WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Шотландська школа і Адам Фергюсон: етична природа громадянського суспільства. - Реферат

Шотландська школа і Адам Фергюсон: етична природа громадянського суспільства. - Реферат

пов'язані з вартостями, усуваються до приватної сфери поза "намітку незнання" або, просто кажучи, ігноруються. Парадокс такого підходу полягає в тому, що висока міра взаємної байдужості мала б сприяти спільному добробуту.
Потрібно віддати належне теорії Фергюсона в тому, що хоча вона не може вважатися "сучасною", однак ідеї праці знаходять дедалі більше зацікавлення за останні кілька десятків років. Головне. Це стосується ідей про важливість моральної сфери у громадянському суспільстві - ідей, що залишаються на маргінесі удаваної "звільненої від вартостей" соціології. Знову привертається увага до важливості громадянської і політичної відповідальності, що упродовж тривалого часу перебуває під загрозою сліпого покладання на закони й форми схвалення чи осуду, породжені раціональним розумом державних службовців.
Таким чином, значення свободи у громадянському суспільстві Фергюсона поставлене під знак впливу і поширення передусім публічної сфери суспільства, яка: а) означається громадською активністю індивідів щодо розуміння ними спільного блага, і
б) пов'язана з моральними чуттями особи, що формують її приватну сферу і водночас складаються під її впливом. Очевидно, тут йдеться про свободу, означену прийняттям та неприйняттям людьми певної системи цінностей, яка стає основою соціальності громадянського суспільства.
Вплив праці Фергюсона на інтелектуальну культуру Європи, окрім того, визначався також особливостями лексики і мови. В ній було запропоновано низку концептів і термінів, що одержали значне майбутнє. Зокрема це стосується концепту "цивілізація", вжитому Фергюсоном одним з перших; вислів "примноження нестатків" знайшов детальніше опрацювання у Геґеля; термін "суперструктура" взагалі вперше був застосований до соціальної дійсності (знайшов застосування у Маркса у значенні, зокрема, "надбудови"). Під враженням теорії Фергюсона ще в 1776 р. радикальний моралістРічард Прайс [Price] написав суперечливий трактат "Огляд природи громадянської свободи, принципів врядування та справедливість і політика у війні з Америкою", в якому підтримав повстанців. Прихильність Фергюсона до опору колоністам не завадила йому висловитися проти застосування ними насилля. Небезпеку він бачив зокрема в тому, що влада військової сили може перетворити громадянське суспільство в мілітарну державу. Тоді її правдивою основою могла б стати не свобода і права громадян, а група "корумпованих і порочних людей", зібраних в органах влади. Врешті, увага Фергюсона до корупції влади складає одну з пріоритетних тем в дослідженні громадянського суспільства і спостерігається упродовж всієї книги.
Найбільший вплив праці Фергюсона мали все ж не в Британії, а на континенті, особливо в Німеччині. Упродовж доброго століття після виходу книги у світ вчені з Німеччини перебували під впливом його концептата ідей. Окрім згаданих на початку розділу імен, це стосується Шіллера, який перебував під впливом етичного світорозуміння; Геґеля - в його історичному підході; Маркса, який скористався аналізом перспектив "поділу праці; Зомбарта з його відкриттям передумов соціології. Проте симптоматично, що, як зазначає Ф. Оз-Зальцбергер, жоден з названих читачів Фергюсона не був зацікавлений його концептом громадянської чесноти.
Поза тим, дослідження громадянського суспільства Фергюсоном визначило зміст соціальної активності в координатах подвійної етичності: що складається (1) навколо інтересів громадянського добра, в контексті яких стосунки між людьми тяжіють до щирості, рівності, ввічливості, доброзичливості і свободи; та (2) навколо корисливості, вигоди, підлеглості, покори, нещирості й улесливості. Це, за словами Фергюсона, стосунки за принципом "господар-раб" або "патрон-клієнт", що спонукають до залежної ієрархії й субординації, ошуканства й корупції. На основі першого типу етичності (звичаєвості) здійснюється цивілізаційний прогрес, тоді як другого типу етичність, навпаки, спричиняє розклад чеснотливої поведінки через применшення її значення в очах народу, викликане некритичним сприйняттям поширення комерційних або ринкових відносин.
Одна з провідних ідей щодо сутності громадянського суспільства полягала в тому, що його класичне розуміння інтерпретувалося як суспільство за розмірами невелике, властиво національне. Суть національного означується тут на основі єдності суспільних інтенцій (морально активних) з належними до них формами врядування, що сукупно утворюють державу. Суспільство покликане забезпечувати свободу розвитку талантів людей, а відповідна йому держава здійснюється як суспільна воля до гарантування прав рівним перед законами громадянам. Фергюсон, зокрема, писав:
"Грубий чи простуватий спостерігач міг би відзначити розмаїтість, яку він бачить у житті і заняттях різних людей, а не у житті різних націй … Багато таких відмінностей можуть виникати серед цивілізованих націй з причин кліматичних чи з джерел стилів життя (fashion), які все ще незрозумілі і неясні; проте принципові відмінності, що на них маємо опертися, походять з тієї основи, на якій люди зобов'язуються діяти в сенсі їхньої національної спроможності; або з конституції врядування, яка прописує терміни [terms] суспільства для його суб'єктів і має величезний вплив на формування їхнього розуміння і звичок" [40].
Ідея про співмірність соціальної єдності народу та його держави привела Фергюсона до надання пріоритету цивілізованому, громадянському суспільству перед державою щодо їхнього існування і розвитку та до пріоритету малої держави перед великою. Тенденція до створення великих держав, що панувала на той час, інтерпретувалася через нецивілізовані форми комерціалізації суспільства, превалювання егоїстичних інтересів серед урядовців і чиновників, що вносять у суспільство корупцію норм та звичаїв, девальвують соціальне значення чеснот.
Література:
1. Ferguson Adam. An Essay on the History of Civil Society. Cambridge University Press, 1995. - P.7.
2. Там само. - с.18.
3. Там само. - с.59.
4. Gellner E. Condition of Liberty. Civil Society and its Rivals. Penguin books. 1996. - P.63.
5. Ibid.
6. Ferguson A. An Essay… - P.173.
7. Ibid.
8. Ibid, p.175.
9. Ibid.
10. Ibid., p.173.
11. Ibid., p.176.
12. Ibid.
13. Ibid.
14. Ibid.
15. Seligman Adam. The Idea of Civil Society. Princeton University Press. Princeton. New Jersey, 1992. - P.31.
16. Ibid. P.32.
17. Ferguson A. An Essay on the History… - p.38.
18. Ibid.
19. Ibid. - p. 39.
20. Ibid. - p.40-41.
21. Ibid., p.41.
22. Варто взяти до уваги, що на мові давніх священних текстів - гебрейській - значення серце і розум позначувалися одним словом.
Loading...

 
 

Цікаве