WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Уряди Центральної Ради - історія - Реферат

Уряди Центральної Ради - історія - Реферат

"Вільне козацтво", виступаючи як голова Військового комітету. Пропозицію брати постійну участь у засіданнях уряду він відхилив, "поки не станеться формального затвердження секретарства військових справ" . Напевно, тут відіграли свою роль і особисті мотиви, що випливали із взаємин з В. Винниченком.
5-10 вересня в Києві працював скликаний Генеральним секретаріатом "З'їзд представників народів і областей, які прагнуть до перебудови Російської держави", відомий як "З'їзд народів". Проведення з'їзду, на якому майже сто делегатів представляли понад 10 націй (переважно їхні соціалістичні організації), а також 9 різних козачих військ, означало послаблення позицій Тимчасового уряду в усій країні. Представники поляків і литовців висловилися за незалежність від Росії. Решта ж виступила за перебудову Росії на федеративних засадах. З'їзд засвідчив зростання авторитету України серед народів Росії .
24 вересня опубліковано заяву уряду про завершення першого періоду його діяльності: "Докінчуючи роботу над… внутрішньою організацією і приймаючи до рук владу над краєм, (він) оповіщає про це людність України і всі правительственні і громадські установи, яким належить звертатися до його..." .
У Декларації уряду від 29 вересня відображено нові реалії революційного процесу: відмова у підлеглості центру, піднято одну з найболючіших історичних проблем України - подолання насильницького розриву її етнічних земель. Ставилося завдання забезпечити Україні "майбутній національно-політичний стан яко рівноправного державного тіла в федеративній республіці Росії". Інша вимога передбачала представництво України на мирній конференції.
Декларація деталізувала напрями діяльності уряду. Передбачалося створити Економічний комітет, щоб "регулювати всю справу постачання та поділу харчів, сирих матеріалів та палива і разом регулювати всю промисловість і торгівлю". Висувалися конкретні вимоги розширення прерогатив існуючих секретарств та їх збільшення. Йшлося про секретарства продовольчих справ, шляхів, пошти й телеграфу, юстиції, військових справ . "Перший глибоко продуманий, розважний і справді державний виступ нашого міністерства", - так охарактеризувала Декларацію впливова газета "Нова рада" .
І все ж у перші місяці існування діяльність українських урядів мала насамперед програмно-пропагандистське спрямування.
Декларація демонструвала рішучість української влади продовжувати йти власним шляхом. 13 жовтня уряд затвердив "перероблений проект "Записки до Тимчасового уряду про стан справи й вимоги Секретаріату". Відзначаючи "з огляду на стратегічний стан і економічне значення краю" місце України в розвитку подій в усій Росії, записка звертала увагу на фактори, які мали б сприяти нормалізації обстановки. Серед них - "послідовно видержана система управління краєм і передусім повнота влади крайового управління - Генерального секретаріату" (виділення наше. - Авт.)". Український уряд заявляв: "Вчинки вищих органів Тимчасового правительства не тільки не сприяють організації власті в країні, але й просто спричиняються до дезорганізації її… не було ні одного випадку, щоби Тимчасовий уряд звернувся до Секретаріату". Висловлювалася надія, "що в будучині революційний уряд Росії не зможе не піти назустріч необхідним потребам краю". Уряд наполягав: прийшов час нових домовленостей, "в першу чергу йшлося про поповнення уряду секретарями справ продовольчих і військових", про діяльність Тимчасового уряду в Україні через Генеральний секретаріат .
Уряд поповнився Д. Одинцем - "товаришем секретаря міжнаціональних справ "по отділу справ великоруської національності". "При секретареві національних справ, - доповідав 17 жовтня О. Шульгін, - є три товариші: від поляків, євреїв і росіян. Отже, в той час, як поляки та євреї призначили своїх товаришів секретаря національних справ ще спочатку, росіяни стягалися з цим аж до сеї пори" . Заповнення останньої вакансії мало встановити контакти уряду з російським населенням.
Уряд інтенсивніше займається політичними проблемами, майбутнім устроєм України, доручає розробити законопроект "про заміну старого земства народними радами і управами" . Нагальна потреба в цьому викликалася загостренням ситуації в країні. Почастішали прояви анархії, що подекуди виливалися у грабежі, насильства, єврейські погроми. Розробка й здійснення практичних заходів у боротьбі з негативними явищами доручалися секретарству внутрішніх справ. Виявилися нездатність місцевих органів влади впоратися із проявами анархії з боку деморалізованих солдатів, прагнення ідентифікувати ці прояви з революційного боротьбою українського селянства за землю.
Стара влада не бажала задовольняти вимоги селян - основної маси населення України. Погодити аграрні законопроекти в Петрограді не вдалося, - зазначив 24 жовтня на VII сесії Центральної Ради М. Грушевський. Тоді ж есери М. Шаповал і М. Ковалевський вимагали негайно врегулювати пекучу проблему. "Селянство вже втратило надію отримати землю "законним" шляхом і починає виробляти власні "законопроекти", впроваджуючи їх у життя, - говорив М. Шаповал… - Потрібно, щоб Центральна Рада сама затвердила й опублікувала земельні закони і скликала крайовий земельний к-т для остаточного розв'язання земельного питання". На пропозицію М. Ткаченка вирішено негайно розробити "законопроект про передачу землі у розпорядження земельних комітетів", прийнявши його на найближчій сесії "незалежно від розгляду його у формально створеному крайовому земельному комітеті". Цю постанову передано очолюваній В. Винниченком делегації Генерального секретаріату . Її виїзд до Петрограда і перебування в ньому характеризують заключний етап взаємин між обома урядами.
Київ не йшов на відкрите загострення взаємин з великодержавницьким центром. Обговорення питання про Українські Установчі збори, коли пролунали закиди на адресу російського централізму, дало привід Тимчасовому уряду розпочати конфронтацію. На підставі подання прокурора постановили викликати для пояснень В. Винниченка. Водночас прокурору київської судової палати доручили розпочати негайне слідство про порушення закону Генеральним секретаріатом. Ці плани приховувалися. 20 жовтня уряд повідомлено про заяву прокурора Київськоїсудової палати, ніби "ним, всупереч газетним чуткам, не одержано від Тимчасового правительства ні особисто, ні по телеграфу абсолютно ніяких доручень в справі потягнення Генерального секретаріату або Центральної Ради до відповідальності чи до розпочатку слідства в цій справі" . Уряд вирішив: "22 жовтня виїхати до Петрограда Винниченкові, Стешенкові й Зарубіну для переговорів з Тимчасовим правительством в справі політичного становища на Україні" .
Приїхавши до столиці, В. Винниченко дізнався, що, попри запевнення, йшлося про жорстокі репресивні заходи щодо членів Генерального секретаріату. "Потім тільки вияснилося, що в Петроградській тюрмі вже було виготовлено камери для Генеральних секретарів". В. Вернадський, тоді товариш міністра народної освіти, 16 жовтня занотував про хід засідання Тимчасового уряду: "Зіткнення з Україною... Сьогодні вперше для мене з'ясувалася гострота українського питання… Уряд вирішує йти твердо". На другий день: "Заходи проти Української ради,
Loading...

 
 

Цікаве