WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → ЧЕХІВСЬКИЙ Володимир Мусійович – керівник уряду УНР(грудень 1918р. – лютий 1919р.) (1876 - 1937) (керував урядом: грудень 1918 р. – лютий 1919 р.) (ре - Реферат

ЧЕХІВСЬКИЙ Володимир Мусійович – керівник уряду УНР(грудень 1918р. – лютий 1919р.) (1876 - 1937) (керував урядом: грудень 1918 р. – лютий 1919 р.) (ре - Реферат

уряд розглянув Тимчасовий законопроект про силу законів, порядок утворення законів та їх оголошення, 29 грудня на спільному засіданні Директорії та РНМ обговорювалося питання про розподіл функцій між членами Директорії. Але формування структури влади й законодавче затвердження повноважень кожної з її гілок тривало, власне, протягом усього 1919 р.. Серед першочергових заходів уряду В. Чехівського значне місце займало скасування законів та розпоряджень часів гетьманату, в тому числі ліквідація Державної варти та звільнення з посад прийнятих тоді на службу урядовців. Наприкінці першого тижня урядування В. Чехівського 30 грудня 1918 р. РНМ вдалася до реалізації пропозиції Директорії про вироблення земельного закону і 5 січня 1919 р. було розглянуто представлений міністерством земельних справ законопроект. (8 січня його затвердила Директорія.) До рішень державного значення треба зарахувати ухвалу РНМ від 18 січня 1919 р. про встановлення 22 січня днем свята приєднання Галичини до Наддніпрянської України. 21 січня 1919 р. уряд В. Чехівського заслухав акт ЗУНР про злуку з УНР і схвалив цю ініціативу .
На всіх етапах громадсько-політичної діяльності В.Чехівський величезного значення надавав справі збереження й розвитку національної культури українського народу. Не випадково керований ним уряд ще наприкінці 1918 р. розглянув питання про утримання особового складу університетів, про штати Державної академії мистецтв. 1 січня 1919 р. РНМ схвалила, а Директорія затвердила "Закон про державну мову Української Народної Республіки", підписаний особисто прем'єром. Того ж дня з'явився вироблений за його ініціативи закон про вищий уряд Української автокефальної православної церкви. 8 січня 1919 р. РНМ по доповіді В. Чехівського прийняла законопроект про створення національної бібліотеки УНР, 17 січня - про утворення у Києві Головної книжкової палати.
Тим часом на становищі УНР у січні 1919 р. важко позначилося поглиблення суперечностей всередині українського національного табору, насамперед через невизначеність питання про форму влади: чи відновлення ЦР, чи скликання Всеукраїнських установчих зборів, чи, зрештою, влада рад? Нестабільність політичної ситуації, зникнення грунту для великої коаліції національних сил, яка забезпечила перемогу антигетьманського повстання, зумовили недовгочасне існування уряду В. Чехівського: формально з 24 грудня 1918 р. до 31 січня 1919 р., коли з'явився наказ Директорії про "звільнення згідно прохання" правлячого кабінету, фактично ж - до 13 лютого, доки був сформований уряд С. Остапенка. За нетривале прем'єрство В. Чехівського відбувся перебіг подій, які відіграли помітну роль у подальшій розбудові української національної державності. 16 січня 1919 р. у Києві на Державній нараді перемогла ідея скликання Конгресу трудового народу. Сам В. Чехівський виявляв схильність до влади у формі рад, але на VI з'їзді УСДРП 10- 12 січня 1919 р. обґрунтовував свою позицію дуже не послідовно і плутано. І. Мазепа свідчив, що "після промови прем'єра навіть прихильники радянської форми влади почали відмовлятися від його "чистих совітів"". Тут слушно зазначити, зокрема, що В. Чехівський послідовно виступав проти втягування України у війну з Радянською Росією і не схвалював орієнтацію С. Петлюри на порозуміння з Антантою. Це стало однією з основних причин відставки уряду В. Чехівського.
На Конгресі трудового народу, який працював 23-29 січня 1919 р. у Києві, відбулися гострі дебати щодо визначення дальшого розвитку УНР. С. Петлюра та військовий міністр О. Греков настійно наполягали на союзі з Антантою. ЦК УСДРП, вважаючи вимоги Антанти неприйнятними, ухвалив відкликати своїх представників з Директорії та уряду. В. Чехівський заявив про демісію, С. Петлюра - про тимчасовий вихід із партії. Проте В. Чехівський не полишив політичного життя і став одним із організаторів Трудового конгресу в Кам'янці-Подільському, на який 21-22 березня 1919 р. зібралися представники селянства, військових, робітників і частина членів київського Трудового конгресу від кількох губерній. У зв'язку з назріванням урядової кризи фракції УСДРП та УПСР виступили солідарно. До обраної конгресом Трудової ради увійшли представники УПСР (центральної течії), УСДРП та УСДРП (незалежних). Утворений конгресом Комітет охорони республіки доручили очолити В. Чехівському. У 1920 р. останній став одним з лідерів новоствореної Української комуністичної партії (незалежних).
Паралельно з партійною роботою В. Чехівський займався церковними справами: із жовтня 1921 р. був радником митрополита УАПЦ В. Липківського, очолював ідеологічну комісію автокефальної церкви, виступав як проповідник Всеукраїнської православної церковної ради і організатор пасторських курсів у Києві. У 1920-х рр. працював в історико-філологічному відділі ВУАН, обіймав професорські посади у Київських медичному та політехнічному інститутах і на соціально-економічних курсах.
Його перу належать численні богословські та науково-історичні праці: "Киевский митрополит Гавриил Банулеско-Бодони" (1905), "За Церкву, Христову громаду, проти царства тьми" (1922 та 1947), статті у журналах "Україна" та "Церква і життя". Характеризуючи В. Чехівського як державного діяча, О. Шульгін писав: "На чолі Міністерства стояла на початку 1919 року попросту свята по вдачі людина. В. Чехівський - щирий українець і добра людина". Вболіваючи за долю Батьківщини, він не емігрував. 29 липня 1929 р. його заарештували у справі "Союзу визволення України", начебто як члена бюро цієї організації. 19 квітня 1930 р. засудили на смерть, потім вирок замінили на 10 років ув'язнення на Соловках. У 1936 р. термін ув'язнення подовжили ще на 20 років і заслали у табори без права листування. 3 листопада 1937 р. В. Чехівського розстріляли за вироком трійки УНКВС Ленінградської області.
Loading...

 
 

Цікаве