WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Формування етнополітичних знань в епоху Просвітництва - Реферат

Формування етнополітичних знань в епоху Просвітництва - Реферат

"мають перед собою приклад сусідніх народів, які ще й розбагатіли при цьому, то вони не можуть не прислухатись до тих, хто підбурює їх до змін".Але з іншого боку, Т.Гоббс відмовляє народам у праві на політичні зміни та наслідування досвіду інших народів, зокрема, форм їх державного устрою, правління тощо.
Зрозуміло, що ніхто не має права позбавляти народи права на зміни. Щодо наслідування досвіду інших народів, то тут справа дещо складніше. Автор вважає, що вивчати цей досвід вкрай потрібно, але робити це треба критично і брати лише те, що може прижитись на власному національному грунті й принести користь. Що ж до "жадоби розширення володінь" та "пухлини неашмільованих завоювань", як причин розпаду держав, то ці положення є цілком слушними. Саме вони стали однією з головних причин розпадувсіх колоніальних імперій та дезінтеграції СРСР.
Помітний вплив на розвиток політичної та етнополітичної думки мали праці відомого англійського філософа і політичного мислителя ДмсонаЛокка (1632-1704 pp.) "Досвід про людський розум", "Два трактати про правління" та ін. Найбільшу цінність, із точки зору політології та етнополітологи, мають його теоретичні положення про мир і безпеку, розподіл влади та права людини.
Етнополітичні ідеї Ж.-Ж.Руссо
Важко переоцінити внесок у розвиток політичної та етнополітичн думки одного з найвидатніших філософів і політичних мислителів епохи ПросвітництваЖі/// Жака-Руссо (1712-1778 pp.). найбільш відомим роботами якого є "Міркування про походження і засади нерівності між людьми" та "Про суспільний договір або принципи політичного права"! Його можна вважати одним із засновників науково-критичного мислення та цивілізаційного принципу. Він одним із перших простежив історію людства, зокрема, зміну його соціальних формувань (сім'я, племя, нагород), виходячи з розвитку засобів виробництва або, говорячи сучасною мовою, "технічної революції", перший етап якої розпочався з винайдення камяної сокири, а другий - обробки металів та землеробства.
Однією з найбільш величних і благородних ідей Ж.-Ж.Руссо була ідея свободи й рівності людини і народів. Досить корисною, особливо для сучасної конфліктології та етноконфліктології, стала ідея походження нерівності як між людьми, так і між народами. Однією з причин такої нерівності французький мислитель вбачав у встановленні власності на землю. її розподілі та фіксації меж і кордонів. Можна по-різному ставитись, але не можна не звернлти уваги на його заклик-застереження: "Від скількох злочинів, війн і вбивств, від скількох нещасть та жахів врятував би рід людський той, хто, висмикнувши кілки і засипавши рів, крикнув би: "Ви загинули, якщо здатні забути, що плоди земні належать всім, а земля - нікому" .
Та найбільшу значимість, за переконанням автора, має висунута Ж.-Ж.Руссо ідея народного суверенітету. На думку французького вченого, суверенітет народу проявляється у здійсненні ним законодавчої влади. При цьому: під народом мались на увазі всі громадяни республіки незалежно від їх соціального та етнічного походження. І тільки їх спільна воля, яка є відображенням їх спільних інтересів, може бути сувереном, може керувати державою. І саме цим, за Ж.-Ж.Руссо. обумовлені основні риси й ознаки народного суверенітету: його неподільність та невідчуженість. Виходячи з цього постулату, він наголошував, що будь-який акт суверенітету накладає однакові права і обов'язки на всіх громадян.
За твердженням сучасних західних етнологів та етнополітологів Ж.-Ж.Руссо був одним із засновників концепції націоналізму. Зокрема, Л Снайдер у своїй відомій "Енциклопедії націоналізму' писав, що французький філософ "захищав демократичну форму націоналізму; гуманну за своїм характером "'?' Погоджуючись із такою думкою, слід, тим не менш, зазначити, що то був досучасний тип націоналізму. Під цим терміном мається на увазі, перш за все, відданість, лояльність до короля /імператора, князя), який до Великої Французької революції, попри розглянуті вище думки Дж. Локка, все ще уособлював і державу; і народ.
Політичні та етнополітичні концепції Ж.-Ж.Руссо значною мірою вплинули на суспільну свідомість того періоду, відіграли важливу роль у подальшому розвитку етнополітичних ідей.
Підсумовуючи наведений вище матеріал, автор зазначає, що в епоху Просвітництва успішно розвивались "старі" і народжувались нові етнополітичні думки. Зокрема, йшло формування ідей та концепцій прав людини і народів, народного суверенітету, нації, національної ідеї, національної держави, досучасного типу націоналізму та багатьох інших. Ці та інші ідеї сприяли величезним перетворенням у тогочасному політичному й етнополітичному житті, створенню передумов майбутніх соціальних революцій та національно-визвольних війн, причому не лише в Європі, а й у Північній Америці. Пізніше значна частина цих та інших політичних й етнополітичних ідей увійшла до Декларації незалежності та Конституції США. французької Декларації прав людини і громадянина та інших законодавчих актів, які у багатьох випадках і сьогодні є зразковими, особливо для посттоталітарних держав.
Література:
1. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001. - С.311-338.
2. Галеева Г.А. Экологическое воспитание: проблемы, решения // Город, природа, человек. - М., 1982. - С.41-74.
3. Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. - К., 1990. - С.117-160.
4. Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. - С. 176-200.
5. Крисаченко B.C. Екологічна культура. - К., 1996. - С.47-55.
6. Маркович Д. Социальная экология. - М., 1991. - С.154-161.
7. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. - М., 1990. - С.247-268.
8. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2001 році. - К., 2003. - С.158-161.
9. Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы. - М., 1989. - С.168-177.
10. Соціальна екологія: Навч. посіб. / За ред. Л.П.Царика. -Тернопіль, 2002. - С.166-172.
11. Социально-философские проблемы экологии / И.В.Огородник, Н.Н.Киселев, В.С.Крысаченко, И.Н.Стогний. Под. ред. И.В.Огородника. - К., 1989. - С.225-239.
Loading...

 
 

Цікаве