WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Корнієць Л.Р. - керівник уряду УРСР 1939-1944рр. - Реферат

Корнієць Л.Р. - керівник уряду УРСР 1939-1944рр. - Реферат


Реферат на тему:
Корнієць Л.Р. - керівник уряду УРСР 1939-1944рр.
(1901 - 1969) (керував урядом: вересень 1939 р. - лютий 1944 р.)
Народився 21 серпня 1901 р. у м. Бобринець Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, нині Кіровоградської області, у родині службовця, садівника Бобринецької міської управи.
Вищої освіти не здобув. Закінчив церковно-парафіяльну школу (1914), чотирикласне вище початкове училище (1918), 5-й клас гімназії (1920), профтехнікум (1922) - всі у м. Бобринець - та 1-й курс Бакинського політехнічного інституту (1924).
Трудове життя почав з 16 років - працював чорноробом, наймитував, заробляючи на навчання. Після закінчення профтехшколи до жовтня 1922 р. працював мотористом у слюсарно-кустарно-механічних майстернях Бобринця. Відтоді й до квітня 1925 р. був помічником учителя у 5-му Кавказькому стрілецькому полку 2-ї Кавказької стрілецької дивізії РСЧА.
Після демобілізації до жовтня 1927 р. керував районним будинком селянина у містечку Братське Єлизаветградського округу, завідував відділом народної освіти Братського райвиконкому, агітпропвідділом райкому КП(б)У в с. Велика Виска Єлизаветградського округу, працював технічним секретарем Єлизаветградського ОВК 1 (нині м. Кіровоград).
У жовтні 1927 р. призначено завідуючим школою селянської молоді м. Братське, у вересні 1928 р. очолив Єлизаветградську сільськогосподарську профшколу. Від листопада 1929 р. працював інспектором відділу народної освіти Єлизаветградської міськради, згодом - заступником голови Новопразького райвиконкому.
Сходження молодого адміністратора щаблями ієрархічної драбини не було безхмарним: у 1928 р. окружна Контрольна комісія КП(б)У оголосила йому сувору догану з попередженням "за халатне ставлення до обов'язків голови Надзорчої ради сільськогосподарського кредитового товариства, яке допустило кредитування відповідальних робітників району". Партстягнення зняли у 1936 р. 2
Незважаючи на це, у червні 1931 р. Л.Корнієць потрапив на керівну роботу - понад два роки працював завідуючим оргвідділом Новопразького райкому КП(б)У, згодом - другим секретарем Долинського райкому КП(б)У. Від грудня 1936 р. очолював Магдалинівський райком, від грудня 1937 р. був виконуючим обов'язки першого секретаря Мелітопольського райкому на Дніпропетровщині.
Від лютого до серпня 1938 р. виконував обов'язки другого секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У. Рекомендував його на цю посаду Д. Коротченко, щойно призначений головою уряду УРСР. У висновку відділу керівних партійних органів ЦК КП(б)У (21 лютого 1938 р.) зазначалося: "Тов. Корнієць Л.Р. має великий досвід керівної партійної роботи, знає сільське господарство, радянську роботу. Останній час працює 1-м секретарем крупного, Мелітопольського райкому КП(б)У. Тов. Коротченко характеризує його як серйозного, ініціативного партробітника. Можна висунути 2-м секретарем Д/Петровського обкому КП(б)У"3. У 1938 р. Л. Корнійця обрали депутатом ВР республіки.
25-28 липня 1938 р. у Києві працювала перша сесія ВР УРСР першого скликання, під час якої Л. Корнійця обрали головою Президії ВР.
Через рік, на виконання рішення пленуму ЦК КП(б)У (22-23 липня), Президія ВР УРСР 28 липня 1939 р. призначила Л. Корнійця головою РНК УРСР. До виконання своїх посадових обов'язків новопризначений керівник уряду приступив з вересня.
Восени 1939 р. до Радянського Союзу, а відтак і до УРСР, було прилучено західноукраїнські терени. У перебігу радянізації щойно приєднаних територій, яку планували й скеровували з Москви, певну роль відігравав і РНК УРСР. Так, 9 листопада 1939 р. Л. Корнієць підписав постанову РНК № 1295 "Про асигнування коштів на проведення екскурсії делегації Західної України по областях УРСР", згідно з якою виділялося 170 тис. крб. Харківському, Дніпропетровському, Одеському, Запорізькому облвиконкомам та Київській міськраді для "належного ознайомлення" західноукраїнських делегатів із перевагами "радянського способу життя". 10 грудня того ж року Управлінню справами Раднаркому було асигновано ще 120 тис. крб. "на витрати по Західній Україні".
Відповідно до вказівок московського центру компартійно-радянське керівництво республіки вжило заходів до одержавлення промисловості. 8 грудня 1939 р. Л. Корнієць разом з М. Хрущовим підписав спільну постанову № 1618 РНК УРСР і ЦК КП(б)У "Про кооперативні організації західних областей УРСР", якою Укоопспілці доручалося "приступити до організації споживчих товариств у західних областях УРСР на основі статуту, затвердженого постановою Раднаркому Союзу РСР і ЦК ВКП(б) від 25 січня 1939 р.". Водночас пропонувалося: "Існуючі кооперативні центри в західних областях УРСР: Центросоюз (український), його окружні союзи, відділи польського союзу кооперативів "СПОЛЕМ", союзи "Народна торгівля", "Сільгосподар", Маслосоюз, єврейський Молочарсоюз і ревізійні союзи українських і російських кооперативів влити в систему Укоопспілки, з передачею торгово-технічних баз, грошових і матеріально-майнових цінностей правлінням Укоопспілки, що організуються".
Відповідно до указу Президії Верховної Ради СРСР "Про націоналізацію промислових підприємств і установ на території Західної України" (4 грудня 1939 р.) уряд республіки ухвалив 14 грудня власне однойменне рішення. 11 березня 1940 р. Л. Корнієць підписав дві специфічні постанови РНК УРСР: "Про передачу НКВС Союзу РСР та УРСР будинків на курортах західних областей України" та "Про
Loading...

 
 

Цікаве