WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Корнієць Л.Р. - керівник уряду УРСР 1939-1944рр. - Реферат

Корнієць Л.Р. - керівник уряду УРСР 1939-1944рр. - Реферат

передачу Народному комісаріату оборони СРСР будинків на курортах областей Західної України".
Раднарком республіки фінансував також друкування численної пропагандистської літератури й виготовлення відповідної наочності, що нестримним потоком спрямовувалися тоді до Західної України. Так, 19 грудня 1939 р. урядовим рішенням виділялося 207 тис. крб. "на сплату вартості літератури, портретів та брошур, виготовлених Держполітвидавом при Раді Народних Комісарів УРСР та надісланих на територію кол[ишньої] Західної України". Того ж дня ще однією постановою РНК 10 тис. крб. спрямовувалося на "оплату вартості експозиційних матеріалів, виготовлених для відділу Сталінської Конституції Центрального історичного музею і відправлених до м. Львова".
У роки війни СРСР з нацистською Німеччиною Л. Корнієць був одним із організаторів евакуації на схід промисловості республіки, а також розгортання радянської партизанської та підпільної боротьби на окупованій території УРСР. Він входив до складу вузького нелегального ЦК КП(б)У, створеного за постановою політбюро ЦК ВКП(б) 2 жовтня 1942 р. для керівництва підпільно-партизанським рухом на території України. Одночасно як голова Раднаркому УРСР проводив значну роботу щодо забезпечення діючої армії зброєю, боєприпасами, матеріально-технічними засобами та ін.
Фактично Л. Корнієць упродовж війни був керівником уряду УРСР лише "на півставки". Обов'язки голови РНК він виконував до липня 1941 р., згодом (липень 1941 р. - жовтень 1942 р.) був членом Військової ради Південного таПівнічно-Кавказького фронтів, Чорноморської групи військ. У жовтні 1942 - травні 1943 р. вернувся до керівництва Раднаркомом УРСР, відтак - до вересня 1943 р. - знову був членом Військової ради, але вже Воронезького фронту. І лише у вересні 1943 р. вернувся до виконання своїх посадових обов'язків щодо керівництва Раднаркомом УРСР, щоправда, лише на півроку.
Початок визволення території республіки від німецької окупації збігся з 25-річчям проголошення радянської влади в Україні. 25 грудня 1942 р. у Москві, в Колонному залі Будинку спілок відбулися урочистості, присвячені цій події. Голова РНК УРСР виступив на цьому зібранні з доповіддю, в якій розповів про терор загарбників, масове знищення цивільного населення, водночас наголосивши: "Не вперше волелюбний український народ піднявся на священну вітчизняну війну, не вперше він перемагає труднощі і тягар боротьби. Ми непохитно віримо в нашу перемогу і ми переможемо в цій боротьбі". Повідомивши про успіхи Червоної армії, яка вже визволила від гітлерівців кілька десятків населених пунктів Ворошиловградської (нині Луганської) області, Л.Корнієць закликав до активної боротьби з ворогом.
27 лютого 1943 р. у Москві РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили відновити роботу шкіл у районах республіки, звільнених від окупації. 14 березня партійно-державним керівництвом УРСР було підписано постанову про організацію Центральної комісії з питань допомоги пораненим і хворим бійцям і командирам Червоної армії.
У вересні 1943 р. відбувся переїзд з Москви до Харкова Президії ВР УРСР, РНК УРСР. 10-15 січня 1944 р. відбувся переїзд до столиці України Президії ВР, Уряду УРСР, ЦК КП(б)У та низки наркоматів і центральних організацій республіки.
У 1943-44 рр. Л. Корнієць неодноразово відвідував визволені від окупації райони з метою відновлення роботи партійних і радянських органів, відродження народного господарства, налагодження роботи культурних закладів. Так, 16 січня 1943 р. було визволено Міловський район Ворошиловградської області. Л. Корнієць разом з головою Президії ВР УРСР М. Гречухою і секретарем Ворошиловградського обкому партії А. Гайовим 1 лютого того ж року провів нараду з місцевим партійно-радянським активом, під час якої обговорювалися питання відновлення радянської адміністрації, відбудови зруйнованого народного господарства.
Очевидно, саме в цей час Л. Корнієць потрапив у немилість Й. Сталіна. Мемуари М. Хрущова прояснюють ситуацію: "Сталін почав розповідати, на мій погляд, в образливому тоні, як він викликав Корнійця й давав йому таке завдання: "Ось почали визволяти Україну. З'ясуйте потреби і складіть список того, що вам буде потрібно для України". Корнієць висунув свої прохання, попросив якийсь мізерний дріб'язок. А Сталін збиткувався із нього: "Людина цілковито не уявляє, з якими потребами зіткнеться, коли приступить до керівництва справою. Тому ви (тобто Хрущов. - О. Р.) візьмете згодом на себе організацію уряду й керівництво тими районами України, які визволяє Червона Армія".
5 лютого 1944 р. Президія ВР УРСР увільнила Л. Корнійця від обов'язків голови РНК УРСР (головування перейшло до М. Хрущова). Шоста сесія ВР УРСР 1-го скликання (березень 1944 р.) затвердила Л. Корнійця першим заступником голови уряду республіки. На цій посаді він працював до березня 1950 р. Від березня 1950 до листопада 1953 р. був заступником голови РМ УРСР. Згодом обіймав посади у союзному уряді: з листопада 1953 р. - член Бюро з сільського господарства та заготівель при РМ СРСР та водночас міністр заготівель СРСР, з травня 1956 р. до 1958 р. - міністр хлібопродуктів СРСР, 1958- 61 рр. - голова Державного комітету РМ СРСР із хлібопродуктів - міністр СРСР, у 1961-63 рр. - перший заступник голови Державного комітету заготівель РМ СРСР - міністр СРСР, з січня 1963 р. - голова Державного комітету заготівель РМ СРСР - міністр СРСР.
Помер Л. Корнієць у Москві 29 травня 1969 р.
Loading...

 
 

Цікаве