WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Структурна композиція етнічної ідентичності - Реферат

Структурна композиція етнічної ідентичності - Реферат

для мешканців і міст, і сіл, більшу відданість їй усе ж таки виявляють селяни - 78% (порівняно городяни - 66%). Що ж до елементів:національність батьків, територія проживання, психологічні особливості, запис у паспорті, релігійний чинник, то на ранг їхньої значущості місце проживання практично не впливає, хоча й приводить до незначних відсоткових коливань.
Переводячи подальший розгляд етнічної ідентифікації у площину внутрішньогрупових зв'язків і групової солідаризації, слід звернути увагу на той факт, щодо цього процесу можуть залучатися досить різноманітні за своїм проявом елементи (індикатори) етнічної o спільності. З одного боку, вони здатні утворювати цілісну систему, І що характеризується певною усталеністю даних елементів, а з іншого, кожний окремий елемент сам по собі може претендувати на самостійну роль. Узяти хоча б то спільне історичне минуле або народні І традиції, віросповідання тощо. Власне кажучи запропонований етносам з метою оцінки набір елементів є вже достатньо означеним. Зацікавленість викликає ієрархія останніх, що визначається і підтримується етнічними спільнотами неоднаково. Тому для виявлення ціннісної основи, здатної забезпечувати стійкість самоідентифікації етносів з відповідними спільнотами, прослідкуємо зміни у пріоритетності елементів, які реально впливають на процес усвідомлення групової єдності. У емпіричному вимірі етнічні спільноти де-монструють наступний розподіл елементів етнічної ідентифікації;
Росіяни - мова (91%), народні традиції, звичаї (47%), література, мистецтво, фольклор (39%), спільне історичне минуле (37%), віросповідання (25%), рідна земля (21 %), національна кухня (17%), риси характеру (10%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (6%), національний одяг (1%).
Євреї - спільне історичне минуле (71%), народні традиції, звичаї (39%), віросповідання (23%), національна кухня (21%), риси характеру (21%), мова (19%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (15%), література, мистецтво, фольклор (5%), рідна земля (5%).
Білоруси - спільне історичне минуле (41%), рідна земля (36%), мова (32%), народні традиції, звичаї (24%), національна кухня (11 %), риси характеру (9%), література, мистецтво, фольклор (7%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (7%), віросповідання (5%), національний одяг (3%).
Молдавани - мова (82%), національна кухня (38%), народні тра-диції, звичаї (37%), рідна земля (29%), риси характеру (19%), література, мистецтво, фольклор (15%), спільне історичне минуле (13%), віросповідання (7%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (3%).
Болгари - мова (81%), національна кухня (53%), народні традиції, звичаї (36%), риси характеру (28%), рідна земля (14%), спільне історичне минуле (11%), віросповідання (9%), література, мистецтво, фольклор (9%), національний одяг (5%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (2%).
Поляки - віросповідання (75%), мова (64%), народні традиції, звичаї (54%), спільне історичне минуле (32%), література, мистецтво, фольклор (25%), рідна земля (22%), національна кухня (10%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (9%), риси характеру (6%).
Угорці - мова (96%), віросповідання (63%), народні традиції, звичаї (54%), література, мистецтво, фольклор (39%), рідна земля (31%), спільне історичне минуле (30%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (18%), національна кухня (13%), риси характеру (2%), національний одяг (1%).
Румуни - мова (78%), народні традиції, звичаї (57%), рідна земля (43%), література, мистецтво, фольклор (35%), спільне історичне
минуле (31 %), національна кухня (21 %), віросповідання (16%), риси характеру (10%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (8%), національний одяг (7%).
Кримські татари - мова (100%), народні традиції, звичаї (90%), віросповідання (76%), національна кухня (50%), спільне історичне минуле (44%), література, мистецтво, фольклор (38%), риси характеру (18%), національний одяг (13%), рідна земля (5%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (1%).
Німці - спільне історичне минуле (41%), мова (37%), народні традиції, звичаї (30%), риси характеру (29%), віросповідання (19%), література, мистецтво, фольклор (18%), національна кухня (17%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (15%), рідна земля (13%).
Порівняння етнічних маркерів, що вишиковуються у міру своєї значущості для представників кожної з наведених етнічних спільнот, дає підстави говорити про суттєву роль мови в усвідомленні етнічної єдності (так само, як і в усвідомленні етнічної належності). Хоча це зовсім не означає, що даний факт з обов'язковістю мусить поширюватися на всі етноси. Зокрема, серед опитаних євреїв значущість мови відзначив лише кожний п'ятий респондент, порівняно з важливістю для них спільного історичного минулого (71%). Або, наприклад, серед опитаних білорусів і німців перевагу мови в груповій спільності усвідомлює кожний третій респондент. Щоправда, у цих спільнотах взагалі жоден з етнічних індикаторів не подолав 50% бар'єру.
Втім, на думку більшості респондентів, вирішальними у забезпеченні етнічної єдності є також народні традиції, звичаї, рідна земля, спільне історичне минуле. Що ж до інших індикаторів, то, не маючи такої одностайної підтримки респондентів, вони разом з тим підкреслюють специфічність процесу ідентифікації окремих етносів. Це передусім стосується літератури, мистецтва, фольклору, віросповідання, рис характеру, національної кухні, національного одягу, спільних зі своїм народом перспектив розвитку тощо.
Водночас наведені дані здатні набувати певної модифікації за умови розгляду їх крізь призму вікових характеристик респондентів, їхнього освітнього рівня та поселенського чинника. Якщо (як і у випадку з елементами етнічної належності) серед усіх представників опитуваних етнічних спільнот у забезпеченні групової єдності перевага з віком надається мові, традиціям, звичаям, спільному історичному минулому, віросповіданню, то рівень освіти вносить певну специфічність у розподіл тих чи інших елементів. Так, респонденти з неповною середньою освітою характеризуються схильністю до підвищення ролі мови (79%) і народних традицій, звичаїв (52%) порівняно з респондентами, що мають незакінчену вищу і вищу освіту (відповідно 54% і 39%). А, наприклад, у важливості спільного історичного минулого більш переконані респонденти з вищим рівнем освіти - 46% (з неповною середньою - 30%), вони ж відзначають і важливість з-поміж існуючих елементів, спільних зі своїм народом перспектив розвитку - 16% (порівняно з 7% тих, хто має неповну середню освіту). Цікаво, що за даним показником не розрізняються мешканці міст і сіл (8% тих й інших). Хоча їхнє ставлення до мови, народних традицій, звичаїв не є таким однозначним. Серед опитуваних селян відсоток тих, хто надає більшої значущості зазначеним елементам дещо вищий, ніж серед городян (82% і 56% порівняно з 63% і 43%). А такі елементи,
Loading...

 
 

Цікаве