WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Гендер у політиці: проблеми та перспективи запровадження - Реферат

Гендер у політиці: проблеми та перспективи запровадження - Реферат

"політик" у масовій свідомості малює образ чоловіка. Якщо потрібно акцентувати, що політиком є жінка, для цього необхідно використовувати громіздку уточнюючу конструкцію - жінка-політик чи політик-жінка [13].
Відмінності, що існують між чоловіками й жінками, відмічені у дослідженні гендерних аспектів мовлення парламентарів ФРГ [9]. Авторка робить висновок, що жінки-політики надають перевагу гармонійній комунікації, мета якої - акцентувати спільність позицій, поглядів, виявляти солідарність та надавати підтримку. Конфліктні емоції у них виявляються переважно для самозахисту та підтримки товариша по партії, а не для ствердження власного іміджу. Чоловіки більш схильні до конфліктної комунікації, вони значно частіше, ніж жінки, намагаються перевести конфлікт з ділового на міжособистісний рівень. Жінки в конфліктній комунікації надають перевагу диспуту, в ході якого йде пошук істини, або переговорам, в яких намічається план дії. Тобто вони практикують більш діловий, продуктивний підхід, який сприяє успішному розв'язанню спорів. Їх мовна "поведінка" пряміша і відкритіша, як і має бути в діалозі рівних за статусом. Чоловіки, як правило, персоніфікують політичні протиріччя, йдуть шляхом ескалації конфлікту, розпалювання ворожнечі, що перешкоджає успішному розв'язанню проблем [9].
Вважається, що жінка-політик має більш складний імідж, ніж політик-чоловік. Вона повинна мати в своєму іміджовому портреті певні "чоловічі" риси (звідси - "залізна леді" Маргарет Тетчер, або "стальна леді" Мадлен Олбрайт). Але на загал у неї повинні переважати суто жіночі риси. Можливо, що такий "пульсуючий" імідж створює ускладнення для жінки-політика і заважає аудиторії пристосуватися до неї: тільки аудиторія починає звикати до "чоловічої" поведінки жінки-політика, раптом починає діяти жіноча іміджова модель. В результаті, не виникає необхідного рівня звикання, розпізнавання і передбачуваності [7].
Іміджжінки-політики не відрізняється за своїм внутрішнім змістом від іміджу чоловіка, бо це визначається інтересами суспільства, політикою держави, а також суперечностями, які виникають на певних етапах розвитку суспільства. Тому, сутнісну різницю потрібно шукати насамперед у психологічних відмінностях чоловіків і жінок, що увійшли в політику.
Самі лідери-жінки і лідери-чоловіки запозичують один у одного ефективні поведінкові моделі, що ускладнює можливість їх розрізнення, гендерної типологізації, а отже, знову підштовхує до висновку про відсутність істотних відмінностей між цими моделями. Проте не варто поспішати з висновками, а необхідно глибше вивчити цю проблему.
Предметом свого дослідження ми обрали гендерну специфіку суб'єктної активності політичного лідера. У ході дослідження передбачалося визначити гендерні особливості політичного лідерства, побудувати соціально-психологічну модель гендерної поведінки політичного лідера та з'ясувати умови, за яких той чи інший варіант моделі ("чоловічий", "жіночий" чи "універсальний") може мати переваги в способах та результатах політичної діяльності. Знаючи ці моделі, в залежності від ситуації, що складається, політик зможе будувати оптимальну стратегію своєї поведінки, що сприятиме успішному розв'язанню політичних проблем, кожна з яких не є гендерно нейтральною, а отже може бути більш успішно розв'язана при переважному використанні тієї чи тієї моделі. Так, "одна проблемна політична ситуація може бути більш успішно розв`язана раціональним, аналітичним шляхом, шляхом прорахунку, перебору варіантів, що, на думку дослідників, більш притаманно чоловікам, а інша ситуація для свого вирішення може вимагати, навпаки, інтуїтивного підходу, цілісного бачення, що в більшій мірі властиво жінкам. Проте кожна конкретна політична колізія обтяжена, як правило, різними проблемами, одні з яких можна розв`язувати переважно у раціональний спосіб, а інші - переважно інтуїтивно. На жаль, про гендерні резерви оптимізації політичної діяльності мова йде здебільшого на рівні теорії. Нам не відомо, щоб якийсь з парламентів перед тим, як приступати до вирішення проблемної політичної ситуації, що склалася, спробував оцінити її з гендерно-психологічних позицій і визначив, що і як краще могли б зробити політики-чоловіки, а що політики-жінки" [11].
Напевно це - погляд із майбутнього, своєрідна мрія про соціальне партнерство чоловіків і жінок, про той час, коли чоловіче і жіноче не будуть нівелюватися, а як єдність протилежностей будуть сприяти розвитку людської природи і розвитку нашого суспільства.
Література
Взгляды женщин-парламентариев России на "женский вопрос" (результаты опроса женщин-депутатов Верховного Совета России) // Женщины и социальная политика (гендерный аспект) / Отв. ред. З.Я.Хоткина. - М., 1992. - С.164-177
2. Грошев И.В. Гендерные представления о власти // СОЦИС. - 2000. - №12. - С.33-41
3. Дедерикс М. Хиллари Клинтон и власть женщин. - М., 1995
4. Жеребкіна І. Фемінізм і сучасна філософія // Новий Образ. - 1997. - №1. - С.5
5. Іващенко О. Участь жінок у політиці України // Слово і час. - 1997. - №2. - С.72
6. Константинова В.Н. Женщины и проблемы политического лидерства // Женщины и социальная политика (гендерный аспект) / Отв. ред. З.Я.Хоткина. - М., 1992. - С.107-116
7. Почепцов Имидж и выборы. Имидж политика, партии, президента. - К., 1997. - 140с.
8. Серегина И.И. Профессиональная карьера // СОЦИС. - 1999. - №4. - С.78-81
9. Табурова С.К. Гендерные аспекты речевого поведения парламентариев (на материале парламентских дебатов ФРГ) // СОЦИС. - 1999. - №9. - С.84-91
10. Татенко В.О. Гендерне виховання лідерських якостей у молоді
11. Татенко В.О. Соціальна психологія політичного лідерства: гендерний підхід (анотація спецкурсу)
12. Титова Т. Гендер крізь призму буденності (жіночий аспект) // Соціальна політика і соціальна робота. - 1999. - №3-4 (11-12). - С.157
13. Чикалова И. Партии и власть в США и Великобритании: Гендерная политика в 1970-1990-е годы. - Мн.: Тесей, 2000. - 288с.
Loading...

 
 

Цікаве