WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Чубар В.Я. - керівник уряду УРСР - Реферат

Чубар В.Я. - керівник уряду УРСР - Реферат

навколо Дніпрогесу комплексу нових підприємств - споживачів електроенергії. Сприяв розробці та реалізації проекту побудови в районі Запоріжжя промислового комбінату у складі заводів металургійного, феросплавів, електросталі, алюмінієвого, хімкомбінату і пов'язаних із металургійним циклом заводів вогнетривких виробів, шлакоцементного і коксової установки. Ініціював перепланування Запоріжжя у велике промислове місто.
У питанні розвитку металургійної промисловості поділяв погляди Ф. Дзержинського, який очолював Головметал. На січневому (1925 р.) пленумі ЦК КП(б)У виступив проти постанови Ради праці й оборони про скорочення плану відбудови промисловості у 1924/25 р., за швидке піднесення власне металургії.
Створення сталої бази розвитку сільського господарства В. Чубар пов'язував із організацією кредитування шляхом насадження сільськогосподарських товариств, проведення землевпорядкування, стимулювання кооперації, господарського зміцнення комнезамів, колективізації незаможного селянства.
На жовтневому (1923 р.) пленумі ЦК КП(б)У виступив проти заперечення Д. Мануїльським можливості проведення колективізації в українському селі. Здійснення колективізації пов'язував із добровільним залученням "середняків" до матеріально міцних колективних господарств незаможників, які стануть культурними центрами серед маси селянських одноосібних дворів. Створюючи умови для колективізації, надавав кредитні та податкові пільги господарствам незаможників.
Сприяв проведенню інтенсифікації сільського господарства України. З метою стимулювання агрокультурних заходів у селянських господарствах, земельних громадах та сільськогосподарських об'єднаннях за ініціативи В. Чубаря у липні 1924 р. було проведено загальнореспубліканський конкурс на кращі господарства. Переможці конкурсу отримували пільги при оподаткуванні. Підвищення продуктивності селянських господарств В. Чубар пов'язував із забезпеченням їх добривами і технікою. На жовтневому (1924 р.) пленумі ЦК КП(б)У запропонував переорієнтувати частину металообробних підприємств на виробництво сільськогосподарської техніки. У 1929 р. В. Чубар очолив урядовий комітет сприяння будівництву Харківського тракторного заводу, а також Комітет хімізації народного господарства, створений за його участю .
Під час продовольчої кризи, спричиненої недородом 1924 р., В. Чубар керував діяльністю державної комісії по боротьбі з посухою. Для з'ясування продовольчої ситуації він відвідав неврожайні райони України у грудні 1924 р. На січневому (1925 р.) пленумі ЦК КП(б)У запропонував знизити сільськогосподарський податок 1925 р. на 39 % порівняно з попереднім роком, а також більш послідовно проводити політику союзу з "середняком".
У 2-й половині 20-х р. В. Чубар переглянув свої погляди щодо джерел нагромадження коштів для індустріалізації. На IХ з'їзді КП(б)У відверто визнав, що для розвитку промисловості не можна задовольнятися внутрішніми промисловими нагромадженнями і треба шукати коштів у сільському господарстві, яке було на піднесенні. Під час хлібозаготівельної кризи 1928/29 р. активно підтримав вимогу Й. Сталіна про застосування адміністративних заходів хлібозаготівель, незважаючи на інформацію з місць про недорід у багатьох районах республіки. 28 квітня 1928 р. доповідав В. Молотову у Москву про те, що Україна, "згідно нашої розверстки по округах", спроможна дати навіть 272 млн пудів. Голова Раднаркому України не змінив свою позицію навіть після обстеження стану сільського господарства у семи районах Херсонщини і чотирьох - Миколаївщини в липні 1929 р. 23 На ХVI Всесоюзній конференції ВКП(б) і II Всеукраїнській конференції КП(б)У, які відбулися у квітні 1929 р., та на листопадовому (1929 р.) пленумі ЦК ВКП(б) виступив з критикою поглядів "правих" з корінних питань соціально-економічної політики.
