WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Корупція у суспільстві, що трансформується Cоціологічний аналіз - Реферат

Корупція у суспільстві, що трансформується Cоціологічний аналіз - Реферат

банку, нелегальних внесків до політичних партій; 2002 року - 18 % (відповідні значення для 22 КПЕ 1999 року склали 20 %, для 26 КПЕ 2002 року - 24 %).
Таблиця 1
Характеристика адміністративної корупції та захоплення держави (1999, 2002 рр.)
Опитування невеликоївибірки керівників підприємств, проведені під егідою Світового економічного форуму 2004 року, свідчать про масштаби привласнення держави в Україні: хабарі в здійсненні урядової політики (відповідь на запитання "Як часто, на Вашу думку, фірми у сфері вашої галузі здійснюють недокументовані додаткові платежі або хабарі, пов'язані з впливом на право, політику, регулювання або декрети для досягнення ділового інтересу?" (для усіх запитань вживалася 7-бальна шкала, де "1" означає "зазвичай", "7" - "ніколи, не має місця") - 3,7 бала (в середньому для 17 КПЕ - 3,98)); поширеність нелегальних внесків у політиці ("Як часто здійснюються нелегальні внески до політичних партій у вашій країні?") - 2,3 бала (відповідно для КПЕ - 2,83); нецільове використання державних коштів (відповідь на запитання "У вашій країні зміна спрямованості громадських фондів компаніями, індивідами або групами здійснюється за допомогою корупції?") - 2,8 бала (3,25); рівень судової незалежності ("У вашій країні судова влада є незалежною від політичних впливів членів уряду, громадян або фірм?" ("1" - ні, повністю залежна, "7" - так, цілком незалежна) - 2,2 бала (3,22); фаворитизм у прийнятті рішень урядовими чиновниками (відповідь на запитання: "При ухваленні рішень щодо політики та контрактів урядові посадові особи ("1" - "зазвичай сильно пов'язані з фірмами та індивідуумами", 7 - є "нейтральними до фірм та індивідуумів")?" - 2,5 бала (в середньому для КПЕ 2,81 бала) [8, c. 531 - 550].
В інших вітчизняних емпіричних дослідженнях підприємці також відмічають негативний вплив приватизації держави у вигляді вибіркового застосування законодавства з політичних причин і нерівність у ставленні податкової системи до суб'єктів підприємництва [9, c. 85]. Результати опитування Міжнародною фінансовою корпорацією більше 2000 підприємців в Україні 2002 року засвідчили, що недобросовісну конкуренцію вважає великою або дуже великою перешкодою для бізнесу 56 % респондентів, втручання місцевих органів виконавчої влади в підприємницьку діяльність - 40 %, центральних органів виконавчої влади - 35 % опитаних [10, c. 17]. Недобросовісна конкуренція має вияв, зокрема, у неправомірному зборі або поширенні конфіденційної інформації, змові інших учасників ринку, використанні неправдивої інформації при реєстрації товару на митниці, неправомірному використанні торгових марок, спеціальній затримці товару на митниці.
Місцеві органи влади також причетні до дискримінаційного бізнес-середовища. Їхні дії полягають, насамперед, в ухваленні рішень (спеціальні умови оподаткування, доступ до земельних ділянок та будівель, іншої інфраструктури, надання кредитів тощо) на користь привілейованих суб'єктів підприємництва. Лише близько 20 % підприємців 2000 та 2002 року погоджувалися з тим, що місцеві органи влади забезпечують рівні умови для бізнесу [10, c. 19 - 24]. Це теж опосередковано може свідчити про рівень приватизації держави, концентрованого поєднання влади і власності в руках окремих політико-економічних груп.
Результати "Обстеження бізнес-середовища та результатів роботи підприємств", здійсненого Світовим банком 2002 року, засвідчили: 55 % українських компаній відмітило, що значний та вирішальний вплив на формування правового поля здійснюють індивіди або групи з тісними зв'язками з політичними лідерами, 48 % - домінуючі компанії або конгломерати в ключових секторах економіки, по 33 % - міжнародні агентства з розвитку та іноземні уряди й регіональна влада, 30 % -організована злочинність.
В обстеженні Світового банку 1999 року 47 % підприємців в Україні визнали корупцію великою та значною перешкодою для стану і розвитку бізнесу (в середньому для 24 КПЕ - 48,7 %), 2002 року - 54 % (для 26 КПЕ - 41,1 %) (таблиця 2). В дослідженні Міжнародної фінансової корпорації на корупцію як на велику і дуже велику перешкоду вказало 2000 року 46 % українських підприємців, 2001 - 39 %, 2002 - 51 %, 2003 року - 72 % опитаних [10, c. 104; 11, с. 6].
Світовий економічний форум на підставі узагальнення відповідей підприємців на три запитання щодо частоти сплати недокументованих додаткових платежів або хабарів, пов'язаних з отриманням дозволу на імпорт та експорт, щорічною сплатою податків, доступом до послуг комунальних служб, розраховується індекс корупції (вимірюється від 1 до 7 балів, де "1" - "хабарі даються зазвичай", а "7" - "хабарі не мають місця") обчислює індекс корупції. Його значення для України становило 2002 року 3,58 бала (в середньому для 12 КПЕ - 4,91), 2003 року - 3,61 (для 14 КПЕ - 4,88 ), 2004 року - 3,93 бала (в середньому для 17 КПЕ - 4,84 бала).
В широкомасштабних соціологічних дослідженнях населення надає оцінки поширеності корумпованості різних установ та організацій, причин корупції та заходів боротьби з нею, особистого досвіду, пов'язаного з блатом та корупцією, тощо. При аналізі даних окремих обстежень громадської думки зупинимось насамперед на з'ясуванні кількості осіб, які дають хабарі внаслідок здирництва або для підкупу.
Наслідки "побутового" хабарництва відчувають на собі не лише підприємці, а й населення. Широкомасштабні обстеження громадської думки засвідчили, що корупція є одним із найпоширеніших видів правопорушень. Подані в таблиці 2 дані проекту "Клімат корупції" ("GfK Прага") засвідчили, що в Україні близько половини жителів давали хабарі зрідка, іноді або часто [12].
В результаті опитування респондентів, проведеного під егідою фонду "Інтелектуальна перспектива" в окремих регіонах України, з'ясовано, що 1999 року 34 % респондентів особисто зустрічалися з фактами корупції [13, c. 33]. Зіткнувшись з випадками зловживань посадових осіб, громадяни або нічого не роблять (28 %), або шукають потрібних людей, які б допомогли вирішити питання (19 %), або дають хабара (18 %) [14, c. 16]. За результатами всеукраїнського опитування населення, проведеного центром "Соціальний моніторинг" 2002 року, протягом року 30 % респондентів доводилось "додатково платити за послуги" представникам державних органів [15, c. 10]. Як бачимо з таблиці 2, складеної за результатами проекту "Барометр світової корупції", здійсненого 2004 року "Транспаренсі Інтернешнл", 25 % респондентів в Україні заявили, що вони особисто або члени їх домогосподарств протягом року давали хабара у якійсь формі (середнє значення за 16 КПЕ становить 17 %)3.
Таблиця 2
Відсоток осіб, що давали хабара
"Барометр світової корупції" 2005 року засвідчив зменшення частки
Loading...

 
 

Цікаве