WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Світська політична думка Нового часу - Реферат

Світська політична думка Нового часу - Реферат

який спирається на закон і поважає права та свободи підданих).
Значне місце Гегель відводив "зовнішньому державному праву", відкидав кантівську ідею "вічного миру", бо вів "розбещує націю", виправдовував війни, завдяки яким, на його думку, вирішують "суперечності суверенітетів", охороняють нації від "застоїв та загнивання". На цій підставі його вважають теоретиком німецької національної державності, апологетом прусського шовінізму, предтечею тоталітарних режимів XX ст., критикують за зверхнє ставлення до "нижчих" народів, у т. ч. слов'ян, тощо. Ідеї Гегеля справили значний вплив на Карла Маркса (1818-1883) і Фрідріха Енгельса (1820-1895) - німецьких політичних мислителів, основоположників однієї з найвпливовіших течій політичної думки в новітній історії людства - марксизму.
Стрижневі політичні ідеї марксизму:
- істинне народовладдя можливе за скасування приватної власності на основні засоби виробництва, їх усуспільнення та подолання всіх інших видів відчуження;
- досягнення в суспільстві повної соціальної справедливості, побудова його на соціалістичних засадах можливі або мирними засобами, або шляхом збройного повстання народу;
- визначальними в політичному розвитку людства е матеріальне виробництво, стан продуктивних сил і виробничих відносин, взаємодія базису і надбудови, соціальне буття, класова боротьба тощо;
- головною умовою перемоги революції та переходу до соціалізму є диктатура пролетаріату;
- авангардом робітничого класу має бути комуністична партія, мета якої - завоювання політичної влади;
- робітничий клас і його партія у своїй діяльності повинні керуватися гаслом "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!", тобто принципом пролетарського інтернаціоналізму; не може бути вільним народ, який пригнічує інші народи;
- державні й правові відносини можуть бути зрозумілими з матеріальних відносин, не закон - фундамент для суспільства, а суспільство - фундамент для закону;
- громадянське суспільство - це сама людина в її суспільних відносинах, воно складається не з окремих індивідів, а відображає сукупність зв'язків і відносин, у яких індивіди перебувають один щодо одного;
§ держава - механізм економічно наймогутнішого класу, який панує і політичне, але вона не є силою, зовні нав'язаною суспільству, а продуктом суспільства на певній стадії розвитку і прагне стати над суспільством; право - возведена в закон воля правлячого класу, зміст якої визначається матеріальними умовами життя такого класу;
§ політична влада - організоване насилля одного класу для пригнічення іншого;
- буржуазний конституціоналізм, буржуазний парламентаризм, буржуазне всезагальне виборче право - формальні, урізані, а часом і фіктивні, а тому непридатні для побудови нового суспільства;
- одне з головних завдань революції - зламати буржуазну державну машину й організувати її за типом Паризької комуни, поєднавши в одному органі функції законодавчої і виконавчої влади;
- пролетаріат не задовольняється рівністю перед законом, бо потребує рівності громадянської, економічної, але не дрібнобуржуазної "зрівнялівки";
- центральне питання будь-якої революції - питання влади, революція е локомотивом історії, вищою формою класової боротьби і повинна бути перманентною, повстання - є революційне мистецтво, скидаючи будь-яку стару владу, революціонери не можуть спиратися на старі закони;
- творцем історії є народ, а не герої, видатні особистості;
- комуністична суспільно-економічна формація має дві фази - соціалізм і комунізм;
- у комуністичному суспільстві не буде приватної власності, експлуатації людини людиною, держава й право поступово відімруть, поступившись громадянському самоуправлінню, класи будуть знищені, згодом зникнуть національні відмінності, протилежність між розумовою та фізичною працею, містом і селом, праця стане першою потребою життя, запанує повна соціальна рівність і принцип "кожний - за здібностями, кожному - за потребами", людство здійснить стрибок з царства необхідності до царства справжньої свободи, де вільний розвиток кожного стане умовою вільного розвитку всіх.
Англійські та французькі мислителі й революціонери XVII-XVIII ст. справили величезний вплив на політичні погляди Бенджаміна Франкліна (1706-1790), Томаса Пейна (1737-1809), Джорджа Вашингтона (1732-1799), Джонса Адамса (1735-1826), Томаса Джефферсона (1743-1826), Джеймса Медісона (1751-1836), Олександра Гамільтона (1757-1804) та інших американських просвітників, багато з яких були ідейними натхненниками першої американської революції 1775-1783 pp., засновниками США. Відчутним був і їх зворотний вплив на європейські процеси, зокрема на французьку революцію, завдяки участі у творенні видатних політичних документів - юридичних конституцій окремих штатів, Декларації незалежності 1776 p.. Статей конфедерації 1777 p., Конституції США 1787 р. та ін.
Республікансько-демократичну течію американської політичної думки представляли Б.Франклін, Т. Пейн і Т. Джефферсон, які сформували засади новітнього американського конституціоналізму, політичну доктрину незалежності північно-американських колоній, висловили розуміння процесу політичної історії, рішуче заперечували інститути рабовласництва й работоргівлі, обґрунтували американський конфедералізм і демократизм, своє бачення природних прав людини й суспільного договору, відстоювали принципи всенародного суверенітету, всезагального виборчого права, миролюбивої зовнішньої політики, пріоритету людини над громадянським суспільством, а громадянського суспільства - над державою, верховенства закону, правової держави, проголошували право народу на революцію. Саме Т. Джефферсон сформулював класичну ліберальну формулу прав людини, сформульовану Д. Локком, "життя, свобода і власність", замінив на "життя, свобода і право на щастя".
Дещо інших політичних поглядів дотримувались американські федералісти - Дж. Адамс, Д. Медісон, О. Гамільтон та ін. Демократичну республіку вони розглядали як етап на шляху до встановлення конституційної монархії, обґрунтували доктрини політичного ізоляціонізму, не завжди з належною шаною ставились до прав людини, віддаючи перевагу інтересам держави, проповідували ідеї цензового виборчого права. Але їх заслугою є боротьба зі становим поділом суспільства і становими привілеями, перенесення ідей Локка й Монтеск'є про поділ влад на американський ґрунт, розробка форм і методів політичного збалансування владних гілок, їх структури і компетенції, шляхів зміцнення центрального федерального уряду, принципів судочинства, захист інтересів і свобод великих підприємців, пошуки засобів політичного компромісу. Завдяки майстерному володінню цим мистецтвом американська традиція вважає батьком Конституції США Д. Медісона, який знаходив компромісні варіанти не лише у її формулюваннях, а й у процесі її ратифікації штатами.
Отже, політичні вчення Нового часу, підсумувавши попередні досягнення громадсько-політичної думки та всебічно висвітливши проблему примирення через політику держави й суспільства, заклали основи формування й розвитку новітньої політології.
Література:
1. Бебик В. M. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. - К., 2000.
2. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. - К.,1997.
3. Бодуен Ж. Вступ до політології. - К., 1995.
4. Брегеда А. Ю. Політологія : Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. - К., 1999.
5. Базар І. M. Політична етнологія як наука : історія, теорія, методологія, праксеологія.- К., 1994.
6. Гаєвський Б. Українська політологія. - К., 1995.
7. Гаєвський Б. Філософія політики. - К., 1993.
8. Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму, а що далі ? - К., 1996.
9. Гелей С., Рутар С. Основи політології. -Львів, 1996.
10. Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навч. посібник. - К., 1999.
11. Пірен M.I. Етнополітика. - К., 1997.
12. Потульницький В. Історія української політології. - К., 1992.
Loading...

 
 

Цікаве