WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Азійсько-Тихоокеанський регіон - Реферат

Азійсько-Тихоокеанський регіон - Реферат

нових - тих, що починають лише формуватися, але дуже швидко захоплюють території та капітал. Одним із провідних таких регіонів є Азійсько-Тихоокеанський.
Слід зазначити, що остання економічна криза, яка спіткала провідні індустріальні країни регіону і яка, як вважають японські економічні експерти, в Японії ще попереду, розглядається спеціалістами країн АТР як штучно спровокована західними країнами. Ця версія розвитку подій має своїх прихильників і в Європі та США. При детальному розгляді ситуації ця думка вважається не такою вже й химерною.
За цих умов Японія повинна вжити заходів для зменшення наслідків можливої економічної кризи. Тому потрібні пошуки альтернативних ринків збуту, альтернативних джерел сировини та альтернативних партнерів у сумісному виробництві. Саме цією ситуацією повинна скористатися Україна. Слід згадати, що єдиною значною пропозицією про інвестування за минулий час була пропозиція від концерну "Міцуї" - одного з наймогутніших у Японії. До речі, подібну економічну політику японський уряд почав давно. Японія вкладає величезні кошти в економіку країн Південно-Східної Азії, Китаю і навіть, хоча це не афішується і робиться дуже складним шляхом, - Північної Кореї. Тим самим японці, по-перше, поширюють, а в разі кризи забезпечують запасні позиції для власної економічної машини, а по-друге, посилюють свою політичну вагу в регіоні, яка була дуже серйозно підірвана під час Другої світової війни.
Все це підтверджує дуже сприятливі умови і для економічного співробітництва між Україною та Японією. Однак слід зазначити, що японське економічне партнерство можливе тільки за умов сучасної та ефективної правничої бази, хоча б такої, як у Китаї та В'єтнамі.
Україна та Корея. Останнім часом ситуація на Корейському півострові характеризується економічними та політичними кризами, які, слід зазначити, керівникам цього району вдається долати досить вдало. Як на Півночі, так і на Півдні дала себе знати економічна криза. На Півночі - голод, що виник через погані природні умови та економічні прорахунки керівництва країни. На Півдні криза була, на думку корейських експертів, спровокована західними країнами, але офіційний Сеул цієї тези не декларував. Обидві частини Корейського півострова долають кризу за допомогою міжнародного співтовари ства. Цікаво, що цього разу як КНДР, так і Корейська Республіка не використовували економічні проблеми у пропагандистських кампаніях одна проти одної. Навпаки, Південна Корея надала істотну допомогу Півночі. КНДР у свою чергу пішла на поступки політичного характеру - кораблям з гуманітарною допомогою дозволено заходити до портів Північної Кореї під прапором Республіки Корея. Пхеньян також офіційно заявив, що сприятиме пошуку родичів сімей, які були роз'єднані.
Все вищезазначене наочно ілюструє перспективність міжкорейсь кого діалогу. Уряди обох частин Корейського півострова одним із своїх політичних пріоритетів проголосили об'єднання країни. До речі, саме це й зумовило досить спокійне правління Кім Чен Іра після смерті влітку 1994 року лідера КНДР Кім Ір Сена. Президент Республіки Корея Кім Те Чжун також одним із своїх передвиборчих аргументів назвав зусилля для мирного об'єднання батьківщини.
При формуванні зовнішньополітичної концепції щодо Корейсько го півострова Україні слід враховувати відносини між його частинами. Потрібно постійно підкреслювати підтримку політики мирного об'єднання Кореї. Слід пам'ятати, що критика уряду КНДР дуже часто сприймається Південною Кореєю як втручання у внутрішні справи корейського народу.
