. - М.: 1997. С. 135.
7. Белобородов С.Г. Особенности лоббирования посредством компьютерных сетей - http://www.polit.spb.ru:8101/art.php3?rub=381 &id=9810
8. Больше гибкости и прозрачности. - Европа. - 2002. - № 7 - 8. //http://www.eur.ru/neweur.php?func=magazine.
9. Глобализация как проблема демократии. - http://www.deutschebotschaft-moskau.ru/ru/bibliothek/internationale-politik/1998-04/article02.html.
10. Лебедева Т. Ю. Искусство обольщения. Паблик рилейшнз по-французски. Концепции. Практика. - М.:1996. - С. 37 - 38.
11. Лендьєл М. Між Америкою та Україною. Українська громада в США як група політичного тиску // Нова політика.- 1998.- № 4. - С. 2 - 7.
12. Лоббирование в Америке // Вопросы демократии. Электронный журнал ЮСИА. - Июнь 1998. - Том 3. - № 2. - http://usinfo.state.gov/journals/journalr.htm.
13. Лоббирование правительства -http://www.ndi.ru/ARCHIVE/Russian/Lobby/Lobby.shtml.
14. Моисеев В. А. Паблик рилейшенз. Теория и практика. - К.:1999. - С. 163 - 202.
15. Нойсс Б. Кризис как прорыв ЄС между договорной реформой и проектом конституции. //http://www.deutschebotschaft-moskau.ru/ru/library/internationale-politik/2002-01/article03.html.
16. Пашенцев Е. Н. Паблик рилейшнз: от бизнеса до политики. - М.: 2000. - С. 39, 40.
17. ПР сегодня: новые подходы, исследования, международная практика. - М.: 2002.
18. Рзаев Валех. Этнический лоббизм: танцы на льду // PRonline 22.10.2001 - http://www.PRonline.ru.
19. Самые эффективные лоббисты Украины. - http://www.ukraine.ru/text/analytics/145949.html.
20. Семененко И. С. Новая модель политической системы? К вопросу об уровнях власти и управления в Европейском Союзе в свете российских проблем // Политические институты на рубеже тысячелетий. - Дубна: 2001. - С. 241 - 252.
21. Спецвыпуск бюллетня регионального издания для неправительственных организаций "НУО Новини" (осень 1998).
22. Тихомирова Є. Б. Зв'язки з громадськістю. - К.: 2001. - С. 337 - 364.
23. Тихомирова Є. Б. Лоббизм как специфическая форма коммуникаций с общественностью // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. - 2002. - № 3. - С. 113 - 127.
24. Тихомирова Є. Б. Технологія зв'язків з владою: міжнародний досвід лобіювання // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - 2001. - Випуск 6. - С. 235 - 244.
25. Шульга Р. Ю. О роли лоббистской деятельности неправительственных организаций в становлении гражданского общества в России // Россия и современный мир, 1999, №4, с. 169 - 182.
26. Яковлев И. Паблик рилейшнз в организациях. - Санкт-Петербург, 1995. С. 56.
27. Янов А. Ноу-хау китайского лобби. Почему Россия не хочет учиться у восточного соседа? // Столичные новости.- 1998.- № 2. - С. 6 - 7.
28. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве