WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Ліберальна концепція держави Максима Ковалевського - Реферат

Ліберальна концепція держави Максима Ковалевського - Реферат

правової, вчений пов'язував гарантування свободи людини, її прав. Головними ознаками такої держави М. Ковалевський вбачав: реальність існування свободи громадян; розподіл державної влади; панування права; відповідальність посадових осіб перед судом; свободу місцевого самоврядування; парламентаризм [1, с. 47].
М. Ковалевський вважав за необхідне безумовне поєднання політичної свободи та свободи особистого самовизначення і розуміння цієї єдності як визначальної ознаки правової держави. Розуміючи значення свободи однаковим і для громадянина, і для держави, М. Ковалевський пропонує форми забезпечення цієї свободи. Серед них визначальними, на його думку, є:
По-перше, невтручання держави в приватне життя і діяльність людини. У цьому аспекті пропонується не гасло абсолютної ізоляції людини від поглинання чи впливу держави, а новий підхід до розуміння цього явища. Розуміючи безсумнівне існування у людини і держави взаємних обов'язків, акцент ставиться на формі вимоги виконання цієї потреби [7, с. 89]. Саме на формі як засобі досягнення виконання обов'язку і непорушення при цьому права і свободи. М. Ковалевський твердить: "Примушуючи до певних дій, необхідних для реалізації її цілей, держава надає у всіх інших діях повну свободу особистого вибору" [14, с. 756].
По-друге, самоврядування суспільства, що пронизує усі сфери державного життя і на основі якого вибудовується адміністрація всіх ланок держави. Саме самоврядування суспільства, на думку М. Ковалевського, постає певним гарантом прав і свобод людини.
По-третє, виконання урядом чинних законів. Ця умова випливає зі сприйняття М. Ковалевським наслідків для самоврядування, які настануть у разі формування уряду з панівної більшості. Саме в цьому вчений вбачає певну небезпеку для прав і свобод.
По-четверте, формування судового контролю. Істотною стороною цього фактора постає не питання, хто буде проводити судовий контроль за діяльністю уряду - спеціальні суди чи суди загальної юрисдикції, а питання про те, як буде цей контроль здійснюватися. М. Ковалевський пропонує відповідь на це запитання у вигляді незалежності суду від адміністрації. Ця незалежність, на його думку, досягається "засадами незмінюваності суддів; засадами, які захищають правосуддя від гніту панівної партії і уряду, що нею підтримується" [14, с. 757].
По-п'яте, неможливість скасування прав і свобод громадян. У цьому випадку йдеться не тільки про конституційне визначення і закріплення прав і свобод людини та громадянина, а про гарантії недоторканності цих настанов. На думку М. Ковалевського, така гарантія може існувати тільки за умови, коли "Конституція і перелічені в ній публічні права громадян поставлені вище законів" [14, с. 758]. Тобто йдеться про передбачення механізму недоторканності конституційних прав і свобод у вигляді правового правила заборони зміни новими законами підвалин Конституції, в тому числі прав і свобод громадян.
Розробляючи концепцію держави, М. Ковалевський надавав багато уваги вивченню форм державного правління. Щоб розібратися в їх різноманітті, він увів ключові поняття: "форма політичного устрою" та "форма політичного правління". Форма політичного устрою - це порядок організації влади, заснований на її зосередженні в руках класу чи стану. Форма політичного управління відповідає на запитання: хто конкретно управляє від імені класу чи стану, тобто: влада успадковується чи обирається? У зв'язку з цим вчений виділяє дві форми правління - монархічну і республіканську. Теорія М. Ковалевського про форми правління, в тому числі й найприйнятніші з точки зору "народної монархії", розкрита ним у працях "Демократія і її політична доктрина" [15], "Від прямого народоправства до представницького і від патріархальної монархії до парламентаризму" [16] та "Походження сучасної демократії" [17].
В монографії "Від прямого народоправства до представницького і від патріархальної монархії до парламентаризму" М. Ковалевський досліджує розвиток та зміну концепції держави від античності до новітньої доби. Він висуває тезу, згідно з якою історія державно-правових установ, інститутів і політичних вчень тісно поєднана, а теоретична політична думка безпосередньо пов'язана з політичною практикою.
Використовуючи значний історичний матеріал, аналізуючи велику кількість політичних і філософських теорій, М. Ковалевський виходить за визначені ним самим рамки дослідження. Він не тільки оцінює нагромаджений теоретико-політичний досвід, але й простежує еволюцію форм держави від афінської демократії до становлення інституту парламентаризму.
М. Ковалевський вважав, що в Афінській республіці безумовно можна знайти елементи демократичного устрою. Одночасно він підкреслює її станову замкнутість і неможливість участі демосу в політичному житті. Середньовіччя, на думку вченого, відіграло мізерну роль у розвитку політичної доктрини. Головна увага зверталась на розробку концепції необмеженості прав монарха і необхідності повного підпорядкування його волі. Виникнення і розвиток теорій монархічної влади він пов'язував з необхідністю припинення феодальної роздробленості. Монархічні теорії середньовіччя створювалися під впливом греко-римських і "візантійсько-арабських" доктрин. Монархічна держава (М. Ковалевський виділяв феодальну, станову і конституційну монархії) прагне до встановлення максимальної опіки над суспільством та індивідом. Очевидно, що суспільство, в свою чергу, прагнутиме захистити свої права і боротиметься за можливість участі у справах держави. Цей процес супроводжується вимогою розширення кола політичних прав особи.
Таким чином, М. Ковалевський приходить до ідеї представницьких установ як найбільш прийнятної політичної форми. Досліджуючи історичний розвиток парламентаризму, він зазначає, що східні слов'яни від патріархальної монархії перейшли відразу ж до самодержавства, а в середньовічному саксонському і романо-германському світі спочатку виникли сейми за участю представників трьох станів. Потім, з розвитком світових господарських зв'язків, станове представництво змінюється представницьким, заснованим на загальному голосуванні або ж на голосуванні з цензовими обмеженнями. Одначе і ця форма не є остаточною. М. Ковалевський вважає, що у майбутньому представництво не зникне, а трансформується в досконалішу форму народоправства.
М. Ковалевський приділяв чималу увагу й вивченню конституційної, правової держави. В опублікованому курсі лекцій "Демократія і її політична доктрина" [15] він, залишаючись вірним ідеалам лібералізму, аналізуєрозвиток конституційного права в країнах Західної Європи, історію походження демократії і її політичної теорії, англійський та американський політичний устрій, що шанувалися автором за демократичний, прогресивний характер. Поряд з історією виборчого права в Європі (на прикладі Австро-Угорщини, Німеччини, Італії, Франції) М. Ковалевський досліджує виникнення двопалатної парламентської системи, виділивши окремо історію виникнення і розвитку англійського парламенту, його роль у політичній системі Великої Британії. На думку М. Ковалевського, інститут парламентаризму - найбільш прийнятна і демократична форма управління суспільством. Виникнення парламентських інститутів пов'язувалося ним з економічним фактором, а саме з переходом від натурального господарства до світового обміну. На думку вченого, інститут парламентаризму має незаперечну перевагу, дозволяючи поєднати управління суспільством за допомогою обраних депутатів з волею самовизначення для
Loading...

 
 

Цікаве