WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Етнічні та національні форми існування людства. Феномен етнічності - Реферат

Етнічні та національні форми існування людства. Феномен етнічності - Реферат

Зокрема, згідно із класифікацією, розробленою американськими вченими Дж. Маккейєм та Ф.Лью-інсом, існує чотири її основних типи.
До першого типу, який вони назвали "мінімумом етнічності', віднесено осіб з низькою етнічною обізнаністю, майже або вже асимільованих.
До другого типу, названого "поміркованою етнічністю", зараховано осіб, які мають певні контакти з членами своєї етнічної групи, але їх етнічна ідентичність не настільки міцна, щоб вважати її етнічною свідомістю.
Третій тип, так звана "маргінальна етнічність", включає осіб з сильною етнічною свідомістю, які в силу різних обставин не мають контактів із членами своєї групи. До цього ж типу належать і т. зв. "етнічні сироти", які не мають тісних зв'язків ні зі своєю етнічною групою, ні з "більшим" суспільством, що її оточує. Нарешті, четвертий тип - "максимальна етнічність" - об'єднує людей, які беруть активну участь у діяльності своєї етнічної групи та забезпеченні її політичних, економічних, соціальних й інших інтересів.
Дещо іншу; але також цікаву типологію пропонує канадський етно-соціолог Р.Бретон: 1) ідентичність, яка обертається навколо конкретних речей із символічною цінністю (їжа, одяг, твори мистецтва і т.п.); 2) ідентичність, яка пов'язана із звичаями та культурним життям своєї етнічної спільноти; 3) ідентичність, яка базується на етнічній мові; 4) ідентичність, яка обертається навколо друзів своєї етнічної спільноти; 5) ідентичність, яка пов'язана із підтримкою потреб і цілей своєї етнічної спільноти.
Розглянуті концепція і модель етнічних коренів, а також типологія етнічної ідентичності, на наш погляд, можуть бути використані при аналізі будь-якого поліетнічного суспільства. Зокрема, вони можуть стати в нагоді при вивченні наслідків політики "злиття націй" та "плавильного котла", дослідженні сучасного стану і перспектив розвитку ідентичності представників різних етнічних спільнот.
Концепція "символічної етнічності"
Особливий інтерес, на думку автора, становлять розглянуті вище два перших типи ідентичності Дж.Маккейя і Ф.Льюінса - "мінімальної" та "поміркованої", а також перший тип ідентичності Р.Бретона, пов'язаної із символічними етнічними цінностями. Саме ці три типи ідентичності стали підвалинами досить коректної і перспективної концепції "символічної етнічностГ (simbolic ethnicity). Цю концепцію наприкінці 70-х років висунув і обгрунтував професор соціології Колумбійського університету Герберт Ганс. Згідно із цією концепцією, в поліетнічних суспільствах йдуть два паралельних процеси: з одного боку, відбувається етнічний ренесанс, а з іншого - продовжується процес асиміляції та акультурацп. Багато представників етнічних груп цікавляться не стільки їхорганізаційними справами чи економічними і політичними проблемами, скільки питаннями збереження етнічної ідентичності та пошуками зручних для себе шляхів і засобів її вираження, зокрема, за допомогою етнічних символів - традицій, одягу, їжі тощо. Саме цей феномен Г.Ганс і назвав "символічною етнічністю" або "етнічністю останньої надії".
З того часу термін "символічна етнічність" почав широко вживатись у західній науці. За слушним твердженням багатьох західних вчених, "символічна етнічність", з огляду на свою символічність, буде існувати довго, передаючись із покоління у покоління.
Позитивно оцінюючи такий різновид етнічності, вони особливо підкреслюють той факт, що вона не є перешкодою для вільного розвитку особи та/чи суспільства. Більше того, за твердженням американської дослідниці Мері Уотерс, під яким готовий підписатися і автор, "символічна етнічність є компромісом між пошуками спільності та бажанням індивідуальності". За нашим переконанням, символічній етнічності належить майбутнє: раніше чи пізніше, але вона прийде на зміну політизованій етнічності.
З усього наведеного вище можна зробити два основних висновки. По-перше, сьогодні у західній науковій, навчальній та довідковій літературі термін "етнічність" вживається у двох основних значеннях:
1) у широкому розумінні, тобто як етнічна спільнота (етнос, нація, етнічна та національна група) з усіма її ознаками, характерними рисами і особливостями та
2) у вузькому - тобто лише як ці ознаки, характерні риси й особливості, названі нами "етнічною аурою". По-друге, етнічність, у вузькому її розумінні, або "етнічна аура" є надзвичайно складним, внутрішньо суперечливим і мінливим феноменом. Це водночас і набір певних етнічних рис, які характеризують окрему' особу та/чи групу людей, і особливий стиль життя та сприйняття як внутрішнього, так і зовнішнього світу, і форма соціальних відносин, і процес визначення етнічної ідентичності, і різновид ідеології, і знаряддя збереження чи поширення політичного та соціального статусу носіїв етнічності, і засіб мобілізації людей, і сенс їх виживання, існування та діяльності, і певний вид енергії тощо.
Розробка західною наукою концепцій етнічності у широкому і вузькому розумінні, на нашу думку, є досить конструктивним і ефективним підходом. Він дає можливість більш глибоко й цілеспрямовано вивчати як самі етнічні спільноти, так і їх специфічні риси та особливості. А це в свою чергу сприяє кращому розумінню етнічної сфери людського буття, визначенню справжньої ролі й місця етнічних спільнот в історичному процесі та політичному житті окремих країн і планети, розробці або вдосконаленню етнонаціональної політики тощо.
Література:
1. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001. - С.311-338.
2. Галеева Г.А. Экологическое воспитание: проблемы, решения // Город, природа, человек. - М., 1982. - С.41-74.
3. Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. - К., 1990. - С.117-160.
4. Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. - С. 176-200.
5. Крисаченко B.C. Екологічна культура. - К., 1996. - С.47-55.
6. Маркович Д. Социальная экология. - М., 1991. - С.154-161.
7. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. - М., 1990. - С.247-268.
8. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2001 році. - К., 2003. - С.158-161.
9. Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы. - М., 1989. - С.168-177.
10. Соціальна екологія: Навч. посіб. / За ред. Л.П.Царика. -Тернопіль, 2002. - С.166-172.
11. Социально-философские проблемы экологии / И.В.Огородник, Н.Н.Киселев, В.С.Крысаченко, И.Н.Стогний. Под. ред. И.В.Огородника. - К., 1989. - С.225-239.
Loading...

 
 

Цікаве