WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Ліберальна концепція держави Максима Ковалевського - Реферат

Ліберальна концепція держави Максима Ковалевського - Реферат


Реферат на тему:
Ліберальна концепція держави Максима Ковалевського.
У нинішній період суспільного реформування особливої актуальності набуває проблема відносин між суспільством і державою. Ця обставина спонукає до вивчення наукової спадщини найяскравіших представників вітчизняної політичної думки кінця ХІХ - початку ХХ століття. Адже в той період в Російській імперії на перший план виходить завдання модернізації системи державної влади. В контексті вирішення цієї проблеми великого значення набули взаємовідносини держави і суспільства, політичної влади та індивіда. Загострилися дискусії між представниками різних течій суспільно-політичної думки, особливо коли справа стосувалася можливості перенесення на національний ґрунт західноєвропейських моделей суспільного розвитку. У зв'язку з цим непересічний інтерес має аналіз концепції визначного представника ліберальної течії Максима Ковалевського.
Вивченню політичної спадщини М. Ковалевського присвячено низку досліджень російських вчених (С. Глушкової, А. Гоголевського, Ю. Дунаєвої, В. Леонтовича, Ю. Пивоварова, Г. Федотової [1 - 6] та інших). Не залишили поза увагою творчий доробок М. Ковалевського й українські дослідники М. Гуренко, М. Кармазіна, В. Нечипоренко, О. Скакун, В. Сокуренко [7 - 11] та інші. Проте й донині немає цілісного дослідження теоретичної спадщини та політичної діяльності цього видатного вченого.
М. Ковалевський - теоретик соціального лібералізму, або так званого лібералізму номіналістичного. Він виступав за мирне реформування Російської імперії, модернізацію суспільства, розширення громадянських прав і свобод. Будучи переконаним прихильником еволюційного шляху розвитку, вчений пропонував проаналізувати способи вирішення демократичними європейськими державами соціальних протиріч і винести певні уроки, корисні для російського суспільства.
Увага М. Ковалевського була зосереджена на проблемах походження держави, її функціях, межах державної влади, формах державного правління, теоріях і практиці демократії, виникненні та еволюції парламентаризму, його значенні в тогочасних державах Європи.
Звертаючись до проблеми походження держави, М. Ковалевський підкреслив її складність і дискусійний характер. На думку вченого, всі теорії походження держави, що існували на той час, базувалися, з тими чи іншими варіантами, на положеннях, викладених у "Республіці" Платона: 1)держава - це союз людей, поєднаних спільною владою; 2) держава - це форма володарювання панівного класу.
М. Ковалевський виокремив такі теорії виникнення держави: а) договірна теорія походження держави, обґрунтовувана у працях Цицерона і Дж. Локка; б) органічна теорія, представлена в працях О. Конта і Г. Спенсера, з окремими положеннями якої був солідарний М. Ковалевський; в) правові теорії німецьких теоретиків, згідно з якими "держава, упорядкована правом, охоронець і рушій права, повинна посідати визначне становище в правовій системі, а тому повинне існувати... і правове поняття держави" [12, с. 308]; г) соціально-економічна теорія, розроблена Л. Дюгі, К. Марксом, Ф. Енгельсом. Таким чином, М. Ковалевський доходить висновку, що сучасні йому суспільствознавці, як і їхні попередники, далеко розходяться в поглядах на проблему походження держави.
Сам М. Ковалевський пропонував шукати причини виникнення держави в суспільній психології. Посилаючись на соціальну теорію "добровільного рабства", він зазначав, що основна маса людей не здатна до творчості чи прояву ініціативи і тому прагне підпорядкування. Ініціатором створення держави виступає активна, сильна, творча особистість. "Видатна особистість є, таким чином, творцем держави не в силу вибору, не на підставі угоди з підвладними, а завдяки тому впливу, який їй вдається здійснити на натовп, що шукає чужого керівництва" [13, с. 95]. Ця особистість бере на себе обов'язки зовнішнього і внутрішнього керівництва, щоб зберегти незалежність території, припинити кровну помсту та міжусобиці. Таким чином виникає певне умиротворене середовище, межі якого співпадають з межами держав, що формуються.
Для М. Ковалевського держава - це безперечний факт, що є "далеко не первинною формою суспільного союзу, при якому народ - плем'я знаходить можливості політичного самовизначення під владою визнаного ним уряду" [12, с. 305]. У своєму розвитку держави проходять кілька стадій: держава - народ, держава - земля, держава - політичний організм, всесвітня федерація держав.
В якості основних характеристик держави М. Ковалевський виділяв населення і державну владу. Він зазначав, що населення поділяється на кілька соціальних груп: касти, стани і класи. Для трансформації станової організації в класову визначальним став економічний чинник. "Тільки з переходом натурального господарства до грошового і поступовим розвитком останнього виникають умови, сприятливі для подальшого процесу заміни станової організації класовою" [13, с. 172].
Досліджуючи по суті поняття населення, вчений звертає увагу на проблему співвідношення понять "підданство" і "громадянство". М. Ковалевський зазначав, що тільки в правовій державі ці поняття зближуються, хоча для повної їх тотожності необхідно, щоб усе населення брало участь у здійсненні законодавчої влади та було наділене виборчим правом.
Проблема походження держави в концепції вченого була пов'язана з проблемою меж впливу державної влади. Суттєвими ознаками державної влади, за М. Ковалевським, є "непохідність, самодостатність, непідконтрольність". Тільки за наявності цих характеристик можна говорити про суверенність влади, яка не допускає над собою жодного верховенства. Де немає можливостей для самовизначення держави, де немає самодержавної влади, там немає держави, підсумовує М. Ковалевський.
Що стосується проблеми меж влади, то М. Ковалевський вважав, що дослідники часто "звужували" це поняття, зводячи його до питання відносин держави та індивіда. Він вказував, "що це питання вирішується в двох різних площинах: з одного боку індивідуалістами, з другого - їхніми противниками... соціалістами і комуністами чи позитивістами" [13, с. 177 - 178]. Поділ здійснювався М. Ковалевським за формальною ознакою: до індивідуалістів він зараховував усіх прихильників обмеження державної влади, а до їхніх опонентів - тих, хто вважав, що з плином часу межі державної влади повинні розширюватись і охоплювати нові сфери.
Найретельнішим чином М. Ковалевський проаналізував і піддав гострій критиці сутність "поліцейської держави", діяльність якої відбувалася б під гаслами діяльності "для народу", а насправді - "без участі народу". Вчений протиставляв "поліцейській державі" державу, яка є "сама для себе", і яка, на його переконання, виступає захисником прав і свобод особи. З розширенням функцій цієї держави М. Ковалевський пов'язував розширення сфери індивідуальної свободи, нібито "звуженої" втручанням в життя особи, сім'ї, церкви та інших "союзів". Він дійшов висновку, що шляхом звуження сфери впливу інших конкуруючих з державою союзів може бутирозширена сфера автономної особистості, бо держава, яка є "метою сама для себе", не втручається в ті галузі, в яких вона не переслідує жодної мети [13, с. 178, 183 - 184].
Як бачимо, для М. Ковалевського радше б держава виступала захисником прав і свобод особи, а не те утворення, яке ми сьогодні визначаємо як громадянське суспільство, якщо вона не "поліцейська", а є "сама для себе" і тому не стає на перешкоді особистості [8, с. 215].
Саме з державою, яка набувала рис
Loading...

 
 

Цікаве