WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Розвиток етнополітичних концепцій і теорій у Німеччині ХVІІІ-п.ХІХ ст. - Реферат

Розвиток етнополітичних концепцій і теорій у Німеччині ХVІІІ-п.ХІХ ст. - Реферат

національної парадигм.
Особливої уваги, на погляд автора, заслуговують думки Гердера про різноманітність і рівноправність культур, про цінність й значимість кожної з них, про можливість та потребу їх мирного співіснування. Він був одним із перших, хто поставив питання про культурне самовизначення народів, хто побачив негативні наслідки руйнування чи нівелювання культурних відмінностей, поширення універсалістських і космополітичних ідей, особливо в їх спотвореному та гіпертрофованому вигляді. Він засуджував походи А.Македонського, Цезаря, К.Великого та інших завойовників, оскільки вони руйнували й нищили самобутні культури поневолених народів. Він заперечував імперську форму державного устрою, яка перешкоджала збереженню і вільному розвиткові культур, включених до неї народів. Мав рацію професор Оксфордського університету, автор відомої на Заході праці "Доба Просвітництва" Ісайя Берлін, який охарактеризував Гердера як "пророка різноманітності". Більше того, на думку автора, є підстави вважати, що Гердер започаткував розробку ідеї, яка пізніше, вже у XX ст., була покладена в основу поширеної сьогодні концепції багатокультурності.
Чимало уваги присвятив Гердер подальшій розробці концепцій нації та національної держави. Головною визначальною рисою нації, на думку вченого, була мова, оскільки саме в ній "сконцентровано розум даного народу та його характер". Іншими рисами нації він вважав спільність етнічного походження та території. "Найбільш природною державою є держава, яка складається з одного народу з єдиним національним характером... Народ - це природне утворення, подібне родині, тільки значно обширніше", - писав він в "Ідеях до філософії історії людства".
У цій же роботі він висунув і обґрунтував концепцію "природних кордонів". Згідно із цією концепцією, кордони держави мають співпадати із т. зв. "етнічними кордонами", тобто охоплювати територію, заселену представниками "своєї нації"'. Не дивно, що Кант, будучи справжнім лібералом, одним із перших побачив у цій роботі ірраціональний романтизм і піддав його критиці, за що нажив собі в особі Гердера довічного опонента. Щодо сучасних західних етнологів та етнополітологів, то більшість із них слушно вважають його одним із засновників модної сьогодні на Заході "етнічноїтеорії нації".
"Німецький вчений, - пише американський етнолог П.Уайт, маючи на увазі Гердера, - несе найбільшу відповідальність за популяризацію етнічної концепції національності (нації)".
Слід також відзначити, що Гердер у роботі "Про походження мови" вперше ввів у науковий обіг термін "націоналізм. Це дало підстави деяким сучасним західним фахівцям охарактеризувати згадану працю "основною роботою про націоналізм" того часу; а його самого - засновником німецького націоналізму, вченим, який "підкреслював більш етнічні, ніж демократичні аспекти націоналізму". Тут варто враховувати/що зазначена робота готувалась до друку майже за двадцять років до Великої Французької революції і націоналізм Гердера був досучасного типу. Природно, що німецький мислитель радісно вітав Французьку революцію, її гасла й перші кроки, всіляко підкреслював її історичне значення. Однак, він не сприйняв якобинської диктатури і гостро засудив наполеонівські війни.
У цілому, і це треба особливо підкреслити, етнополітичні ідеї Гердера не були консервативними й агресивними. Вони не містили в собі положень про зверхність того чи іншого народу або виключність і не сумісність їх культур. Його націоналізм був досучасного типу і не ніс політичного навантаження. Він лише підготував грунт для зародження сучасного етнонаціоналізму та культурницького націоналізму.
Внесок Й.-Г.Фіхте у розвиток етнополітичних концепцій
Суттєвий внесок у розвиток етнополітичних ідей вніс ще один представник німецької класичної філософії Йоганн Готліб Фіхте (1762-1814 pp.). Його наукові погляди були досить оригінальними і не менш суперечливими. Якщо перші роботи Фіхте відзначались духом лібералізму; реформізму і космополітизму, то праці більш пізнього часу були пронизані ідеями консерватизму, радикалізму та націоналізму. Пояснити це можна, перш за все, тим, що на перші його праці вплинули ідеї Американської та Французької революцій, а на наступні роботи - наполеонівські війни, загарбання французькою армією Німеччини, боротьба німецького народу за своє визволення і об'єднання тощо.
Показово, що почавши із привітань і підтримки Великої Французької революції, Фіхте 1813 p., будучи вже не молодою людиною, записався до народного ополчення для боротьби проти французької окупаційної армії.
Однією з найбільш цікавих робіт Фіхте, як на автора, була його праця "Замкнена торговельна держава" (1800 p.). В ній досить докладно обґрунтовувалась і висвітлювалась ідея національної держави.
Згідно цієї ідеї, на території Прусії, одного з тодішніх німецьких князівств, мала б бути створена централізована замкнена держава із обов'язковим залученням до праці всього працездатного населення, регульованою самодостатньою економікою, до того ж незалежною від економік інших країн.
Згодом ця модель мала б бути поширена і на майбутню об'єднану Німеччину.
Обґрунтовуючи ідею централізованої замкненої держави, Фіхте посилався на досвід народів давнього світу, які були відокремлені один від одного і розглядали чужинців як своїх "ворогів або варварів". "Держава, - писав німецький філософ, - повинна, перш за все, замкнутись від іноземної торгівлі і створити з цього моменту такий же відокремлений торговий організм, який вона вже створила - відокремлений юридичний та політичний організм".55 Не важко помітити, що запропонована Фіхте модель держави несла в собі елементи прадавніх племінних відносин і водночас зародки того, що пізніше було названо "закритим суспільством".
Фіхте доклав чимало зусиль і до розробки теорії націоналізму, про що свідчать його роботи "Основні риси сучасної епохи 1806 p.), "Промови до німецької нації" (1807-1808 pp.) та ін. Недарма практично у всіх працях західних вчених, присвячених проблемам націоналізму, він згадується як один із засновників теорії націоналізму взагалі, і німецького, зокрема.56
Проте, у працях пізнішого періоду Фіхте вже починає пропагувати консервативний націоналізм, базований на німецькій мові та культурі й спрямований проти багатьох народів, зокрема, слов'янських, які в ті часи населяли Німеччину і ще не були асимільовані.
Загалом, Фіхте увійшов до історії розвитку етнополітичної думки як засновник концепції національної держави та теорії сучасного націоналізму.
Вплив Г.Ф.Гегеля на формування етнополітичних концепцій і теорій
Величезний вплив на розвиток етнополітичних ідей мали праці видатного німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770-1831 pp.), зокрема, його "Конституція Німеччини", "Феноменологія духу", "Філософія права". "Філософія історії" та ін. В них містились геніальні для свого часу, але вкрай не послідовні і суперечливі ідеї й концепції про закони суспільного розвитку,
Loading...

 
 

Цікаве