WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Етноси і нації в системі інших спільнот. Класи, етноси і нацї (пошукова робоат) - Реферат

Етноси і нації в системі інших спільнот. Класи, етноси і нацї (пошукова робоат) - Реферат

за державні. Таке тлумачення державних інтересів, а головне - спроби їх державного забезпечення лише шкодять нації, викликають і загострюють різноманітні конфлікти. І лише у правовому демократичному суспільстві можна говорити про існування справді державних інтересів, однак і в цьому випадку ні сама держава, ні її інтереси не повинні ставитись вище суспільства та його інтересів.
Загалом у західних демократичних державах (Швейцарія, США та деякі інші) етнічні, національні та державні інтереси в основному співпадають, що робить етнополітичну ситуацію в них досить стабільною і живить доцентрові тенденції.
Тоталітарні системи сталінського типу скочувались до протиставлення етнічних, національних та державних інтересів, віддаючи перевагу загальнонаціональним і особливо державним, що підривало етнополітичну стабільність, провокувало різноманітні конфлікти (які заганялись углиб), вело до посилення відцентрових тенденцій (які стримувались силою та/чи загрозою її застосування) тощо. Отже, за висновком автора, у діалектиці етнічних, національних та державних інтересів існує наступна закономірність: чим вищий ступінь їх співпадіння, тим менша імовірність загострення етно-політичної ситуації та/чи дезінтеграції суспільства і навпаки.
Вселюдські цінності і інтереси
Надзвичайно великий інтерес і значимість мають й проблеми співвідношення розглянутих вище цінностей та інтересів із вселюдськими. Ці проблеми лише починають розроблятись у вітчизняній науці.186 Тому не буде зайвим докладно розглянути сутність і характер вселюдських цінностей та інтересів.
З точки зору автора, вселюдські цінності - це непросто сума матеріальних та духовних цінностей всіх народів і не якесь узагальнене їх поняття, а синтез вищих досягнень рук і розуму людства, квінтесенція всієї цивілізації. В економічній сфері - це товарно-грошові відносини, ринок, тощо; в соціально-політичній - правова держава, парламент, право на самовизначення, суверенітет тощо; в духовній сфері - найвидатніші досягнення науки, культури і мистецтва; в сфері моралі - закони й норми поведінки і взаємовідносин людей та народів, що були вироблені протягом тисячоліть, зокрема такі, як взаєморозуміння, милосердя, толерантність, дружба тощо. Такий підхід дає можливість побачити, що, по-перше, термін "вселюдські цінності" є більш коректним, ніж модний нині термін "загальнолюдські цінності". А по-друге, показує необхідність відмови від поділу вселюдських цінностей за ідеологічними, політичними та іншими ознаками.
Цілком об'єктивною реальністю є вселюдські інтереси. Під ними автором розуміється узагальнене вираження насущних потреб всіх народів планети. Вони включають у себе природне устремління людей до самозбереження, саморозвитку і самовдосконалення.
Діалектика співвідношення й взаємодій вселюдських, етнічних і національних цінностей та інтересів виключно складна. Однак у політичній та юридичній літературі, в деяких законодавчих актах вона гранично спрощена і зведена майже до аксіоматичного твердження про пріоритетність вселюдських цінностей та інтересів над етнічними і національними. З наукової точки зору така позиція, незважаючи на всю її популярність і привабливість, досить вразлива. Сумнівна вже сама постановка питання про ієрархізацію етнічних, національних і вселюдських цінностей та інтересів, механічний розрив і протиставлення їх одне одному, жорстко постульована субординація. Тут потрібен зовсім інший підхід, а саме - діалектика взаємозв'язку загального і особливого, цілого й часткового.
З точки зору політичної практики теза про пріоритет вселюдських цінностей, і особливо інтересів, над етнічними та національними, м'яко кажучи є непереконливою, малопродуктивною і досить часто спричиняє негативні наслідки. Реальна політика сучасного етапу розвитку цивілізації - це зіткнення, суперництво і протиставлення різних інтересів, зокрема зазначених вище. Бажаючих поступитися етнічними інтересами навіть заради загальнолюдських поки що небагато. А ігнорування інтересів та культурних надбань будь-якого народу може обернутися трагедією для нього і великими втратами для людства. Адже народ і його культура - це частка людства та всесвітньої культури, а із втратою частки збіднюється й може зникнути і ціле.
Досить чітко і пророче з цього приводу висловився М.Бердяєв: "Можна і слід сподіватись зникнення класів та примусових держав у досконалому людстві, але не можна сподіватись зникнення національностей... Національність є позитивним збагаченням буття і тому за неї слід боротись як за цінність".Такої ж думки і наш сучасник, російський академік Н.Моісеїв: "Строкатість національної палітри планети Земля - це благо, велике благо, яке дано нам Природоюта її законами. Подібно до генетичної різноманітності, різноманітність національна - це захист популяції Homo Sapiens від випадкових мінливостей долі. Адже кожна національна культура, кожна традиція - це пам'ять про досвід Людини. Втрата національної, а отже і культурної різноманітності, подібно до втрати різноманітності генетичної, вкрай небезпечна... смертель- ' но небезпечна для майбутнього людства".
Звичайно, автор переконаний, що заради інтересів частки (народу) не варто ризикувати інтересами цілого (людства). Ал&тим більше не можна миритись із намаганнями довести пріоритетність етнічних і національних інтересів над вселюдськими, діяти на догоду першим і другим, забуваючи, ігноруючи або протиставляючи третім. Подібні спроби слід вважати ознакою наявності комплексу етнічної та національної меншовартості й кваліфікувати як прояв крайнього етніцизму і націоналізму.
Істина лежить не на шляхах з'ясування, яка з трьох сторін діалектичної єдності етнічних, національних і вселюдських цінностей та інтересів має вважатись головною, пріоритетною, а на шляхах їх всебічного врахування й органічного поєднання, пошуку балансу, а в ідеалі - гармонізації. До того ж, ні в якому разі не можна забувати цінностей та інтересів людини і родини. На один щабель мають бути поставлені и однаково високо шануватись, максимал ьно враховуватись і гармонізуватись цінності та інтереси людини -родини - етносу - нації -людства. Не випадково давні греки зводили свої будівлі за законами гармонії.Саме ці закони повинні лежати в основі етнонаціональної політики всіх рівнів.
Література:
1. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001. - С.311-338.
2. Галеева Г.А. Экологическое воспитание: проблемы, решения // Город, природа, человек. - М., 1982. - С.41-74.
3. Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. - К., 1990. - С.117-160.
4. Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. - С. 176-200.
5. Крисаченко B.C. Екологічна культура. - К., 1996. - С.47-55.
6. Маркович Д. Социальная экология. - М., 1991. - С.154-161.
7. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. - М., 1990. - С.247-268.
8. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2001 році. - К., 2003. - С.158-161.
9. Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы. - М., 1989. - С.168-177.
10. Соціальна екологія: Навч. посіб. / За ред. Л.П.Царика. -Тернопіль, 2002. - С.166-172.
11. Социально-философские проблемы экологии / И.В.Огородник, Н.Н.Киселев, В.С.Крысаченко, И.Н.Стогний. Под. ред. И.В.Огородника. - К., 1989. - С.225-239.
Loading...

 
 

Цікаве