WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Структурна композиція етнічної ідентичності - Реферат

Структурна композиція етнічної ідентичності - Реферат

з'являється поняття "етнічна роль". Поява останнього швидше за всепоясняється обмеженістю такої характеристики етнічної ідентичності як само-приписування. Виходячи з того, що виконання етнічної ролі базується на спільному для групи культурному знанні, культурному досвіді, то безумовно етнічна група має право очікувати від кожної людини поведінки, адекватної її ролі як члена даної групи. І в такому випадку лише приписування індивідом подібної ролі виглядає явно недостатнім. Але слід рахуватися і з тим, що культурні підвалини (культурне знання), на яких базуються внутрішньоетнічні відносини, набагато складніші й менш структуровані, аніж ті, на яких будуються міжетнічні відносини. До того ж, на відміну від соціальних ро-лей, статусів етнічність значено менше співвідноситься з динамікою соціальних відносин та інститутів, з загальним станом суспільства. За цієї обставини етнічність найбільш - константна категорія ідентичності.
Втім, безперечним залишається одне. Процес етнічної ідентифікації приводиться в дію через відмінності, оскільки вибір референта так чи інакше передбачає наявність альтернативи. Інша річ, коли індивід соціалізується у гомогенному культурному середовищі, проблем його ідентифікації з власною етнічною групою практично не виникає. Механізмом формування етнічних установок і стереотипів у цьому випадку, як правило, є наслідування. Засвоєння мови, культури, традицій, етнічних норм свого безпосереднього етнічного середовища відбувається цілком природно.
Втім, усвідомлення власної етнічної ідентичності навряд чи можна назвати самодовільним процесом з огляду на його детермінованість зовнішніми умовами. Частіше за все, це своєрідна реакція на ситуацію культурного конфлікту, що призводить до позначення символічних меж між етнічними групами. До того ж етнічна ідентифікація не завжди відбувається шляхом наслідування. Зокрема, може мати місце примушення, коли в даний процес активно втручаються традиції та орієнтації суспільства, не говорячи вже про можливість вільного усвідомленого вибору. Проте, в цілому етнічній ідентичності властиві два моменти. З одного боку, задоволення потреби в незалежності від інших і можливість самореалізації, а з іншого, потреби в груповій належності. Щоправда, поєднання різних причин І умов здатне певним чином розбалансувати природне протікання даного процесу. Одна справа, коли існує сприятливе ставлення до історії, культури свого народу, тоді навіть деякі відхилення, від так званої "норми", можуть розглядатися лише як зростання або згасання етнічності. Інша - коли з актуалізацією елементів етноізоляціонізму та замкненості виникають підстави для етноцентристської ідентичності. Хоча, скажімо, у деяких етнічних групах аналогічна ситуація може детермінуватися традиційними нормами, релігійними установками (як шлюбна ендогамія), але в цілому не призводити до ізоляціонізму.
Порушення динаміки ідентичності часто-густо спричиняє її кризу, Втім, стосовно етнічності, це явище навряд чи можна трактувати так однозначно. По-перше, важко уявити ситуацію, коли людина починає себе відчувати не тим, ким вона була ще до недавнього часу. А, по-друге, презентаційність зміни етнічної ідентичності може бути вимушеним кроком, обумовленим конкретною ситуацією, перерозподілом значущості її складових: "образу для себе" і "образу для інших". Окрім того, не виключена можливість інших ситуацій.
Специфікація етнічної ідентичності значною мірою обумовлюється не лише її суб'єктивною, але і соціальною модальністю. Так, за умов поліетнічної структури суспільства, не виключається розподіл етносів за їх статусом, що в свою чергу уможливлює прояв презентаційної ідентифікації (з метою досягнення вищого статусу) з більш престижною етнічною спільнотою (при збереженні відданості власним етнічним цінностям). До такого розвитку подій може спонукати не лише атмосфера мікросередовища, але й держави в цілому. Більш того, представникам невеликих етносів взагалі властива загостреність етнічної самосвідомості, що за певних умов здатна інтен-сифіковуватися. А звідси - зростання вимог щодо відданості спільним груповим цінностям і посилення протиставлення власних спільнот.
Втім, аби визначити більш-менш типові варіанти усвідомлення представниками різних етносів власної етнічної належності, звернемось до аналізу тих індикаторів етнічності, що здатні забезпечувати найбільш стійку групову ідентичність (за пропорційною вибіркою було опитано 10 найбільш чисельних етнічних спільнот України, п=1500, Інститут соціології НАН України, 1998). Запропоновані респондентам взаємодоповнюючі питання "Що, на Вашу думку, визначає етнічну належність людини? " і "Що, на Ваш погляд, передусім, об'єднує Вас з людьми Вашої етнічної спільноти? ", дозволяють водночас з'ясувати, які саме з цих індикаторів претендують на ключові ролі в тій чи іншій етнічній спільноті. Причому не виключено, що деякі з них дійсно можуть набувати виразу свідомої маніфестації на тлі неусвідомлених або слабко усвідомлених індикаторів Хоча це не скасовує можливості окреслення основних маркерів етнічного відмежування спільнот (див. табл. 4.1).
Як бачимо, у більшості випадків спостерігається досить таки помітний розрив між домінуючим та наступними індикаторами. Причому, як правило, лідируючі позиції утримують мова і національність батьків (хіба що за винятком релігії у поляків). І якщо в усвідомленні етнічної належності першість мові віддають угорці (93%), румуни (88%), болгари (85%), молдавани (84%), росіяни (80%) і кримські татари (65%), то почуття спорідненості на перший план висувають німці (78%), євреї (73%) і білоруси (63%). Хоча зазначені позиції часто-густо підстраховують одна одну.
Однак в усвідомленні етнічної належності певну роль відіграють не лише елементи, що мають суто етнічний характер, але й ті, ІДО втілюють у собі риси деклараційності як, скажімо, запис у паспорті. Причому останньому більшою мірою надають значущості угорці (44%), білоруси (27%), росіяни (17%), євреї (17%) і німці (17%).
Відслідковуючи проблему етнічної належності представників опитаних етнічних спільнот в цілому слід зауважити, що вік останніх, рівень їхньої освіти та місце проживання відповідним чином впливають на структурну композицію вищерозглянутих елементів. Характерним, зокрема, є те, що з віком у визначенні етнічної належності посилюється важливість мови, національності батьків, релігійного чинника, а у міру зростання рівня освіти відбувається зворотній процес стосовно окремих елементів етнічної належності. Так, серед тих, хто має неповну середню освіту, мові віддають перевагу 78% опитаних, а з незакінченою вищою та вищою освітою - вже 62%. Це ж саме стосується і релігійного чинника. А, наприклад, такі елементи, як територія проживання, національність батьків та запис у паспорті не мають суттєвих розбіжностей у виділених за рівнем освіти групах.
Втім, не дивлячись на те, що мова є домінуючою з-поміж елементів етнічної належності
Loading...

 
 

Цікаве