WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Виклики європейським та євроатлантичним прагненням України - Реферат

Виклики європейським та євроатлантичним прагненням України - Реферат

прийняте рішення щодо комплектування ОСІПР виключно цією категорією військовослужбовців. Таким чином, ми сподіваємося, що найближчим часом ПСО та у їх складі ОСІПР створять кістяк майбутніх професійних Збройних Сил України.
На сучасному етапі свого державного становлення Україна однозначно і безповоротно обрала оптимальний зовнішньополітичний курс на повномасшта-бну інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур співробітництва і безпеки. Європейський вибір України та обрана стратегія щодо поглиблення взаємовідносин з Організацією північноатлантичного договору чітко визначили напрями реформування військового потенціалу країни відповідно до стандартів альянсу.
Найбільш складним питанням поточного етапу оборонної реформи в Україні є забезпечення консолідації зусиль всіх державних органів влади у сфері національної воєнної безпеки та досягнення необхідної збалансованості між структурою Збройних Сил України і наявними ресурсами країни.
Реалізація цього завдання є надзвичайно важливим, складним та комплексним процесом, який ми плануємо здійснити протягом 2003 року, в ході запланованого Стратегічного оборонного огляду в Україні.
На сьогодні Збройні Сили України перебувають на третьому етапі виконання Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України, який буде завершено у 2005 році. Внаслідок проведених реорганізаційних заходів тільки за минулі п'ять років було скорочено понад 5000 військових організмів, виведено з бойового складу Збройних Сил України близько 220 танків, понад 300 зразків ББМ, до 260 бойових літаків, понад 140 вертольотів. Скорочена загальну чисельність Збройних Сил України на 141 тисячу чоловік. Наведені цифри приблизно відповідають чисельності збройних сил Іспанії. Вважаю, що вони є досить переконливими та вражаючими.
Не можна залишати поза увагою і той факт, що, враховуючи в першу чергу досвід країн НАТО у підходах до структурної побудови збройних сил та з урахуванням необхідної взаємосумісності при проведенні спільних операцій з кризового реагування, фахівцями Генерального штабу було ініційовано перехід Збройних Сил України до трьохвидової структури та створення у складі Збройних Сил України нових міжвидових функціональних структур і компонентів: Передових сил оборони (Стратегічних неядерних сил стримування, Об'єднаних сил швидкого реагування та сил спеціальних операцій), Основних сил оборони та Стратегічних резервів. Таке рішення сприяло підвищенню загального рівня підготовки Збройних Сил України та їх готовності до виконаний покладених на них завдань оборони.
Практично сьогодні ми можемо говорити про завершення процесу загальної оптимізації організаційної структури Збройних Сил України, а саме: переходу від дивізійно-полкової до бригадно-батальйонної структури у Сухопутних військах, від корпусно-дивізійної до корпусно-авіабазної у Військово-Повітряних силах та від морських районів до військово-морських баз у Військово-Морських силах.
Найбільш складним питанням реформування Збройних Сил є підвищення їх технічної оснащеності. Протягом минулого року тривала напружена робота над проектом Державної програми розвитку озброєння і військової техніки. Найближчим часом очікується її затвердження Президентом України.
Головна мета Державної програми полягає у досягненні максимального збалансування потреб Збройних Сил, інших військових формувань України з фінансовими, промисловими та науково-технологічними можливостями держави.
Таким чином, хід реалізації Державної програми реформування та розви-тку Збройних Сил України надає нам впевненості, що сплановані заходи на пе-ріод до 2005 року будуть реалізовані за пріоритетними напрямами у повному обсязі у визначені терміни.
Необхідно зауважити, що зазначені зміни відбуваються у складних економічних умовах, коли ми, військові, чудово усвідомлюємо, що поряд із військовою реформою перед молодою українською державою стоїть ціла низка не менш важливих, а, можливо, навіть і більш актуальних та пріоритетних завдань перебудови в економічній, соціальній та політичній сферах життєдіяльності.
Саме врахування сучасних реалій розвитку економічної ситуації в Україні дозволило нам прагматичне та об'єктивно поставитися до планування подаль-шого розвитку Збройних Сил України, яке знайшло своє відображення у рамковому документі "Концепції моделі Збройних Сил України зразка 2010 року". На сьогодні перед Міністерством оборони України стоїть завдання щодо завершення планування в контексті цього документу.
Черговим кроком еволюції розвитку Збройних Сил України стане проведення Стратегічного оборонного огляду в Україні, який закладе основи розробки реалістичних та досяжних планів подальшої оборонної реформи на перспективу до 2020-2025 років.
Таким чином, ми сподіваємося, що поетапно буде досягнуто стратегічної мети оборонних перетворень в Україні - створення сучасних Збройних Сил, які за своєю структурою, можливостями, рівнем підготовленості та сумісності будуть повністю відповідати євроатлантичним стандартам.
До питання щодо впровадження ефективної системи цивільного контролю як передумови реалізації стратегії інтеграції України до НАТО
Мабуть, одним із найбільших завоювань демократії у нашій країні є підвищений інтерес українського суспільства до процесу реформування та розвитку Збройних Сил України. І це не дивно - фактично кожний десятий громадянин нашої країни в тій чи іншій мірі має відношення до Збройних Сил. Більше того, кожний другий вважає себе фахівцем з питань оборонних реформ і має власний план проведення військової реформи в Україні.
Звичайно це жарт, але зацікавленість простих громадян, представників засобів масової інформації, політичного істеблішменту та представників бізнесу реформами оборонної складової держави надзвичайно висока. Останнім часом, після історичного рішення Ради національної безпеки та оборони України 23 травня поточного року, військо України взагалі перебуває в центрі уваги громадянського суспільства не тільки в нашій країні, а і далеко за її межами.
Тому дозволю собі запитати у вас: чи не є це чудовим прикладом впровадження цивільного демократичного контролю над Збройними Силами України? Наша сьогоднішня зустріч та відверта розмова про успіхи, негаразди та перспективи військової реформи в Україні - ще одне підтвердження кардинальних змін у світогляді не тільки цивільних, а і військових в Україні. Як це не дивно, але, мабуть, саме військові, як фахівці своєї справи, в першу чергу готові до проведення найближчим часом найбільш радикальних та рішучих змін у Збройних Силах України.
І це не просто пусті слова. Давайте будемо оперувати фактами. П'ять років тому, практично одночасно з підписанням Хартії про особливе партнерство України з НАТО, ми розпочали процес будівництва та розвитку Збройних Сил України. Він був започаткований відповідноюдержавною програмою, яку військове відомство практично самотужки розробило, визнаючи нагальну необхідність державно-програмного підходу до вирішення проблем національної воєн-ної безпеки. Причому Міністерство оборони України стало першим, серед силових структур держави, яке виступало за глибокі
Loading...

 
 

Цікаве