WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Проблема націоналізму - Реферат

Проблема націоналізму - Реферат


Реферат на тему:
Проблема націоналізму"
?
ЗМІСТ
Вступ
Націоналістичний рух і проблеми інтерпретації історичного минулого Націоналізм проти фашизму
Український націоналізм як ідейне й світоглядне забезпечення процесів державотворення
Геополітичні візії українського націоналізму
Література
...Головна причина нещастя нашої нації - брак націоналізму серед широкого загалу її.
Націоналізм - це "головним чином принцип, згідно з яким політичне і національне повинно бути конгуентне" (Е.Дж. Гобсбом).
Націоналізм - "граничний рівень лояльності до власної національності" і "національна держава як ідеальна форма політичної організації" (С. ван Евер).
"Націоналізм - політичний рух, який має дві характеристики: по-перше, його рядові учасники проявляють граничний рівень лояльності до їхньої власної етнічної або національної спільноти (ознаками якої є спільне ім'я, міф спільного походження, історична пам'ять, спільна культура, зв'язок з історичною територією або батьківщиною, певна міра загальної солідарності); при цьому ця лояльність витісняє лояльність до інших груп, тобто вона базується на спільному рідстві чи політичній ідеології; по-друге, ці етнічні чи національні спільноти прагнуть до власної незалежної держави" (А. Сміт).
"Націоналізм - це ідеологія, психологія, соціальна практика, світогляд і політика підлеглості одних націй іншим, проповідь національної винятковості і переваги, розпалювання національної ворожнечі, недовіри і конфліктів." (Политология: Энциклопедический словар)
"Націоналізм - ідеологія і політика в національному питанні, для яких характерні ідеї національної зверхності та національної винятковості. Націоналізм трактує націю як вищу надісторичну і надкласову форму суспільної єдності, як гармонічне ціле з інтересами всіх складових її соціальних прошарків." (Философский энциклопедический словарь. )
"Під сучасну пору в історичному розвитку людства, в його невгамовному тяжінні до справедливості, найвища форма духовно-органічної спільноти - це нація, як думка Бога. Нація - це природна, вічна категорія; це суспільно-політична вартість; це жива, самобутна, духовно та органічно сплетена спільнота … це невід'ємна єдність усіх прошарків і всіх поколінь "живих, мертвих і ненароджених", спаяних "спільною волею жити самостійним життям у власній державі…"; "бути націоналістом означає бути насамеред етичним воїном за Правду й Справедливість. Український націоналізм висуває ідеал Героя як найвищий, найшляхетніший тип Людини." (Зварич Р. Воля до справедливості. - Мюнхен, 1992).
Націоналізм - це велетенська і непоборна сила, яка яскраво почала проявлятися в XIX віці. Під її могутнім натиском ламаються непереможні, здається, кайдани, розпадаються великі імперії і з'являються до історичного життя нові народи, що до того часу, покірно несли свої рабські обв'язки супроти чужинців-переможців. Націоналізм єднає, запалює фанатизмом поневолені нації в їх боротьбі за свободу.... ( М. Міхновський)
ВСТУП
Становлення української державності відбувається в атмосфері політичного й ідейного плюралізму. Сьогодні очевидним є те, що націоналістичний фактор став невід'ємною складовою суспільно-політичного життя в Україні й володіє ефективними важелями впливу на розбудовчі процеси. Однак явище націоналізму для значної кількості людей залишається малозрозумілим, а довгі роки дискредитації українського націоналізму виробили в частини населення стійкий комплекс не сприйняття націоналізму взагалі. Це не є нормальний стан, оскільки він базується не на знанні, переконанні чи життєвому досвіді, а на довготривалій ідеологічній обробці населення, яка значною мірою спричинилася до деформацій у свідомості народу, спотворення екзистенційних основ буття нації.
Тим часом націоналізм як ідейний та суспільно-політичний рух у сьогоднішній Україні має своїх виразників в особі партій та організацій. Як політичний фактор це сьогодні структурована сила, що займає свою нішу у політичному житті країни. Сукупна діяльність націоналістичних організацій в Україні становить основу націоналістичного руху. Цей рух не однорідний як за своїм ідеологічним забезпеченням, так і за організаційною підпорядкованістю.
З історії націоналістичного руху знаємо, що найвищим репрезентантом націоналістичного світогляду була ОУН (Організація Українських Націоналістів), яка постала у 1929 році й вподовж десятиліть, попри внутрішні суперечності й розколи, винесла основний тягар боротьби за державну суверенність української нації. А тому логічно, що предметом моєї уваги буде саме ОУН як ідейна і політична сила та її місце і роль в історії та сьогоденні.
Як зазначалося, ОУН була заснована у 1929 році на установчому Конгресі Українських Націоналістів у Відні. Факт появи ОУН був зумовлений станом революційної боротьби українського народу за свою державність, а також глибшими суспільно-політичними, моральними й психологічними проблемами, пов'язаними з еволюцією національної ідеї. У політичному плані постання ОУН - це своєрідна реакція частини національної еліти на факт поразки української революції 1917-20 рр., а саме крах Української Народної Республіки. У світоглядному аспекті - це намагання чітко й однозначно поставити українську національну ідею в центрі усіх домагань українців в умовах національного поневолення.
Факт постання ОУН - це також величезна консолідаційна акція українських патріотичних сил, яка і сьогодні може служити прикладом для об'єднання і співпраці різних українських державницьких формацій.
Біля витоків ОУН стояло декілька організацій, серед яких найавторитетнішою, без сумніву, була УВО (Українська Військова Організація), котра вирізнялася масовістю, дисциплінованістю та жертовністю своїх членів. УВО визнавала радикальні форми й методи боротьби з окупантами. Вона уособлювала державницьку традицію, джерела якої були в добі УНР та її мілітарних формуваннях. Група Української Націоналістичної Молоді - закордонна молодіжна націоналістична організація, друга за своєю значимістю структура, яка робила наголос на ідейному та ідеологічному вишколі, видавала журнал "Націоналістична Думка", що згодом став основою для "Розбудови Нації" - офіціозу ОУН. У консолідаційному процесі також брали участь Легія Українських Націоналістів, Група Української Державницької Молоді та інші організації.
Передумовою для об'єднання в одну монолітну ОУН стала спільність світогляду, який визначався як націоналістичний. Національна ідея вважалася рушійною у суспільному поступі, а її реалізація - побудова Української Самостійної Соборної Держави - остаточною метою боротьби української нації.
Від часу свого
Loading...

 
 

Цікаве