WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Уряди Центральної Ради - історія - Реферат

Уряди Центральної Ради - історія - Реферат

другий день. Цього разу виступ Д. Дорошенка не був надто запопадливим щодо Тимчасового уряду. Декларувалися правонаступність уряду, його підлеглість Центральній Раді, враховувалися зауваження з боку національних меншин. Однак проголошуваний акцент на українські справи уряд не врятував - 18 серпня прийнято відставку Д. Дорошенка. Останній вважав, що таке сталося під впливом заяви віце-прем'єра Тимчасового уряду М. Некрасова: "Те, що новий список секретарів очолює Д. Дорошенко, дає підставу сподіватись, що в українському питанні не буде ніякого загострення". Різкий крен у бік консервативних і лояльних щодо центру сил загрожував українській справі. Після відставки Д. Дорошенка через кілька годин затверджено другий уряд В. Винниченка .
Есдеки дістали лише дві посади (В. Винниченко керував і секретаріатом внутрішніх справ), есери - одну; есефи - чотири. О. Зарубін став генеральним контролером. Кадети ніби мали бути задоволені. Та збереження власного уряду впливало на світогляд рядової людини. Нова ситуація налаштовувала її на правомірність дальших змін у рідному краї. Зрушенням у свідомості сприяли й заборонні аспекти Інструкції, яка "була міхом на наш горен". На свідомість більшості населення України найвагоміше впливали соціальні проблеми. "Коли український уряд немилий Тимчасовому уряду, - пояснював далі поширений хід думок В. Винниченко, - значить, він милий робочому людові" .
Правова легалізація національної виконавчої влади означала запровадження автономії. Зростаючий параліч центру давав уряду можливість працювати, звертаючи обмаль уваги на "Інструкцію" центру. Бюджет на серпень, що виходив "з затвердженого бюджету за попередній місяць", окремим рядком виділяв асигнування Секретаріату військових справ, що становили добру третину загальної суми витрат. Бюджет засвідчує особливості стану країни і напрями діяльності її уряду. Наведемо урядовий кошторис (в крб.):
а) Генеральне секретарство справ внутрішніх - 3828;
б) Генеральне секретарство справ військових - 19 840;
в) Генеральне секретарство осві- ти - 17 767;
г) Генеральне секретарство справ судових - 750;
д) Генеральне секретарство справ (між) національних - 1500;
е) Генеральне секретарство справ продовольчих - 800;
ж) Генеральне секретарство справ фінансових - 4000;
з) генеральний писар - 9770;
разом: 58 255.
Для розуміння фінансових можливостей уряду важливі два показники. Перший: виділено "на покупку електричної арматури і меблів у готелі "Савой" (тут мав розміститися уряд. - Авт.) 10 000 крб.". Про розкішне обладнання, зрозуміло, не йшлося. Другий: вартість російського карбованця за роки війни знизилася майже у 4 рази порівняно з основною розрахунковою валютою тодішнього світу - англійським фунтом стерлінгів. Напередодні війни за нього давали 9 крб. 45 коп., у січні 1917 р. - 16-17 крб., а перед Жовтневою революцією 1917 р. - 35 крб. 50 коп. Нарешті, ці мізерні кошти виділялися не центром, який проголосив Генеральний секретаріат власним органом, а Центральною Радою. Тоді ж побажали, "щоби гроші, які одержує Секретаріат… були повернуті в скарбницю Центральної Ради" . Отже, законодавчий орган України надавав позику виконавчому.
Така система кредитування вела до самознищення обох гілок влади. 8 вересня уряд відрядив М. Туган-Барановського "для переговорів з Временним правительством в справі потрібних для існування Секретаріату грошових асигновок". Затверджено й перелік питань, які мав розв'язати комісар при Тимчасовому уряді П. Стебницький. Перше з них: "Про асигнування авансом на видатки Секретаріату одноразово на протязі перших двох місяців, вересня і жовтня, 2 315 000 руб." . В Петрограді пообіцяли лише 300 тисяч, але й таке зобов'язання не виконали.
22 вересня уряд встановив оклади своїм співробітникам: генеральним секретарям - 1000 руб., товаришам секретарів - 833 руб., директорам - 750 руб., помічникам їх - 600 руб., начальникам відділів - 400 руб., помічникам їх - 300 руб., канцелярським службовцям по 150, 200, 250 і 300 руб., сторожам по 100, 120, 150 руб. Проблеми забезпечення самого існування виконавчої влади мали важливе значення у розгортанні її роботи.
Серед питань, які мав урегулювати П. Стебницький, ішлося також "про видання Временним правительством акта до офіціальних установ на Україні, щоб вони зверталися у всіх справах до Генерального секретаріату… офі- ціальною мовою… на яку.. має перейти все діловодство" . Через 10 днів уряд передбачив: "Товариші секретаря в національних справах ведуть зносини і діловодство мовою даної національної меншості". Тоді ж схвалено "обов'язкове заведення українознавства в школах" .
Більш організованою стала робота уряду. Затверджено його регламент, кворум проведення засідань: "Всі генеральні секретарі, які присутні в місті і виконують свої обов'язки, без трьох. Але кворум не може бути нижчим 5". Товариші генеральних секретарів не мали заступати шефів, "коли відповідні секретарі… присутні в місті" . В умовах, коли чимало органів преси вороже ставилися до українського руху та його установ, дбали про інформаційну підтримку уряду. 3 вересня обговорено "питання про пресу на Україні", "про офіціальний орган Генерального секретаріату, його назву й мову". Розглядалися проблеми інформаційно-аналітичної роботи: "Необхідно бути завше в курсі того, що пишуть за Генеральний секретаріат… як в російській, так і в закордонній пресі. Доручено Генеральному секретарству по (між)національних справах поставити діло інформації" . Для цього потрібні були і час, і кошти. Зважаючи на таке, 13 вересня уряд ухвалив доручити "генеральному писареві, поки організується інформаційне бюро, подавати в пресу відомості про діяльність Секретаріату" .
Функції виконавчої влади в Україні розширювалися. Отримавши заперечення Тимчасового уряду щодо існування Секретаріату продовольчих справ, Генеральний секретаріат ухвалив "заснувати при Секретарстві земельних справ продовольчий відділ". Але від попереднього наміру не віді- йшли. Було доручено готувати "заснування окремого Секретаріату в справах продовольчих" . Та часткові рі- шення не задовольняли.
13 вересня уряд заслухав доповідь В. Винниченка "про потребу більш активного характеру діяльності Секретаріату і про поширення його діяльності в порівнянні з тими межами, які зазначено в нинішній інструкції для його" . Після обговорення дійшли згоди про недоцільність відкритоїконфронтації з центром, що мало б місце, коли б інструкції Тимчасового уряду протиставити свою. Обрано інший шлях: "Доручити кожному генеральному секретарю виробити інструкцію для свого секретаріату, котра повинна бути доповненням і розвитком інструкції Тимчасового уряду" . Активізувалися зусилля керувати продовольчою справою. 21 вересня затвердили інструкцію секретарству земельних справ . 2 жовтня прийнято пропозицію В. Винниченка утворити секретарство відбудування . Введено посаду товариша секретаря земельних справ "для порядкування продовольчою справою". Призначено голову "крайової біржі праці" .
Невпинно зростала увага до проблем, передусім військових, які центр вважав власною прерогативою. 20 і 21 вересня С. Петлюра доповідав про "переговори з Ставкою у військовій справі" і про
Loading...

 
 

Цікаве