WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Корупція у суспільстві, що трансформується Cоціологічний аналіз - Реферат

Корупція у суспільстві, що трансформується Cоціологічний аналіз - Реферат

хабародавців в Україні до 13 % (середнє за 13 КПЕ - 15 %) [16, c. 22; 17, с. 23].
Великого значення набуває питання, хто більше зацікавлений у хабарі. В опитувальнику "Транспаренсі Інтернешнл" (2005 р.) містилися три уточнюючі запитання для осіб, які давали минулого року хабар. На запитання "Вас прохали про хабар у тих випадках, коли Ви сплачували його?" відповіді розподілилися так: 23,6 % опитаних сплачували хабар, 72,7 % не просили про хабар, який вони все ж дали, 3,7 % респондентів було важко відповісти. Тобто, майже 3/4 хабародавців виявляливласну ініціативу у підкупі чиновника (хоча ситуація, коли у чверті респондентів просили хабар, говорить про усталену систему взаємовідносин). На запитання "Ви сплачували хабар, аби уникнути проблем з владою?" 14,3 % відповіли "так", 72,3 % - ні (решта, 7,4 %, обрала альтернативу "важко відповісти"). На запитання "Ви сплачували хабар, аби отримати послуги, які Вам належать за законом?" відповіді були такими: 82 % сплачували хабар за законні послуги, 16 % - ні, 2 % респондентів утрималися від однозначної відповіді (дані надано "TNS-Україна"; представлено відсоток респондентів від тих, хто відповів на те чи те запитання). Можна зробити висновок, що хабар є стимулом для роботи осіб, що мають за законом надавати ті чи ті послуги.
Відповіді на запитання "Європейського соціального дослідження" (2005 р.) свідчать, що у 12,4 % (по масиву з 24-х країн - 3 %) громадян України протягом минулих п'яти років чиновники просили про послугу або хабар за виконання своєї роботи один раз у 12,4 % громадян України (по масиву з 24 країн - 3 %) , двічі - у 11,6 % (1,4 %), три - чотири рази - у 4 % (0,6 %), п'ять або більше разів - у 4,5 % (0,5 %), ніколи не просили - у 67,5 % (94,5 %) - (представлено відсотки без урахування тих, хто не дав відповідь з різних причин) [18]. В Україні багато осіб, які не змогли відповісти на це запитання або відхилили його, - 36,2 %, в середньому за масивом - 8 %. За останні п'ять років доводилося пропонувати послуги або хабар чиновникам за виконання їх роботи один раз 7,5 % респондентів в Україні (в середньому за масивом з 24-х країн - 1,4 %), двічі - 3,6 % (0,5 %), три - чотири рази - 1,8 % (0,2 %), п'ять або шість разів -1,6 % (0,2 %) ніколи не доводилося - 72,5 % (91,5 %), а не мали такого досвіду 13 % (по масиву в цілому - 6,2 %). 6,6 % респондентів з України не відповіли на це запитання або відхилили його (в середньому по вибірці - 6,6 %). Отже, жертвами вимагання хабара в Україні стали 32,5 % респондентів, тоді як вдавалися до підкупу 14,5 % опитаних. При цьому варто наголосити, що респондентам ставилося запитання про віддалені у часі події, частина з яких просто забувається. З іншого боку, загальною тенденцією є відвертіша ромова людини про вимагання хабара, ніж про власну ініціативу у підкупі.
В межах нашої теми потребує уточнення поширення явища блату, завдяки якому можуть встановлюватися корупційні зв'язки. В "Європейському соціальному дослідженні" також ставилося ряд запитань про мережі неформальної підтримки, одне з яких звучало так: "Припустимо, Ви вирішили отримати пільги або послуги, на які не маєте права. Як Ви вважаєте, скількох своїх друзів або родичів Ви могли б попросити про допомогу та підтримку у подібній ситуації?" У 28,5 % українців немає таких друзів (в середньому по 24 країнах, в яких було проведене опитування, - 42,9 %), у 30,3 % - небагато (в середньому по масиву - 29,4 %), у 6,2 % - досить багато (відповідно 6,5 %), у 1,3 % - більшість таких друзів (2,6 %), 33,7 % - ніколи б так не вчинило (по масиву в цілому - 18,5 %). Як свідчать підсумки дослідження, за кількістю потрібних друзів українці практично не відрізняються від загальноєвропейського рівня.
За деякими наведеними в таблицях даними корупція у нашій країні має не вищий рівень, ніж у нових членах Європейського Союзу або в країнах, що незабаром приєднаються до нього (до того ж, проблема корупції виявляє свою актуальність як у соціологічних дослідженнях, так і в кримінальних розслідуваннях і на Заході [див.: 19; 20, с. 15; 21]). У цьому контексті варто наголосити на постійній діагностиці стану корупції в державі як складовій аналітичного забезпечення антикорупційної політики держави.
Неформальний соціальний капітал відіграв велику роль не лише в мобілізації і консолідації прагматичної частини старої правлячої еліти, а й у підвищенні соціального статусу представників злочинного світу. Кримінальні елементи завдяки високій солідарності всередині мережі й контактам з бюрократією домоглися легалізації тіньових доходів і перерозподілу надприбутку.
Варто підкреслити, що для груп, які привласнюють контроль над фінансовими і політичними ресурсами, характерні ще більші, у порівнянні з радянською системою, згуртованість, усвідомлення власних інтересів і здатність до їх захисту. Останньому сприяє боротьба кланів за перманентний перерозподіл власності, сфер впливу, доступу до державних активів, що ведеться не завжди легальними методами. Сьогодні існує низка чинників, які обумовлюють живучість неформальних відносин як на побутовому рівні, так і у вищих ешелонах влади, а також глибоку тінізацію різних сфер суспільства.
Великі фірми, що раніше були в державній власності, зберегли зв'язки з чиновниками і можуть використовувати цей вид ресурсу для впливу на нормативно-правову і регуляторну діяльність. Переплетення приватних інтересів деяких чиновників з успішними лобістськими прагненнями окремих бізнес-структур дозволило останнім одержувати надприбутки, забезпечені державними субсидіями і різними пільгами (з оподатковування, митних платежів, негрошових форм розрахунків тощо) чи монопольним становищем на ринку. Нині такий поширений в Україні злочин, як незаконне відшкодування податку на додану вартість, часом пов'язується з виплатою незаконних комісійних чиновникам. У приватнопідприємницькому середовищі особливої цінності набувають знайомства з працівниками податкової служби, місцевих органів влади й міліції. Відтак можна вести мову про певну комерціалізацію неформальних відносин, яка грунтується на відносинах залежності.
Виникнення ж малих підприємств призвело до формування в ряді випадків певної сімейності бізнесу, оформленню замкнених соціальних мереж у єдиний економічний простір. Працевлаштування родичів та знайомих у комерційні й державні структури залишається поки що реалією політичної й корпоративно-бізнесової культури. Поширення блату на побутовому рівні стимулюється й зниженням ефективності діяльності органів влади, коли можливість отримання послуг майже невіддільна від необхідності виходу на "потрібних людей" для вирішення певних питань. Крім того, трансформація економіки сприяла розшаруванню суспільства, зниженню
Loading...

 
 

Цікаве