WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Концепції середнього класу в західній історико-політичній традиції - Реферат

Концепції середнього класу в західній історико-політичній традиції - Реферат

слід відносити тих, хто поєднує в собі ознаки перших двох класів та має невизначені позиції. Інакше кажучи, до середнього класу належать люди, що володіють невеликою власністю і мають невисокийрівень освіти ("дрібна буржуазія" - роздрібні торгівці, дрібні підприємці), а також тих, хто не має жодної власності, але володіє високою кваліфікацією, завдяки чому одержує добру зарплатню ("інтелігенція та спеціалісти") [6, с. 153].
На початковій стадії становлення суспільства індустріального типу до середнього класу відносили фахівців, перш за все - дипломованих інженерів, медиків, архітекторів тощо, а також успішних фермерів, кваліфікованих ремісників. Починаючи з другої половини ХІХ століття, дослідники почали зараховувати до середнього класу людей, які вели комерційну діяльність, а також тих, хто здійснював торгово-промислові операції. Іншими словами, до середнього класу увійшли соціальні групи, які були цілком орієнтовані на ринковий попит та змогли запропонувати найбільш кваліфіковані на той час послуги й готові товари. Пізніше такий склад середнього класу буде називатися "старим" або "традиційним".
Внаслідок інформаційної революції наприкінці ХХ століття з'являється "новий" середній клас. Швидка комп'ютеризація в країнах передових технологій відіграла роль каталізатора для масовизації середніх прошарків населення. До "нового" середнього класу відносять тих, хто володіє інтелектуальною власністю, а також тих, хто має навички складної трудової діяльності: менеджерів, осіб вільних професій, інтелігенцію, а в деяких випадках і кваліфікованих робітників. Зазначимо, що в період переходу від індустріального до постіндустріального суспільства питома вага "старого" середнього класу зменшується, поступаючись професіоналам і менеджерам.
Однією з ознак нового середнього класу стає доступ до високих технологій, а не споживання, як це було в середині ХХ століття. Знання стають важливим фактором не лише технологічного прогресу, але й соціальної стратифікації та соціального самовизначення. Вступивши в "інформаційну епоху," новий середній клас стає більш привілейованим, ніж середній клас середини минулого століття. Пов'язано це з тим, що плоди інформаційної революції, особливо на перших порах, розподіляються дуже нерівномірно. Не змінюється тільки функція середнього класу - гаранта стабільності і демократії, важливого показника суспільного добробуту.
Якщо говорити про якість життя середніх верств населення на Заході, то слід зазначити, що розрив між рівнем потреб та їх реалізацією у них значно менший, ніж у представників нижчого класу. Економічна політика на Заході проводиться, як правило, в інтересах середнього класу. Створюються умови для того, щоб кількість підприємців у сфері малого і середнього бізнесу зростала. Діяльність адвокатів, юристів, викладачів, медиків, інших професіоналів достатньо високо оплачується. Завдяки створенню сприятливих умов для середнього класу досягається економічний ефект, зміст якого, перш за все, в політичній стабільності, а також в потенційно високих темпах економічного зростання суспільства в цілому.
Тепер зробимо деякі узагальнення щодо теоретичних поглядів західної політологічної думки відносно середнього класу.
1. Перші згадки про склад та значення середнього класу зустрічаються вже у V - VI століттях до нашої ери у філософів античності (Евріпід, Платон, Аристотель). Розвиток середнього класу - це тривалий процес. Якщо говорити про середній клас як проміжний, то він існував і існує в тому чи іншому вигляді у всіх суспільствах, одначе тільки в індустріальному суспільстві його значення стало визначальним.
2. У західній політологічній думці немає чіткого визначення середнього класу. Більшість дослідників під середнім класом розуміють ту частину суспільства, яка посідає "середні" між "верхами" і "низами" статусні позиції, складаючи найчисельнішу соціальну групу, та виконує низку функцій, найважливішою з яких є функція соціального "стабілізатора" суспільства і джерела поновлення кваліфікованої робочої сили.
3. Свої соціальні функції середній клас може виконувати лише в тому випадку, коли він матеріально забезпечений - володіє дрібною або середньою власністю, котра приносить прибуток, або має інтелектуальний чи професійний капітал.
4. Соціально-професійний склад середнього класу поділяється на два сегменти. Це "старий середній клас", що включає в себе дрібних і середніх підприємців, і "новий середній клас", до якого належать особи, які мають інтелектуальною власністю, а також навички складної трудової діяльності.
5. Середній клас на Заході в цілому задоволений своїм життям. Розрив між рівнем потреб та рівнем їх реалізації невеликий, оскільки економічна політика в цих країнах проводиться в інтересах середнього класу з метою забезпечення політичної і соціальної стабільності.
Разом з тим, хотілося б зробити ряд зауважень стосовно дещо зідеалізованого образу західного середнього класу. Свідомість і поведінка середнього класу обумовлена не стільки його серединним положенням як таким, скільки процесами, які відбуваються в економіці та в суспільстві в цілому. Якщо цей вплив негативний, стабілізуюча функція середнього класу і його прихильність до демократичних цінностей піддаються серйозним випробуванням. Нині соціальні зрушення, пов'язані з глобалізацією та інформатизацією, створюють нові загрози для цілого ряду середніх верств.
Проте, при всіх застереженнях, середній клас в сучасних демократіях справді є вирішальною силою, котра гарантує стабільність соціальних та політичних інститутів, оскільки вони, незважаючи на вплив тих чи інших деструктивних факторів, захищають його інтереси від загроз, які можуть представляти для них сильніші економічні групи або стихійні соціально-економічні процеси.
Думається, що проблеми становлення середнього класу ще довго не втратять наукового і практичного інтересу, оскільки процес формування цього соціального утворення ще далекий до завершення. Потрібні час і певні зусилля для того, щоб в країні сформувався клас, який стане опорою суспільства та буде спроможним утримати його від різних економічних і політичних потрясінь.
Література:
1. Платон. Законы / Пер. с древнегреч. под ред. А. Ф. Лосева. - М.: Мысль, 1999. - 832 с.
2. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т. 4 / М.: Мысль, 1984. - 830 с.
3. Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры / Сост. В. Е. Багно. - М.: Искусство, 1991. - 503 с.
4. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. - 2-е изд. - Т. 10. - М.: Политиздат, 1958. - 124 с.
5. Маркс К. Капитал. Теории прибавочной стоимости // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. - 2-е изд. - Т. 26. Ч. ІІ. М.: Политиздат, 1963. - 636 с.
6. Вебер М. Основные понятия стратификации // СОЦИС. - 1994. - №5. - 153 с.
7. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве