WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Методологічні засади етнополітології - Реферат

Методологічні засади етнополітології - Реферат


Реферат на тему:
Методологічні засади етнополітології.
План
1. Загальнонаукові методи
2. Спеціальні методи етнополітології
3. Догматичне етнополітичне мислення
4. Критичне енополітичне мислення
5. Догматичне та критичне етнополітичне мислення: порівняльний аналіз
Загальнонаукові методи
Не має потреби доводити, що визначення, уточнення і розробка методологічних основ будь-якої нової науки, особливо суспільної, є надзвичайно складною і відповідальною справою. Тим більш, в умовах перехідного періоду і браку власного досвіду, якого, із зрозумілих причин, і не могли набути колишні радянські суспільствознавці. Справа ускладнюється й тим, що покладатись на західну науку тут особливо не доводиться, бо вона сьогодні сама переживає певну методологічну кризу.
Однак, багато її принципів, підходів і методів може стати в пригоді. Теж саме стосується і добре відомих загальних методів суспільних наук, зокрема таких як: конкретно-історичний, комплексний, обєктивності, аналізу й синтезу, індукції й дедукції, кількості і якості. Докладно аналізувати всі принципи, підходи і методи немає можливості та, мабуть, і потреби, тому називаємо лише ті з них, які є найбільш цікавими і ефективними або новими і маловідомими.
Всі ці методи автор поділяє на дві великі групи: 1) загальнонаукові та 2) специфічні, тобто ті, які створені та/чи модифіковані якоюсь певною наукою, в даному випадку етнополітологією. (Див.схему №3)
До першої групи можна віднести наступні методи, підходи і принципи:
1. Принцип наукового плюралізму (Scientific Pluralism) є одним з найстаріших, але найпопулярніших методів західної науки. Згідно цього принципу всі теорії і методи дослідження розглядаються як рівноправні й рівноцінні до того часу, поки їм на зміну природним шляхом не прийдуть нові, більш досконалі й ефективні. "
2. Критичний метод на Заході вважається одним з найважливіших методів. Він вимагає критичного ставлення до об'єктів і методів дослідження, а також до його результатів. Суть цього методу досить точно і лаконічно виклав один з його найбільш послідовних прихильників К.Поппер: '"Ніщо не вільне і не повинно вважатись вільним від критики - навіть, сам основний принцип критичного мислення". Палкими прихильниками цього методу були О.Бочковський, М Грушевський, М Дра-гоманов та багато інших представників попередніх поколінь українських вчених. В колишньому СРСР в 30-х - першій половині 80-х років цей метод дозволявся і навіть всіляко заохочувався, але виключно по відношенню до теорії і практики т.зв. "загниваючого капіталізму" та міжнародного імперіалізму".
3. Цивілізаційний принцип, що має замінити або доповнити формаційний підхід і який дає можливість аналізувати всі явища і тенденції з позицій об'єктивної і конкретної періодизації: доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне (технотронне) та інформаційне суспільства.
4. Принцип гуманізму, який дозволяє аналізувати ті чи інші явища й процеси з позицій нерозривності й єдності інтересів людини, етнона-ціональної спільноти та людства.
5. Системний підхід і структурно-функціональний аналіз, суть яких полягає в тому, що об'єкт дослідження сприймається як цілісна система і вивчається саме як така. При цьому, наголос робиться на виявленні закономірностей її розвитку, взаємодії з іншими системами тощо. Водночас всебічному аналізові піддаються всі структурні елементи цієї системи, їх сутність, характер, функції тощо.
6. Метод порівняльного аналізу (Comparative Analysis), суть якого зрозуміла з його назви. Зазначимо лише, що порівняння схожих, одно-порядкових і однотипних об'єктів дослідження може проводитись на будь-якому рівні, але найбільш вдалими вони можуть бути на мезо- та макрорівнях.19 Цей метод дає найбільший ефект у поєднанні з методом дослідження випадку.
7. Метод дослідження випадку (Case - Study) передбачає всебічний і глибокий аналіз якогось окремо взятого конкретного явища, процесу чи ситуації.
8. Метод прийняття рішень (Decision Making Approach), який передбачає аналіз всіх тонкощів дії механізму прийняття рішень з того чи іншого питання.
9. Метод моделювання (Modelling), тобто створення моделей суспільно-політичних процесів, сприймається і застосовується далеко не всіма навіть західними вченими, перш за все, через надзвичайну його складність. Але він є напрочуд цікавим і корисним, особливо при прогнозуванні якихось явищ, тенденцій тощо.
Спеціальні методи етнополітології
Щодо спеціальних методів етнополітології, то перш ніж перейти до їх аналізу, автор вважає за потрібне зробити кілька зауважень.
По-перше, він поділяє точку зору тих західних і вітчизняних вчених, котрі вважають, що кожна наука повинна мати свої власні методи, підходи і принципи досліджень.
По-друге, вітчизняні науковці вже розпочали розробку нового методологічного інструментарію. Зокрема, Ю.І.Римарен-ко запропонував оригінальний, конструктивний і перспективний етно-Дєржавологічний метод,201.М.Варзар - не менш цікавий історіологічний метод та кілька специфічних способів політолого-етнологічних досліджень.
По-третє, погоджуючись загалом із зазначеними методами, вважаючи їх придатними для етнополітології, автор, тим не менш, розробив і низку нових та оновив кілька вже відомих методів.
Основними суто або переважно єтнополітологічними методами наукових досліджень можна, на нашу думку, вважати наступні:
1. Світ -системний аналіз (World - System Analysis). Це один із відносно нових і, на думку автора, найбільш продуктивних методів наукового дослідження. Сутність цього методу, розробленого в середині 70-х років керівником центру Ф Броделя у державному університеті Нью-Йорку Іммануїлом Уоллерстайном, полягає у погляді на світ як на цілісну систему і аналізі її функціонування протягом останніх 500 років, тобто з часів переходу людства до індустріального суспільства.За переконанням автора, цей принцип найкраще підходить для аналізу етнополітич-ної царини людського буття. Підставою для такого твердження послужив той незаперечний факт, що людство, не дивлячись на поділ на етноси, нації і держави, становить і все більше становитиме єдину цілісну систему. Застосування світ-системного підходу дало можливість авторові запропонувати низку нових гіпотез, розробити кілька нових моделей і зробити деякі прогнози етнополітичного розвитку людства.
2. Етнологічний підхід, який почав широко застосовуватись в західній науці десь з кінця 50-х років. Він базується на переконанні, що людство поділено приблизно на чотири-десять тисяч етносів, що цей поділ є природним і найбільш давнім; що етноси, будучи формою (і змістом) існування людства і самі існують у різних формах - рід, плем'я, народ, нація (останніх біля восьмисот), що у кожного з них є як спільні, так і особливі, специфічні інтереси й цінності, що і самі етноси і їх цінності становлять вселюдську цінність тощо. Сьогодні зазначеним методом користується абсолютна більшість етнополітологів Заходу. Цейпідхід був відомий і радянській науці, але використовувався не стільки для об'єктивного аналізу розвитку етнополітичних процесів, скільки для обгрунтування парадоксальності і недоречності існування саміх етно-національних спільнот, бажаності і доцільності їх найшвидшого злиття у "єдиному радянському народі". У сучасній Україні сташісння до цього методу неоднозначне - у нього є як прихильники, так і опоненти. Для останніх єдиним і головним методом був і залишається класовий чи навіть класово-партійний
Loading...

 
 

Цікаве