Говорячи про економічну кризу в Корейській республіці, треба відзначити, що на відміну від минулих подібних випадків вона не спричинила значних політичних заворушень. Можливо, корейські економічні експерти передбачали такий розвиток подій і вжили заходів, що пом'якшили загальну ситуацію в економіці. Далася взнаки і допомога МФВ. Але всі ці події змушуватимуть Південну Корею шукати нові вектори для власної економічної активності. Це повинні бути альтернативні існуючим на сьогодні ринки збуту, інвестиційні проекти та економічні партнери у широкому розумінні. Це і повинна використовувати Україна. Вже є позитивний приклад практичної співпраці - проект "АвтоЗАЗ-ДЕУ" (можливо, саме передбачаючи економічну кризу, корейські підприємці були так зацікавлені якнайшвидше реалізувати цей проект).
Країни АТР як потенційні торгово-економічні партнери України. Одним з найважливіших завдань у подоланні кризи і наступному розвитку економіки України є її інтеграція в систему міжнародного поділу праці, включаючи АТР. Значною перешкодою на цьому шляху залишається автаркія, фактична окремішність української економіки від міжнародних ринків товарів, послуг, капіталів і технологій, що вже склалися в АТР.
Сучасний переважно сировинний чи напівсировинний характер експорту України до АТР не може дати відчутного результату, оскільки тут скорочується питома вага торгівлі сировиною та традиційними товарами, а натомість зростає частка торгівлі послугами та технологіями.
Потрібно також враховувати, що з багатьох видів ресурсів країни регіону, особливо Японія, вже досягли високого ступеня забезпече ності. Це відбулося, зокрема, за рахунок інтенсифікації розробки корисних копалин у малоосвоєних районах Австралії, Канади, Аляски, окремих країн Південно-Східної Азії. Одночасно США, Японія та Південна Корея взяли курс на диверсифікацію джерел надходжен ня стратегічної сировини, включаючи енергоносії, з метою гарантування безпечного розвитку національних економік.
Так,кам'яне вугілля Японія стабільно одержує з Австралії, Канади, Китаю, Індонезії, Нової Зеландії та інших країн АТР. Австралія, експортуючи 180 млн т вугілля та 75 млн т залізної руди щорічно, поступово перетворюється на "японський кар'єр".
Країни АСЕАН - Малайзія, Таїланд та Індонезія дають 43 відсотки світового виробництва олова. Великим виробником олова є також Китай. До країн ПСА експортується понад 60% міді та мідного концентрату, що видобувається в чилійських родовищах. За обсягом експорту вольфраму провідні позиції в світі посідає Китай. На нього припадає також близько 80% світових запасів рідкоземельних елементів. Японія покриває третину своїх потреб у цьому виді сировини за рахунок імпорту з КНР.
Приблизно половину японського імпорту первісного алюмінію, нафти, концентратів металічних руд забезпечують компанії, розташовані в країнах АСЕАН, які по суті стали "бар'єрами екологічної очистки". Завдяки цьому японські компанії заощаджують неминучі втрати на захист навколишнього середовища. Потреби Японії в лісоматеріалах майже повністю задовольняються за рахунок країн АТР.
За прогнозами японського науково-дослідного центру з проблем економіки, на межі XXI століття значною мірою посилиться перепад між рівнями розвитку економік країн тихоокеанського кільця та інших регіонів світу. Обсяг зовнішньоторгового обігу країн АТР вже перевищив 500 млрд дол. за рік.
Суттєву роль у розвитку економіки країн АТР відіграють іноземні інвестиції. Варто також враховувати, що можливому прилученню України до міжнародного поділу праці в АТР має передувати створення сприятливого інвестиційного режиму для заохочення іноземних інвестицій з Японії, Південної Кореї та Китаю.
Для успішного входження в торгово-економічний простір АТР Україні необхідно створити ринкову економіку, провести реструкту ризацію промисловості та оновити основні фонди. Потрібна система захисту вітчизняного виробника, щоб він не розорився при напливі товарів з країн АТР. Неминуче постане й проблема підвищення якості та зниження собівартості й ціни українських товарів для досягнення їхньої конкурентноспроможності на ринках АТР.
Loading...

 
 

Цікаве