WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Виклики європейським та євроатлантичним прагненням україни - Реферат

Виклики європейським та євроатлантичним прагненням україни - Реферат

трансформаційні зміни на основі впровадження цілісної системи комплексного планування розвитку Збройних Сил з усіх аспектів.
Нерідко Міністерство оборони України критикують за амбітність та відносну закритість для суспільства. Проте особисто я не згодний з таким зауваженням. Для прикладу можу навести наступні дані. Тільки протягом цього року відбулося 7 засідань керівництва Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України у форматі "круглого столу" з представниками громадських та недержавних організацій, 4 зустрічі народних депутатів з представниками Міністерства оборони України, 7 візитів представників центральних органів виконавчої влади до різноманітних підрозділів Збройних Сил України, 2 засідання колегії Міністерства оборони України за участю народних депутатів та членів Кабінету Міністрів України.
Як це не дивно звучить, але ми, військові, тільки раді такій активності громадянського суспільства по відношенню до Збройних Сил України. Адже це дає змогу спільно розглянути проблемні питання, визначити перспективні шляхи їх подолання, а також переконати наших цивільних колег у тому (і я впевнений, що це найбільш важливо), що військова реформа - справа не тільки і не стільки військових. Армія як частина суспільства і держави не може існувати у відриві від них. Тому мети реформи Збройних Сил буде досягнуто лише тоді, коли вона стане справою і держави, і суспільства.
Коли йдеться про цивільний контроль над військовими, в першу чергу мається на увазі відповідальність цивільних за рівень ефективності силових структур. І тут чи не найбільш суттєва ланка, у якій необхідно досягнути чіткої координації зусиль, - це контроль та участь законодавчої влади в окресленні військової політики та у військовому будівництві.
Заради підвищення якості військового будівництва слід чітко визначити суть повноважень суб'єктів цивільного контролю і механізми їх функціонування. А це - владно-розподільчі повноваження вищих органів державної влади; контрольно-наглядова діяльність спеціальних надвідомчих органів влади; прокуратура і юстиція; моніторинг та інформування суспільства про стан справ у військовій сфері інститутами цивільного суспільства, включаючи ЗМІ; наукові центри, громадські об'єднання.
З метою запровадження дієвого цивільного контролю за діяльністю силових структур та подальшої демократизації діяльності Збройних Сил підготовлено проект Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями".
У рамках адміністративної реформи Указом Президента України введено в дію нові редакції Положень про Міністерство оборони та Генеральний штаб Збройних Сил України, в яких уточнено їх повноваження, функції та завдання, а також закладено основи поступового" переходу до цивільного Міністерства оборони.
З метою створення службової вертикалі системи цивільного контролю в штатній структурі Міністерства оборони України ліквідовано інститут заступників міністра оборони України та введено посади державних секретарів.
Окремо потрібно зупинитися на функціях парламентського контролю як фундаментальній складовій демократичного цивільного контролю.
Згідно з Концепцією національної безпеки України Верховна Рада повинна здійснювати законодавче регулювання та контроль за діяльністю органів державної влади і посадових осіб щодо здійснення ними відповідних повноважень у сфері національної безпеки. Звичайно, парламент має вирішувати проблеми, які стосуються військових структур, на законодавчому рівні. У цій площині Верховна Рада України протягом 10 років прийняла цілий пакет законодавчих актів стосовно військової сфери. Проте слід зазначити, що вищезазначені документи вирішують скоріше адміністративні питання, ніж військові. Тому, мабуть, уже сьогодні потрібно розглядати питання щодо розробки низки законів, наприклад, з питань стратегічного та оборонного планування, які повинні чітко визначити основні принципи військового будівництва.
Варто нагадати і про те, що лише парламент має право асигнувати гроші на діяльність Збройних Сил України, і для Верховної Ради бюджет є найваго-мішим засобом впливу на процес військового будівництва. Проте недосконалий механізм формування бюджетної частини щодо національної оборони, необґрунтоване урізання розміру військового бюджету, відсутність механізмів притягнення до відповідальності за недофінансування військового бюджету та дотримання визначених парламентом пріоритетів бюджетних витрат на випадок секвестрування бюджету нерідко призводить до зриву виконання запланованих заходів реформування та розвитку Збройних Сил України.
Для прикладу можу навести наступні цифри. В усі попередні роки обсяги фінансування Збройних Сил України становили не більше 30 - 40% від мінімальних, я б сказав, критичних потреб. Це призвело до порушення балансу у стру-ктурі видатків. Із загального обсягу фінансування до 85% виділялося на утримання особового складу, решта потреб забезпечувалася фактично за залишко-вим принципом.
Щоб уникнути цього, керівництво Міністерства оборони України повинно вишукувати необхідні кошти за рахунок активізації економічної діяльності Збройних Сил України, скорочувати проведення соціальних та культурних програм.
Безумовно, армія повинна бути як поза політикою, так і поза комерцією. Причому стояти від комерції ще далі, аніж від політики. Це буде на користь і армії, і суспільства.
Політики повинні чітко усвідомлювати, що можна звести армію до розмірів роти почесної варти і військового оркестру для зустрічі почесних гостей, але це буде дуже небезпечно для держави. Гроші держава може отримати лише за рахунок добре працюючої власної економіки. Шукати гроші в армії - контрпродуктивно. В армію треба вкладати гроші - тоді вона буде оснащеною, боєздатною та готовою до виконання покладених на неї завдань.
І знову ж таки хочу зауважити, що виправити всі зазначені недоліки можна за рахунок якісного проведення оборонного огляду в Україні, основну роль в проведенні якого повинні відігравати саме цивільні органи законодавчої, судової та виконавчої влади. Громадяни мають право знати, куди й на що витрачаються фінансові ресурси, як відбувається військова реформа, чи відповідає чисельність ЗС нашим оборонним завданням, чи взмозі вітчизняна економіка утримувати армію, чи в достатній мірі забезпечені військові всім необхідним. На жаль, поки що ми не знайшли остаточного порозуміння з питання координації проведення оборонного огляду.
Про аспекти цивільного контролю за силовими структурами в Україні можна говорити безнастанно. Зрозуміло, що ідеальної універсальної моделі тут існувати не може. Проте якщо ми прагнемо створити в Україні сучасну,відкриту для суспільства і шановану в народі армію не тоталітарної, а демократичної держави, то обмежитися лише перебудовою Збройних Сил України та їх банальним скороченням не вдасться. Необхідно серйозно вникнути та розібратися у проблемах військових, диференційовано та зацікавлено підійти до їх спільного вирішення. Тим більше що самі військові не тільки не заперечують, а навіть закликають до цього.
Loading...

 
 

Цікаве