WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична система: поняття, структура, типологія - Реферат

Політична система: поняття, структура, типологія - Реферат


Реферат на тему:
Політична система: поняття, структура, типологія
ПЛАН
1. Поняття політичної системи.
2. Структура політичної системи.
3. Функції політичної системи.
4. Типологія політичних систем.
5. Політична система України
1. Поняття політичної системи
Різні політичні явища в суспільстві об'єднанні поняттям "політична система" суспільства. Призначення політичної системи - це забезпечення інтеграції, розробка та реалізація загальної мети суспільства. Політична система є центральною проблемою політології.
У науковій літературі побутують різні погляди, як на тлумачення поняття "політична система" суспільства, так і на сутність цього феномена. Система - одне з основних понять політології, яке дає змогу скласти уявлення про суспільство у вигляді його абстрактної, спрощеної моделі чи окремих елементів. Поняття це запозичили з електроніки й кібернетики американські вчені Г. Алмонд, Д. Істон, В. Мітчел, вважаючи його універсальною категорією наукового аналізу, яка охоплює певну кількість взаємопов'язаних елементів, що утворюють стійку цілісність, мають певні інтегративні особливості, притаманні саме цій спільноті, дотичних до вироблення політичних рішень.
Кожна система повинна бути функціональною і, згідно з Т.Парсонсом, має реалізовувати 4 функції, що служать задоволенню її елементарних потреб:
1. Функція адаптації - установлення зв'язків системи з навколишнім середовищем, система пристосовується до середовища і обмінюється з ним ресурсами.
2. Функція ціледосягнення - визначення цілей системи і мобілізація ресурсів для їх досягнення.
3. Функція інтеграції - підтримання координації взаємовідносин елементів системи.
4. Функція латентна - зберігання орієнтації суб'єктів системи на її норми і цінності.
Кожне суспільство є сукупністю підсистем (сфер):
§ виробничої,
§ соціальної,
§ духовної,
§ політичної, до якої належать інститути держави і влади.
Усі ці підсистеми наділені властивими лише їм структурою, функціями, цінностями, нормами, цілями тощо:
- виробнича забезпечує матеріальну основу життя суспільства;
- соціальна і духовна сприяють нормальному функціонуванню різних соціальних інститутів;
- політична покликана створювати сприятливі умови для ефективної діяльності всіх ланок суспільної системи, для повної реалізації інтересів усіх членів суспільства.
Кожна з підсистем може зберігати життєздатність лише за умови, що всі інші функціонуватимуть бездоганно чи хоча б задовільно.
Політична система суспільства - цілісна, інтегрована сукупність відносин влади, суб'єктів політики, державних та недержавних соціальних інститутів, структур і відносин, покликаних виконувати політичні функції щодо захисту, гармонізації інтересів соціальних угруповань, спільнот, суспільних груп, забезпечувати стабільність і соціальний порядок у життєдіяльності суспільства.
Основними ознаками політичної системи є:
§ взаємозв'язок групи елементів;
§ утворення цими елементами певної цілісності;
§ внутрішня взаємодія всіх елементів;
§ прагнення до самозбереження, стабільності та динамізму;
§ здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами.
Визначальним компонентом політичної системи є держава. Крім неї, у політичну систему суспільства входять законодавча, судова, виконавча системи, центральні, проміжні, місцеві системи управління (самоуправління), політичні партії, профспілки, асоціації, ініціативні групи, групи впливу й тиску, соціально-політичні рухи та інші об'єднання, змістом діяльності яких є політичні процеси.
Від інших систем політичну систему відрізняють:
§ забезпечення неперервності, зв'язаності, ієрархічної координації діяльності різних політичних суб'єктів для досягнення визначених цілей;
§ віднайдення механізму вирішення соціальних конфліктів і суперечностей, гармонізація суспільних відносин;
§ сприяння досягненню консенсусу різних суспільних сил щодо основних цінностей, цілей та напрямів суспільного розвитку.
Аналіз політичної системи надзвичайно важливий для з'ясування політичного життя суспільства, частиною якого вона є.
Політична система виникла з поділом суспільства на класи та появою держави. У процесі еволюції державно організованого суспільства вона все більше ускладнювалася та розгалужувалася. Тому структура, механізм її функціонування завжди мають конкретно-історичний характер, зумовлені рівнем економічного, соціального, духовного розвитку суспільства та іншими чинниками.
Процес становлення політичних систем обумовлений рядом змінних:
- зміною способу виробництва (зміною форм власності тощо);
- зміною в соціально-класовій структурі суспільства;
- політичною поляризацією суспільства (спочатку переважала економічна поляризація);
- збільшенням чисельності суб'єктів політики;
- зростанням робітничого руху і створенням буржуазних політичних партій, рухів тощо;
- загально гуманітарним прогресом, пов'язаним з роллю ЗМІ, преси, мистецтв тощо;
- зростанням ролі ідеології - світської і релігійної;
- глобалізацією проблем, що стоять перед людством.
Політичну систему суспільства досліджували протягом багатьох століть, починаючи від Аристотеля. Але вагомих результатів було досягнуто лише в XX ст. після застосування американським теоретиком Д. Істоном методу системного аналізу ("Політична система", "Системний аналіз політичного життя"). Це дало можливість ученим перейти від вивчення фактів до вироблення загальної теорії, позаяк окремі факти значущі лише в межах загальних моделей, які сприяють чіткішому уявленню про функціонування політичних систем. Модель Д. Істона дає змогу уявити становище та умови дії політичної системи, прогнозувати наслідки схвалених політичних рішень.
Американський політолог Г. Алмонд ("Порівняльні політичні системи", "Порівняльний політичний аналіз") розглядав політичну систему як набір ролей, що взаємодіють, або як рольову структуру. Найважливіша функція політичної системи - вивчення та з'ясування особливостей ситуації. Моделі функціонування політичної системи розробляли також Т. Парсонс, Г. Спіро, К. Кулчар та інші західні вчені.
2. Структура політичної системи
Аналіз політичної системи дає змогу вивчити її структуру, тобто внутрішню організацію окремих складових.
Структура політичної системи - сукупність владних
Loading...

 
 

Цікаве