WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Уряди Української Держави - історія - Реферат

Уряди Української Держави - історія - Реферат

впливу.
6 червня Кош доручив сформувати уряд генералу С. Сулькевичу. 21 червня в газетах був надрукований склад Кримського крайового уряду, в який, крім С. Сулькевича, входили С. Горчаков, П. Рапп, В. Налбандов, Л. Фридман, С. Ахматович, М. Чериков, Д. Сейдамет, граф В. Татіщев та інші.
Уряд С. Сулькевича скасував декрети та розпорядження радянської влади, оголосив діючими закони колишньої імперії, повернув націоналізовані підприємствата маєтки колишнім хазяям. С. Сулькевич почав проводити політику, спрямовану на відрив півострова від України. Усі заходи Української Держави ігнорувалися.
Відкидаючи вимоги уряду Української Держави, Кримський крайовий уряд вирішив 21 липня відправити делегацію до Берліна. Її метою було добитися від німецького уряду визнання незалежності Криму.
Тоді Українська Держава з середини серпня оголосила економічну блокаду Криму. Було припинено залізничний та морський рух і торгівлю. Це змусило Кримський крайовий уряд розпочати переговори з Києвом, і в середині вересня до Києва прибула кримська делегація. Але антигетьманське повстання зупинило переговори.
Революційні події в Німеччині змусили німецьке командування вивести свої війська за межі України. Після відходу німців уряд С. Сулькевича став втрачати вплив. У жовтні Сімферопольська міська рада стала добиватися його відставки. Через деякий час подібні вимоги почали висувати думи інших міст. Після майже місячної боротьби С. Сулькевич 14 листопада 1918 р. подав у відставку.
15 листопада на з'їзді представників міст, повітів та волосних земств сформовано новий склад Кримського крайового уряду на чолі з С. Кримом. До нього входили В. Набоков, М. Винавер, П. Боровський, О. Ставен, О. Ніконов15.
У своїй діяльності уряд C. Крима спирався на підтримку Добровольчої армії та Антанти. Своїм завданням вважав зближення з усіма державними організаціями, які прагнули до "возз'єднання єдиної Росії", відбудови органів "громадського самоврядування" та переобрання їх згідно з законами Тимчасового уряду, скликання Кримського крайового сейму, проведення рішучої боротьби з більшовизмом з метою припинення зростання його впливу на маси.
З перших же днів між Кримським крайовим урядом та командуванням Добровольчої армії почалися чвари. Командири часто ігнорували розпорядження уряду. Уряд, у свою чергу, вважав себе незалежним від генерала А.Денікіна й тому виконував розпорядження тільки командування союзних військ.
Уряд С. Крима, в складі якого були чотири кадети, есер та меншовик, провів деякі заходи для поліпшення становища населення півострова. Було видано розпорядження про дозвіл діяльності профспілок, створено комісію з питань праці. В грудні 1918 р. прийнято рішення про повернення мешканцям Криму грошей, вилучених більшовиками у вигляді контрибуцій. Розглядались заходи щодо компенсації збитків, які були у власників заводів та фабрик. Було відновлено обіг цінних паперів. Почався випуск нових грошей. Одночасно щодо ними в обігу були різноманітні грошові одиниці: "романівки", "керенки", донські паперові гроші - "дзвоники", українські карбованці, німецькі марки, французькі франки, англійські фунти, американські долари, купони від різних процентних паперів, позик, лотерейні квитки (надруковані урядом С. Крима) та ін. Одразу ж після скасування Брестського миру Москва розпочала надсилати до Криму агітаторів і організовувати партизанські загони. Був створений підпільний обласний революційний комітет для підготовки збройного повстання. Наприкінці 1918 - початку 1919 р. партизанські загони виникли майже в усіх кримських містах.
Наприкінці березня - початку квітня 1919 р. більшовицькі війська підступили до Криму. 4 квітня вони захопили Перекоп, 11 квітня - Сімферополь та Євпаторію, 13 квітня - Бахчисарай та Ялту. Севастополь взято 29 квітня.
29 квітня у Сімферополі відкрилася Кримська обласна партійна конференція, на якій вирішено утворити Кримську Радянську Соціалістичну Республіку.
Її уряд був сформований 5 травня. До нього увійшли: нарком здоров'я та соціального забезпечення Д. Ульянов (тимчасово виконуючий обов'язки голови уряду), нарком внутрішніх справ Ю. Гавен, нарком закордонних справ С. Меметов, нарком юстиції І. Арабський, нарком військових і морських справ П. Дибенко, нарком освіти І. Назукін, нарком радянського народного господарства, фінансів, шляхів сполучення і поштово-телеграфного відомства Я. Городецький, нарком землеробства С. Ідрісов, нарком праці С. Полонський, керуючий справами РНК А. Боданинський, нарком продовольства і торгівлі С. Вульфсон (Давидов).
Протягом травня 1919 р. у Москві намагалися вирішити питання про голову кримського уряду. Політбюро неодноразово розглядало це питання, але знайти авторитетну людину, яка керувалася б виключно директивами, що надходили з центру, не вдалося. 28 травня політбюро ЦК РКП(б) призначило головою уряду "відкликаного з Казані т. Малютіна". Але цей кандидат до Криму так і не прибув. Постійного голову Кримського уряду призначено не було.
Кримський раднарком розігнав створений попереднім урядом адміністративний апарат, здійснив націоналізацію банків, кредитних установ, великих підприємств, залізничного та водного транспорту, маєтків. Щоб мати повний контроль за продовольчими товарами, була заборонена вільна торгівля хлібом. В усі повіти надсилалися продзагони, які мали провести загальну реквізицію хліба.
Заходи радянської влади з насильницького відбирання у населення продовольчих товарів та примусова посівна кампанія призвели до зростання обурення серед населення. Почали виникати стихійні виступи протесту.
Влітку 1919 р. вся територія України була охоплена численними селянськими повстаннями. Радянський уряд повинен був направляти в райони повстань велику кількість військ. Цим скористалися сили Антанти та Добровольча армія. Вони перейшли в наступ і зайняли територію півострова.
Після повернення до Криму Добровольчої армії її керівництво не стало створювати на півострові окремого уряду. Генерал А. Денікін вважав Крим частиною Таврійської губернії. Новий головнокомандувач збройними силами Півдня Росії барон П. Врангель сформував уряд на чолі з О. Кривошеїним (існував у Криму з червня до листопада 1920 р. у такому складі: О.Кривошеїн - голова уряду та помічник головнокомандувача генерала П.Врангеля з громадянської частини, П. Струве - міністр іноземних справ, М. Бернацький - міністр фінансів, С. Тверськой - начальник громадянського управління, Н. Савич - державний контролер, В. Налбандов - міністр торгівлі та промисловості, Г. Глінка -
Loading...

 
 

Цікаве