На листопадовому пленумі ЦК КП(б)У В. Чубар підтримав проведення курсу на суцільну колективізацію сільського господарства. Пропагуючи суцільну колективізацію селянських господарств, голова уряду виступив у пресі із статтями "Розвернемо роботу", "Підвищимо темпи", "Посилимо колективізацію". Однак після постанови ЦК ВКП(б) від 4 березня 1930 р. "Про боротьбу з викривленнями партлінії в колгоспному русі" став противником прискорених темпів колективізації. Від осені 1931 р. до кінця січня 1932 р. В.Чубар перебував на лікуванні в Італії. Вернувшись в Україну, продовжував хлібозаготівельну політику, що спричинила голодомор. Підписав постанови уряду "Про заходи щодо посилення хлібозаготівель" від 20 листопада 1932 р., яка припиняла видачу зерна колгоспникам на трудодні у колгоспах, що не виконали державного плану; "Про порядок видачі хлібних авансів на внутрішньоколгоспні потреби" у липні 1933 р., що забороняла витрати хліба на громадське харчування, а також директивний лист уряду та ЦК КП(б)У "Про неприпустимість масових виїздів колгоспників та одноосібників за межі України" від 23 січня 1933 р.
Як голова республіканського уряду очолював роботу державних комісій із здійснення адміністративних реформ та запровадження паспортизації населення у 1933 р. Був прихильником децентралізації державного управління й утворення місцевих бюджетів. Приділяв увагу зміцненню радянського апарату, проте на липневому пленумі ЦК КП(б)У 1925 р. виступив проти пропозицій М. Попова, А. Хвилі та Корнюшина ліквідувати КНС як пережиток "воєнного комунізму". Брав участь у чистках державного апарату.
Виступив проти теорії секретаря ЦК КП(б)У Д. Лебедя про "боротьбу двох культур", яка визнавала провідну роль російської культури, пов'язаної з містом і робітничим класом, відносно української як відсталої, селянської. Проводив українізацію державного апарату та учбових закладів, утворював національні адміністративні райони, сприяв випуску книг, журналів і газет українською мовою та мовами національних меншин.
Користувався авторитетом серед представників національної інтелігенції у керівництві КП(б)У. Незважаючи на критику поглядів О. Шумського на VI пленумі ЦК КП(б)У в 1923 р. щодо форсування темпів українізації, в 1925 р. в результаті зустрічі Й. Сталіна з делегатами з'їзду КПЗУ В. Чубаря рекомендовано наркомом освіти на посаду секретаря ЦК КП(б)У замість Л. Кагановича. Однак В. Чубар не виправдав надій прихильників національного відродження: у 1927 р. виступив одним із ініціаторів фабрикації такзваного "націоналістичного ухилу", в якому звинуватив О. Шумського та М. Скрипника.
Сприяв розвиткові народної освіти. Приділяв особливу увагу ліквідації неписьменності та технічній освіті. На початку січня 1929 р. розробив і вніс на розгляд Політбюро ЦК КП(б)У проект заходів щодо ліквідації неписьменності. Очолив Всеукраїнський комітет сприяння загальній семирічній та початковій освіті, а також раду громадської організації "Техніка - масам!" За участі В. Чубаря утворено Український науково-дослідний фізико-технічний інститут, Пресбюро закордонної наукової літератури в системі Державного видавничого об'єднання України.
Приділяв увагу розвиткові оборонної промисловості. Керував комітетом сприяння Червоній армії, очолював "Доброхім України" (потім "Аерохім", "Осоавіахім").
28 квітня 1934 р. увільнено від обов'язків голови РНК УРСР і призначено на посаду заступника голови Раднаркому СРСР і Ради праці та оборони. З 1937 р. за сумісництвом - нарком фінансів СРСР, голова Комітету промислової кооперації та місцевої промисловості при РНК СРСР, заступник голови комітету товарних фондів і регулювання торгівлі при РПО, уповноважений РНК СРСР у справі будівельних матеріалів. Від 1935 - член політбюро ЦК ВКП(б). У 1937 р. заарештовано. 26 лютого 1939 р. розстріляно.
Loading...

 
 

Цікаве