WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Процеси етнополітичної дезінтеграції та інтеграції. - Реферат

Процеси етнополітичної дезінтеграції та інтеграції. - Реферат

у становлення сучасної політології зробили такі європейські вчені, як К. Маркс, Ф. Енгельс, М. Вебер, Р. Міхельс, Г. Моска, В. Парето та ін. У США інтенсивне оформлення політології в самостійну галузь знання розпочалося 1880 р. зі створенням при Колумбійському коледжі (пізніше перейменований у Колумбійський університет) школи політичної науки. Ще 1903 р. у США була створена Американська асоціація політичних наук, яка започаткувала подібні асоціації в інших країнах та в міжнародному масштабі. У 1949 р. під егідою ЮНЕСКО утворилася Міжнародна асоціація політичної науки, що об'єднала у своїх лавах більшість відповідних національних асоціацій.
Якщо наприкінці XIX - на початку XX ст. в центрі уваги західної політології перебувала держава, її інститути і форми, то в 30-50-ті роки Центр тяжіння переноситься на емпірично спостережувану політичну поведінку людей, а згодом і на владні відносини між ними. У післявоєнний період розвиток політології був особливо успішним у США. Саме в цій країні розгорнулася так звана біхевіористська революція в соціальних науках, у тому числі й політології. Американським ученим належить також заслуга розробки системного і структурно-функціонального аналізу політики, політико-культурного підходу, порівняльної політології.
Паралельно з формуванням і виокремленням політології як науки відбувалось і становлення її як навчальної дисципліни. Як така вона вперше з'явилася в університетах США в середині XIX ст. напередодні громадянської війни між Північчю і Півднем. Вводячи курс політичної науки, керівництво американських університетів мало на меті сприяння формуванню політичної культури громадян, їх прихильності до демократичних цінностей. У європейській вищій школі політологію почали викладати лише з середини XX ст.
СРСР, як й інші соціалістичні країни, стояв осторонь загального процесу становлення і розвитку політології як науки і навчальної дисципліни. Теоретичні положення політології не вписувалися в основні постулати панівної в цих країнах марксистсько-ленінської ідеології. Залучення науковців і громадян до розроблення й вивчення проблем політології, до осягнення демократичного світового надбання суперечило інтересам панівної комуністичної верхівки. Тому аж до другої половини 80-х років вСРСР політологія не визнавалась за науку, а окремі дослідження політики здійснювались у межах історичного матеріалізму, наукового комунізму, історії КПРС, політичної економії, теорії держави і права та деяких інших ідеологізованих дисциплін.
Ставлення до політології почало змінюватися лише в період перебудови. 1989 р.
Державний комітет СРСР з науки і техніки офіційно затвердив номенклатуру спеціальностей наукових працівників під загальною назвою "Політичні науки". В ній уперше передбачалася спеціалізація з політичних наук, що створило можливості для захисту кандидатських і докторських дисертацій, присвоєння вчених ступенів кандидата політичних наук і доктора політичних наук. У цей же час політологію стали викладати у вищих навчальних закладах.
Відповідні процеси відбувались і в Україні. З 1990 р. політологія почала впроваджуватись як навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах. Однак негативна реакція керівників багатьох вузів, особливо технічних, на надмірну ідеологізацію навчального процесу за часів комуністичного панування призвела до вилучення з навчальних планів ряду соціально-гуманітарних дисциплін, у тому числі політології.
Останнім часом обсяг вивчення політології у вищих навчальних закладах збільшено до 108 годин. Крім того, ця дисципліна введена до переліку спеціальностей підготовки фахівців.
Уперше підготовку фахівців-політологів було розпочато в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Згодом їх почали готувати в Одеському, Донецькому, Львівському, Східноукраїнському (Луганськ), Чернівецькому, Прикарпатському, Ужгородському університетах, Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова (Київ), Національному університеті "Києво-Могилянська академія". У недержавної форми власності Таврійському екологічному інституті (Сімферополь) відкрито перший в Україні політологічний факультет.
Політологічні знання, на перший погляд, здаються простими й доступними. Напевне, цим пояснюється та легкість, з якою іноді розпочинають підготовку політологів, пишуть словники, підручники й навчальні посібники з цієї дисципліни, захищають кандидатські і навіть докторські дисертації. Та видима простота політологічних знань є оманливою, і ми поки що перебуваємо лише на самому початку тривалого процесу опанування цієї науки на рівні її світових досягнень.
Рекомендована література
Александров Н. Д., Сулимое В. Е.
О некоторых методологических основах политологии // Социально-полит, науки. 1991. №3.
Алексеева Т. А. Предмет политической философии // Полит, исследования. 1992.
№3.
Бодуен Ж. Вступ до політології. К., 1995.
Бойме К. Сравнение в политической науке // Социально-полит, науки. 1992.
№2.
Бутенко А. П. Политология как наука и как учебная дисциплина в современной России // Социально-полит, журн. 1993. № 9-10.
Гаджиев К. С. Опыт введения в политологию. Концептуальный и политический аспект // Полит, исследования. 1992. № 1-2.
Гареев Э. С, Дорожкин Ю. Н., Штейнгарт Р. 3. О политологии и ее преподавании в вузе // Социально-полит.науки. 1991. № 7.
Ильин М. В., Коваль Б. И. Что есть политика и что - наука о политике (опыт нетрадиционного обзора) // Полит, исследования. 1991. № 4.
Становлення та розвиток політичних ідей
Ильин М. В., Мельвиль А. Ю., Федоров Ю. Е. Основные категории политической науки (раздел учебного пособия) // Полит, исследования. 1996. № 4.
Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-полит, журн. 1993. № 8.
Краснов Б. И. Политология как наука и учебная дисциплина // Социально-полит, журн. 1995. № 1.
Малыхин А., Чернышев В. Наука о политике // Социально-полит, науки. 1991. № 1. Марченко М. Н. На пути становления политической науки в СССР // Социально-полит, науки. 1991. № 3.
Панарин А. С. Философия политики. М., 1996.
Политика как научная дисциплина по Д. Хелду // Полит, исследования. 1991. № 5. Рогачев С. Я. Предмет политологии и ее место в системе социальных наук // Государство и право. 1993. № 5.
Рудич Ф. М. Политология: теоретический и прикладной контекст // Социально-полит, журн. 1996. № 5.
Федун Л. А. О предмете и методе политологии // Социально-полит, науки. 1991. № 3.
Loading...

 
 

Цікаве