WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Етнополітологія: актуальність, визначення та основні закономірності. - Реферат

Етнополітологія: актуальність, визначення та основні закономірності. - Реферат

мабуть, ні одна інша суспільна наука, може допомогти врятуванню людства від самознищення в кривавих етнополітичних конфліктах, етнічних та міждержавних війнах або від нездатності об'єднатись для подолання численних глобальних проблем і загальної катастрофи.
Основні закономірності етнополітології
Предмет етнополітології, як і інших суспільних наук , фіксується в його "законах" і закономірностях, визначеннях і категоріях. І тут виникає законне питання. А чи існують закони суспільного розвитку взагалі, і етнополітичних процесів, зокрема?
Відповісти на це запитання надзвичайно важко. Сьогодні з цього приводу існують, за нашим аналізом, Щонайменше три точки зорз'. Одна група вчених, головним чином західних, відкидає саму ідею про існування якихось там законів суспільного життя і замість неї висуває т.зв. "теорію хаосу". На думку другої групи вчених, переважно колишніх радянських суспільствознавців, всі процеси суспільно-політичного життя обумовлені діями низки тих чи інших законів, пізнання яких дає можливість впливати на швидкість, характер і напрямок розвитку цих процесів, тобто "творити історію". Нарешті, третя група, а це частина західних та деякі сучасні вітчизняні науковці, не відкидають ідею існування законів суспільного розвитку і наполегливо шукають їх, визнаючи, що поряд з цими законами існують і певні закономірності. Загалом вони не заперечують, але й не абсолютизують дію тих чи інших "законів" і "закономірностей", а том; як правило, беруть ці терміни в лапки.
Здається, остання точка зору є коректною і більш продуктивною. Але автор займає дещо іншу позицію. Толерантно ставлячись до думки про існування "законів суспільного розвитку" та "теорії хаосу у розвитку суспільних відносин", він тим не менш вважає, що тут можна говорити про існування лише певних закономірностей та/чи тенденцій (trends). Більше того, на нашу думку поряд із цими закономірностями і тенденціями, а подекуди і всупереч їм, діють алогічне, стихійне та іраціональне, вносячи часам безладдя і навіть хаос в суспільне життя народів та людства. Це зовсім не означає, що не варто вести пошуки цих закономірностей та/чи тенденцій. Якраз навпаки.
Виявленням "законів", закономірностей і тенденцій - цією надзвичайно важкою і невдячною, але потрібною справою - займались Арісто-тель, Ж.Боден, Ш.Монтеск'є, Гердер, Гегель, А.Тойнбі та багато інших, їх спільними зусиллями вдалось і, мабуть, ще вдасться виявити чимало "законів", закономірностей і тенденцій суспільного розвитку, в тому числі й в етнополітичній царині.
Найбільший інтерес тут становлять, зокрема, "закон нерівномірного розвитку етносів", який досить вдало використовують у своїх працях англійські вчені Т.Наірн, І.Уоллерстайн та інші; "залізний закон етнічності", відкритий ще на початку XX ст. "батьком" етноконфліктології У.Самнером; тенденція політизації етніч-ностей, обгрунтована Дж.Ротшильдом; тенденції дезінтеграції колоніальних імперій та суверенізації етнічностсй, прізвища відкривачів яких важко встановити тощо. Ці та інші відомі вже "закони", закономірності та тенденції, а також запропоновані автором закономірності "ланцюгової реакції", "циклічного характеру етнополітичного розвитку" та. деякі інші ще будуть розглянуті. Схоже, і це мабуть, теж може бути визнано закономірністю, що там, де народи обізнані із науково обгрунтованими закономірностями та/чи тенденціями етнополітичного життя, а уряди і еліти здатні до їх критично-конструктивного врахування, панує етонополітична стабільність, переважають доцентрові тенденції, превалюють інтеграційні процеси як на рівні окремих держав, так і цілих регіонів та континентів (Західна Європа, Північна Америка тощо).
Тамже Де народам нав'язані вигадані і штучно створені закони , а правлячі кола бездумно їх дотримуються чи, навпаки, покладаються на влас-лу інтуїцію, етнополітичні протиріччя і конфлікти, які є супутником будь-якого поліетнічного суспільства, перетворюються на міжетнічні та/чи міждержавні війни.
Понятійно-категоріальний апарат нетнополітології
Надзвичайно важливого значення, особливо для нової науки і дослідницької концепції, набуває розробка її власного понятійно-категоріального апарату, адже останній є не лише ключом до розуміння суті відповідних проблем, а й засобом нарощування знань. Останнім часом до етнополітології увійшло і входить чимало нових понять і категорій.
Зрозуміло, що етнополітологія користується також термінологічним апаратом багатьох суспільних наук, зокрема, політології, етнології, філософії, державознавства, етнографії, соціології, психології, історії та ін. Не обійтись тут і без застосування понять і категорій, які використовувались в марксистсько-ленінській теорії нації та національних відносин. Але всі вони мають бути ретельно переосмислені і переглянуті. І хоча це дещо ускладнює виклад матеріалу, проте, може значно полегшити його розуміння і сприйняття, а головне - є невідкладним і надзвичайно важливим завданням. На це звертав увагу ще Конфуцій, який вважав "виправлення понять" справою державної ваги, бо користування невірними і помилковими поняттями призводить до несправедливості, анархії і війн.
Загалом понятійно-категоріальний апарат етнополітології можна поділити на дві великі групи: загальнонаукові та суто етнополітологічні категорії. Останні, в свою чергу, можуть бути поділені на дві групи: А) ті, вживання яких поступово звужується і Б) ті, які після відповідного уточнення продовжують активно слугувати новій науці. До групи "А" можна віднести такі поняття як: "марксистсько-ленінська теорія націй", "національна політика КГЇРС", "капіталістична нація", "соціалістична нація", "злиття націй", "пролетарський інтернаціоналізм", "буржуазний націоналізм" та ін. До групи "Б" відносяться "нація", "націоналізм", "національна ідея", "національна самосвідомість", "національний інтерес" та багато інших. З нових категорій слід відзначити, перш за все, таю як: "етнополітологія", "етнополітичне мислення", "етнонаціональ-на політика", "політизована етнічність", "етнополітичний ренесанс", етнополітичний конфлікт", "етнополітична стабільність", "етнополітич-на культура" та багато інших.
Література:
1. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001. - С.311-338.
2. Галеева Г.А. Экологическое воспитание: проблемы, решения // Город, природа, человек. - М., 1982. - С.41-74.
3. Киселев Н.Н.Мировоззрение и экология. - К., 1990. - С.117-160.
4. Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. - С. 176-200.
5. Крисаченко B.C. Екологічна культура. - К., 1996. - С.47-55.
6. Маркович Д. Социальная экология. - М., 1991. - С.154-161.
7. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. - М., 1990. - С.247-268.
8. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2001 році. - К., 2003. - С.158-161.
9. Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы. - М., 1989. - С.168-177.
10. Соціальна екологія: Навч. посіб. / За ред. Л.П.Царика. -Тернопіль, 2002. - С.166-172.
11. Социально-философские проблемы экологии / И.В.Огородник, Н.Н.Киселев, В.С.Крысаченко, И.Н.Стогний. Под. ред. И.В.Огородника. - К., 1989. - С.225-239.
Loading...

 
 

Цікаве