WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Нація та національність (пошукова робота) - Реферат

Нація та національність (пошукова робота) - Реферат

зображувались як уособлення добра і щастя, зокрема, вільними від класових протиріч, націоналізму і національного гноблення, рівноправними й незалежними, збагаченими інтернаціоналізмом, більш загальнонародними і життєздатними.Щоправда, це не завадило тому ж Сталіну знищити національну інтелігенцію багатьох народів колишнього СРСР, а біля двох десятків з них позбавити державності, репресувати і депортувати до Сибіру та Казахстану.
В багатонаціональних країнах, зокрема у колишньому СРСР, виділявся і такий тип нації як "корінні" або "титульні" нації. Це стосувалось, перш за все. провідних націй, за назвами яких давались назви колишнім союзним республікам - білоруська, грузинська, латиська, українська тощо.
Проведений автором аналіз показує, що в західній націології віддавна панує критичний підхід до проблем типологізації націй. Тут нації розподіляються за іншими критеріями і, зокрема, засадничими, часовими, територіальними тощо. За засадничим критерієм нації поділяються на кілька груп, головними з яких є політичні та етнічні нації. І хоча про них вже йшлося досить докладно, нагадаємо, що перша - політична нація - охоплює всіх громадян певної держави попри всі їх відмінності, а до другої - етнічної нації - належать представники лише якогось одного етносу.
За часовим критерієм нації розподіляються на "давні тривкі" (old continuous) та "нові" нації. "Давніми" націями вважаються ті з них, які
виникли до або в часи Великої Французької революції, як приміром, англійська, французька та інші. "Новими"' націями вважаються відповідно ті, які виникли після 1789 року і до того ж на уламках різного роду імперій або в кордонах багатонаціонаїьних держав.
За часовим критерієм нації також поділяються на "вчасні" та "запізнілі". Перші, тобто 'вчасні нації", це ті, які народились і сформувались у XYII-XIX ст. Решта -то всі "запізнілі" нації, яким ще належить вибороти "місце під сонцем", увійти до цивілізованого співтовариства народів.
Часто західні вчені розрізняють нації й за таким, на нашу думку, вдалим і об"єктивним критерієм, як рівень їх розбудови. У цьомувипадку вони розподіляються на "разбудовані" та "недобудовані" нації. До останніх, тобто "недобудованих" націй, можна віднести ті з них. які ще не встигли перетворитись на сучасні класичні, модерні нації. Таких націй ще досить багато. Сьогодні до них. зокрема, належать всі ті нації, які існують на теренах колишніх СФРЮ та СРСР "Недобудованим" націям притаманна ціла низка характерних рис, але головними з них, на наш погляд, є дві.
По-перше, "недобудовані" нації, точніше їх еліти, постійно орієнтовані на використання сили влади та/чи сили держави. Звідси - небезпека встановлення тоталітарних режимів. Адже, як свідчить історія XX століття, саме "недобудовані" нації ставали розсадниками тоталітаризму.
По-друге, саме в "недобудованих" націях найбільш активно вирує націоналізм, часом перетворюючись на шовінізм, антисемітизм і ксенофобію.
Досить цікаву і загалом слушну типологію націй запропонували відомі західні дослідники Я.Крсйсі та В.Вслімські. Всі існуючі у Європі нації вони поділили натри великі групи: 1) 'повнаиасштабні нації" (full-scale nations); 2) "державні" або "політичні" нації, 3) "етнічні" нації До першої групи, тобто "повномасштабних" націй, вчені відносять ті нації, котрі мають і власну державу і власну мову, тобто які є водночас і політичними, і етнічними націями. За підрахунками Я.Крейсі та В.Вслімського на початок 80-х років існувало 23 таких нації. Це. зокрема, грецька, польська, французька та інші нації.
До другої групи, тобто "державних" або "політичних ' націй, потрапили ті нації, котрі мають власну державу, але не мають власної окремої мови. Вони мають або мову спільну із іншими етнічними групами, або вважають себе частиною якоїсь великої мовної групи. Таких націй тоді нараховувалось 10 і серед них - австрійська, швейцарська та інші.
Нарешті, третю групу націй, тобто "етнічних", становлять ті нації, котрі мають власну мову; але не мають власної держави. Подібних націй в ті роїш нараховувалось 24, і зокрема, баски, бретонці, каталонці, курди, уельсці тощо. Показово, що в перших двох випадках федеративний статус нації, тобто її перебування у складі якоїсь федеративної держави, прирівнювався до статусу нації, яка має власну державу. Натомість нації, які мали статус автономій, не вважались націями із власною державою чи державністю.
Слід нагадати, що подібну типологізацію ще в 20-х роках запропонував талановитий, але дещо призабутий французький вчений Марсель Vlocc. Особливий інтерес, на наш погляд, становить його ідея "завершеної" або "досконалої" нації (complete nation), що була викладена у великій і надзвичайно цікавій статті під назвою "Нація". До "завершених" або "досконалих" надій він зараховував ті нації, які були достатньо інтегровані й цивілізовані, мали центральну демократичну владу і суверенітет, мову та національний характер, який відрізняв їх від інших подібних утворень. Проте, досконала нація могла мати і кілька мов, як, приміром, швейцарська.
Зрозуміло, що в 20-х роках націй такого типу було не так вже й багато. Але сьогодні їх кількість значно зросла. Тому типологізація націй, запропонована М.Моссом і дещо модифікована Я.Крсйсі та В.Велімські, стає дедалі актуальнішою.
За територіальною ознакою нації поділяються на "територіальні", тобто ті, які мають власну територію (їх абсолютна більшість) і "безте-риторіальпі"'. Прикладом останніх до 1948 року, тобто до створення держави Ізраїль, вважались євреї, а сьогодні залишились, мабуть, лише цигани. "Територіальні" нації в свою чергу поділяються на: 1) "єдині" нації, які проживають на єдиній території, в єдиній державі; 2) "розколоті" або "розділені" нації (devided nations).
Під останніми маються на увазі ті нації, які в силу різних обставин були розірвані на дві й більше частин і перебували у складі різних держав.
Історичними прикладами тут можуть служити в'єтнамська, німецька, польська, українська та деякі інші нації. Сьогодні розколотими лишаються поки що китайська і корейська нації, що, на нашу думку, слід вважати неприродним явищем.
Деякі західні вчені, зокрема Г.Сетон-Уотсон. цілком слушно виділяють також т.зв. "діаспориий тип націй". Такими, на їх думку, можна вважати ті нації, значна частина яких перебуває за межами власних країн. Хрестоматійним прикладом тут вважаються вірмени, греки, китайці, євреї тощо.
Останнім часом під впливом інтеграційних процесів у Західній Свропі деякі західні вчені, як. приміром, німецький дослідник О.Моль-ден, висувають, на наш погляд, досить цікаву і дискусійну ідею про появу націй
Loading...

 
 

Цікаве