WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Національно-визвольні дії народів Азії, Африки, Лат.Америки - Реферат

Національно-визвольні дії народів Азії, Африки, Лат.Америки - Реферат

революції.
Опівдні відбулася таємна зустріч членів уряду з Великим князем Михайлом Романовим. Обговорювалось питання проголошення його імператором. Але ряд депутатів на чолі з Родзянком пропонували зректися трону для збереження династії. Згода Михайла Романова і проголошення Маніфесту про передачу всієї повноти влади Тимчасовому уряду завершило події, які відомі в історії як Лютнева революція. Двовладдя
Утворення Рад і Тимчасового уряду створило ситуацію, що отримала назву двовладдя. Адже влада робітників та солдатів була уособлена в Радах, а владу ліберальної інтелігенції та поміркованої буржуазії уособлював Тимчасовий уряд.
Влада зосередилася в руках двох керівних органів, чиє ставлення один до одного було суперечливим і коливалось від суперництва до співробітництва. Причини існування двовладдя такі:
- стихійність соціального вибуху;
- неорганізованість політичних партій для взяття ними влади,
- розрізненість дій політичних партій як правого, так і лівого табору.
Історичне значення двовладдя в тому, що в Росії виникла можливість мирного переходу від самодержавства до демократичного республіканського устрою при забезпеченніширокої демократії для народів.
Ліквідація монархії, а, відповідно, вирішення загальнонаціонального завдання революції призвело до розколу в революційному русі: для одних революція вже скінчилась (ліберали), а для інших - вона тільки розпочиналась (соціалісти). Домінування соціалістичних партій у політичному житті і визначило подальшу долю революції. У країні розгорілась гостра політична боротьба. На початку квітня 1917 року російські революціонери, що перебували в еміграції, повернулись до Росії. Разом з цією групою прибув лідер більшовиків - Володимир Ілліч Ульянов (Ленін).
Його приїздові до Росії сприяли урядові кола Німеччини які сподівались, що з приходом до влади більшовиків буде укладено з Росією мир, про підписання якого вони неодноразово заявляли.
Леніна зустрічала багатотисячна маніфестація робітників солдатів, матросів, як одного з вождів революції. На площі перед Фінляндським вокзалом Ленін виступив з невеликою промовою, в якій вітав Російську революцію. Він закінчив свою промову словами: "Хай живе всесвітня соціалістична революція!"
за
Наступного дня Ленін виступав з доповіддю "Про завдання пролетаріату в даній революції" (відомою ще ігід назвою "Квітневі тези"). Головним завданням пролетаріату Ленін вважав забезпечення умов для переходу від буржуазно-демократичного етапу революції до соціалістичного. Виходячи з цього, Ленін вимагав: позбавити Тимчасовий уряд будь-якої підтримки, встановити революційно-демократичну диктатуру робітників та селян у формі влади Рад, замінити старий державний апарат, ввести виборність на управлінські посади, провести конфіскацію поміщицьких земель та їх націоналізацію, встановити контроль Рад над загальнонаціональним банком та , виробництвом.
Позиція Леніна про необхідність переходу до наступного етапу революції - соціалістичного, навіть, мирним шляхом, викликала гостру полеміку серед керівництва партії більшовиків. Основним опонентом Леніна виступив Каменєв, який вважав передчасним встановлення влади Рад. Але в ході полеміки Леніну вдалося завоювати більшість у партії. Головним гаслом більшовиків стало: "Вся влада Радам!" Квітнева та червнева кризи Тимчасового уряду. Перший з'їзд Рад
Революція в Росії викликала занепокоєння в стані союзників Росії у війні. Тому країни Антанти прагнули ясності від Тимчасового уряду в питанні про подальшу участь Росії у війні. 19 квітня газети опублікували ноту міністра закордонних справ Мілюкова урядам країн Антанти, в якій говорилось, що Росія буде вести війну до переможного кінця.
Невдовзі соціалістичні партії організували маніфестації, присвячені Першотравневим святам солідарності трудящих, мі переросли у демонстрації протесту проти політики продовження війни Тимчасовим урядом, були висунуті вимоги підставки міністра закордонних справ Мілюкова та міністра військових справ Гучкова. .Виникла урядова криза.
На екстренному засіданні Тимчасового уряду дебатувалось питання про відставку міністрів. Частина наполягала не піддаватись тиску маніфестантів. У столиці відбулися зіткнення противників та прихильників Тимчасового уряду. З метою стабілізації ситуації в столиці було прийнято рішення про відставку Мілюкова та Гучкова. Лідери есеро-меншовицької більшості Петроградської Ради направили до складу Тимчасового уряду своїх представників. Так було сформовано коаліційний уряд з представників буржуазних та соціалістичних партій. Урядова криза була ліквідована шляхом компромісу між представниками буржуазних та соціалістичних партій.
У червні 1917 р. у Петрограді проходив Перший з'їзд рад. Одним з головних питань, що обговорювалися на з'їзді, було питання про ставлення рад до Тимчасового уряду- Яскравим епізодом у роботі з'їзду стала відповідь лідера більшовиків -Леніна на заяву меншовика Церетелі про відсутність в країні партії, яка була б готова взяти в свої руки політичну владу. І саме тоді із залу пролунали слова Леніна: "Є така партія!".
Це не було сприйнято серйозно, хоча і означало, що в країні є політична сила, яка прагне завоювання політичної влади. З'їзд прийняв документи, які забезпечували створення основ парламентаризму в Росії. Більшовики домагалися Передачі всієї влади радам. З'їзд обрав виконавчий орган рад -Всеросійський Центральний Виконавчий Комітету складі представників меншовиків, есерів, більшовиків та ін. До складу ВЦВК увійшло 7 більшовиків.
У червні 1917 р. по країні, особливо в столиці, з новою силою прокотились маніфестації протесту проти політики зволікання реформ. Лише організація наступу на фронті відвернула нову політичну кризу Тимчасового уряду. Проте наступ провалився, що викликало нове загострення політичного становища в країні. Цим вирішили, скористатись як кадети, так і більшовики-Липнева криза. Повстання більшовиків Кадети, прагнучи позбавитись опіки з боку Рад, вирішили створити штучну політичну кризу, використавши для цього українське питання. Зокрема, кадети були проти угоди з Українською Центральною Радою, яку уклала делегація на чолі з Корейським, Церетелі, Терещенком. В знак протесту вони подали у відставку.
В цей же час найбільш радикальні члени більшовицької партії Лаціс, Подвойський, Невський стали ініціаторами збройного виступу. Головною ударною силою були бійці Першого кулеметного полку, яких підтримали робітники ряду підприємств Петрограда. Озброєні кулеметники спробували взяти столицю під свій контроль. Була захоплена Петропавлівська фортеця.
Вважаючи повстання передчасним, Ленін доклав усіх зусиль, щоб направити виступ у мирне русло і тим самим відвернути удар владних структур від більшовицької партії, як організатора заколоту. 4
Loading...

 
 

Цікаве