WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Уряди Карпатської України - історія - Реферат

Уряди Карпатської України - історія - Реферат

і загравання уряду Німеччини з українськими політичними силами, Угорщина не відмовлялась від своїх претензій на всю територію Закарпаття: її приготування до вторгнення на територію Карпатської України не припинялися ні на мить. Втім, останнє слово в розв'язанні проблеми Закарпаття належало Німеччині, яка певний час приховувала свої справжні наміри й притримувала Угорщину від агресії. Наприкінці 1938 - початку 1939 р. в дипломатичних колах і громадськості європейських держав навіть склалося враження, що Третій рейх підтримує Карпатську Україну з метою гарантування її незалежності й використання як "П'ємонту" для об'єднання навколо неї всіх українських земель. Галас, піднятий з цього приводу європейською пресою, в деякій мірі насторожив Угорщину й Польщу, а також викликав відому саркастичну реакцію Й. Сталіна на XVIII з'їзді ВКП(б), що свідчило про незацікавленість СРСР в існуванні Карпатської України.
Рішення А. Гітлера 6 березня 1939 р. остаточно ліквідувати ЧСР зняло будь-які покрови з політики Німеччини. Не бажаючи надто посилювати свою союзницю Угорщину приєднанням до неї Словаччини, вона ініціювала проголошення незалежності останньої. 12 березня А. Гітлер дав згоду регенту Угорщини М. Горті на окупацію Карпатської України. В ці критичні березневі дні її автономний уряд, що готувався до відкриття сойму Карпатської України, призначеного президентом ЧСР Е. Гахою на прохання А. Волошина на 15 березня 1939 р., все ще покладав надії на німецьке заступництво перед угорським вторгненням. Увечері 14 березня, щойно дізнавшись про проголошення самостійності Словаччини, що свідчило про остаточний державний розпад ЧСР, і скупчення угорських військ на кордонах з Карпатською Україною, А. Волошин офіційно проголосив її незалежною державою і назвав склад нового уряду: прем'єр - А. Волошин, закордонні справи - Ю. Ревай, внутрішні справи - Ю. Перевузник, господарство - С. Клочурак, фінанси й комунікації - Ю. Бращайко, здоров'я і соціальна опіка - М. Долинай. Після цього до Берліна була відправлена телеграма: "Від імені уряду Карпатської України прошу Вас прийняти до відома проголошення нашої самостійності під охороною Німецького Рейху. Прем'єр-міністр доктор Волошин. Хуст". Окреміпідрозділи угорських військ тим часом вже перейшли кордони Карпатської України, а відповіді з Берліна не було. Вранці 15 березня уряд А. Волошина ще раз звернувся до Берліна з конкретним запитанням, чи віддала Німеччина Карпатську Україну Угорщині. Лише після цього відомство Ріббентропа через свого консула в Хусті порадило А. Волошину "не чинити опір угорському вторгненню, бо німецький уряд у даній ситуації, на жаль, не може взяти Карпатську Україну під протекторат".
У такій безвихідній ситуації того ж дня в Хусті розпочала свою роботу перша і остання сесія сойму Карпатської України. Протягом трьох годин відбулося шість окремих засідань. Таємним голосуванням сойм обрав президента новоствореної української держави - отця А. Волошина і прийняв два закони, які мали статус конституційних і визначали форму нового державного утворення. Ними підтверджувалося, що Карпатська Україна є незалежною державою - республікою з президентом на чолі, обраним соймом. Державною мовою Карпатської України проголошувалася українська. Державним прапором затверджувався національний синьо-жовтий прапор, а державним гербом - сполучення краєвого герба (ведмідь у лівім червонім колі й чотири сині та три жовті смуги в правому півколі) з національним (тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі). Державним гімном Карпатської України оголошувався національний гімн "Ще не вмерла Україна". Сойм також уповноважив уряд за згодою президента Карпатської України видавати до свого викликання розпорядження, що матимуть силу закону.
Втім, уряду новоствореної незалежної Карпатоукраїнської республіки так і не судилося приступити до виконання цього рішення сойму. 15 березня угорські війська розпочали загальний наступ по всій території щойно проголошеної української держави. Він завершився 18 березня її повною окупацією і приєднанням до Угорщини. Уряд разом із новообраним президентом А. Волошиним змушений був залишити територію країни. Нечисленні загони Карпатської Січі самовіддано протистояли величезній силі агресора: близько тисячі січовиків полягли у нерівному бою, стільки ж патріотів стали жертвами фашистського терору після поразки Карпатської України, інші залишили окуповану територію рідного краю або перейшли до партизанської боротьби.
Отже, протягом півроку в Карпатах існувала українська держава двох типів. Від 11 жовтня 1938 р. до 14 березня 1939 р. Підкарпатська Русь - Карпатська Україна була автономною частиною федеративної ЧСР. 14- 18 березня 1939 р. Карпатська Україна заявила про себе світу як незалежна держава. При оцінці цієї історичної події важко не погодитися із твердженням дослідників, що акт проголошення Карпатської України самостійною, незалежною державою "був більше результатом спонтанного і стихійного характеру, який став можливим у зв'язку з певними об'єктивними причинами: політичною кризою в Європі, розпадом Чехословаччини, проголошенням самостійності Словаччини тощо". Більше того, через агресію та окупацію Угорщиною, здійсненими за згодою недавнього "покровителя" Карпатської України - Німеччини, молода незалежна держава, так і не розпочавши свою діяльність, припинила своє існування. Однак, незважаючи на це, вона залишила слід в історії боротьби українського народу за національну державність. Виникнення Карпатської України як держави також зайвий раз продемонструвало перед усім світом, що Закарпаття - українська земля, де живуть українці, які бажають мати свою соборну державність разом зі своїми кровними братами на інших українських землях.
Література
Вегеш М.М., Віднянський С.В. Країни Центрально-Східної Європи та українське питання. 1918-1939. - К.-Ужгород, 1998.
Болдижар М. Закарпаття між двома світовими війнами: Матеріали до історії суспільно-політичних відносин: У 2-х ч. - Ужгород, 1993.
Вегеш М.М. Карпатська Україна 1938-1939 років у загальноєвропейському історичному контексті: У 2-х т. - Ужгород, 1997.
Стерчо П. Карпато-українська держава: До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919-1939 роках. - Львів, 1994.
Белень М. Карпатська Україна в портретах: Науково-популярне видання. - Ужгород, 1998.
Вегеш М. Карпатська Україна і Німеччина 1938-1939 років. - Ужгород, 1996.
Росоха С. Сойм Карпатської України: В 10-ліття проголошення самостійності. - Львів, 1991.
Химинець Ю. Закарпаття - земля української держави: Нотатки з історії Закарпаття. - Ужгород, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве