WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин - Реферат

Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин - Реферат

соціальної та культурної підсистем. Обидві вирішують ідеалістичні задачі, спрямовані на благо людей, проте соціальна підсистема піклується про матеріальну частину життя людей, а культурна - нематеріальну. Отже, у соціальній підсистемі домінує принцип турботи про співгромадян, а засобами виявлення цієї турботи є матеріальні цінності.
Існує ряд країн, у яких соціальні питання є першочерговими. Зокрема, високий рівень життя забезпечують більшість країн Європи. Такі країни, як Швеція, Данія, Швейцарія по рівню соціального захисту населення наближаються до соціалістичних. Проте домінування соціальних цінностей у країні не позбавляє її від таких суспільиих пороків, як хабарництво, злочинність, наркотики тощо.
4) культурна підсистема. Як вже зазначалось вище, культурна підсистема уявляє собою сукупність матеріальних та нематеріальних результатів творчої діяльності, а також суб'єктів, які приймають участь у творчій діяльності. В якості основної концепції узято роботи М.К. Реріха, культурного діяча початку XX сторіччя [7]. Згідно із його концепцією область культури утворюється трьома складовими: наукою, мистецтвом та релігією. Як і будь-яка інша підсистема, культура має двійчасту природу: духовну та масову. У своїй сукупності культура виконує задачу формування духовного світогляду держави, а також найзагальніших тенденцій масової свідомості. Таким чином, у культурній підсистемі головний принцип побудований на ідеалістичних категоріях релігії, мистецтва та науки, а методом його виявлення є особисте прагнення кожної людини їх досягти шляхом творчої діяльності.
Відзначимо, що саме духовний світогляд суспільства, його погляди на прекрасне, моральне та істинне в значній мірі визначають найзагальніші тенденції розвитку суспільства. Не спостерігаючи безпосередніх зв'язків між культурною підсистемою та іншими підсистемами, можна зауважити, що саме домінування духовних цінностей визначає немілітарізований розвиток суспільства, зменшення розмірів корупції, злочинності, наркотиків тощо. Культура виступає як панацея від усіх пороків людства. Більше того, як було показано вище, дотримання культурних цінностей є основою для коректного функціонування політичної та економічної підсистем без викривлень у відповідності до своїх задач.
Висунемо гіпотезу, що між суспільними підсистемами існують ієрархічні взаємозв'язки у наступному порядку:
- культурна підсистема;
- політична підсистема;
- економічна підсистема;
- соціальна підсистема.
Назвемо таку модель суспільних відносин міжгалузевою ієрархічною моделлю.
Структура та властивості міжгалузевої ієрархічної моделі суспільних відносин
Розглянемо ці властивості:
1) згідно із пріоритетом головних цілей та методів їх досягнення усі чотири підсистеми поділяються на дві частини: з домінуванням матеріальних цінностей (соціальна та економічна підсистеми) та з домінуванням духовних (ідеальних) цінностей (культурна та політична підсистеми);
2) згідно із причинно-наслідковим (мотиваційним) механізмом головні потреби людства формуються у соціальній та культурній підсистемах, тоді як політична та економічна підсистеми виступають в якості засобів їх реалізації. Зокрема економіка є інструментом, який організовує працю людей і через посередництво грошового еквіваленту реалізує соціальні потреби. У свою чергу політична підсистема є відображенням культурного світогляду суспільства на принципи державного управління;
3) кожна з підсистем має як духовний (внутрішній) аспект, пов'язаний із свідомістю та світоглядом людей, так і матеріальний (зовнішній) аспект, виражений у вигляді суспільних, комерційних та державних організацій. Відповідно переміщуючись від соціальної до культурної підсистеми ми отримуємо збільшення розмірів та періоду змін духовних (світоглядних, мотиваційних) систем.
Зокрема, рівню усвідомлення соціальних потреб відповідає масштаб окремої людини. У реалізації економічних цілей безпосередньо зацікавлена група людей, які належать до конкретного підприємства. Проте вже на рівні політичної підсистеми відбувається перехід до усвідомлення політичних цілей, які охоплюють значну частину суспільства на базі ідеологічних програм тих або інших політичних партій. Культурній підсистемі відповідає система поглядів (світогляд) усього суспільства на усі аспекти суспільного життя від моральних цінностей до безпосередніх матеріальних потреб. Відповідно збільшується і часовий масштаб змін для кожного рівня моделі. Зокрема окрема людина на рівні соціальної підсистеми є найбільш мобільною і здатна змінювати стратегію поведінки у найкоротші терміни (чи не щодня), тоді як на зміну загальної системи поглядів нації можуть витрачатись сотні й навіть тисячі років.
І навпаки, якщо говорити про матеріальні механізми реалізації цілей кожної з підсистем, то культурні цінності є результатом досягнень окремих індивідуальностей, політичні партії рухаються окремими групами ентузіастів, економічна підсистема є децентралізованою і утворюється зусиллями підприємницьки-активної частини суспільства, а для реалізації соціальних потреб потрібна дія усього державного механізму. Відповідно змінюються і часові масштаби кожної з підсистем. Якщо матеріальні артефакти культурної підсистеми можуть створюватись протягом одного-двох років, то для досягнення високого рівня соціального забезпечення усієї держави можуть знадобитись десятки років (а у випадку викривлення системи пріоритетів навіть й сотні років).
Висновки
У даній роботі запропоновано новітній підхід до аналізу суспільних відносин на основі міжгалузевої ієрархічної моделі. Згідно з цією моделлю чотири основні підсистеми суспільних відносин мають ієрархічну залежність і розташовані у наступному порядку (у напрямку зменшення пріоритету): культурна, політична, економічна, соціальна. Ієрархічні зв'язки між даними підсистемами реалізуються опосередковано через людську свідомість. Це і визначає домінування серед чотирьох підсистем культурної. Показано, що відхилення від названих пріоритетів у державній політиці призводить до різних викривлень у розвитку суспільства. Відзначено різний часовий масштаб та розмір даних підсистем, а також домінування культурної та соціальної підсистем над політичною та економічною як допоміжними.
Список літератури
[1] Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура. М., 2000.
[2] IEEE Std 1320.1-1998 IEEE Standard for Functional Modeling Language-Syntax and Semantics for IDEF0 -Description http://standards.ieee.org/
[3] Месарович М., Мако Д., Тахакара Н. Теория иерархических многоуровневых систем: Пер. с англ. - М.: Мир, 1973.
[4] Мишин С. П. Оптимальное стимулирование в многоуровневыхиерархических структурах // Автоматика и телемеханика. - 2004. - N 5. - С. 91-114
[5] Г. М. Андреева Общение и межличностные отношения/ http://www.i-u.ru/biblio/archive/averianov_xrpsiholog/ps9.aspx
[6] Кан Г. Грядущий подъем: экономический, политический, социальный. /Новая технократическая волна на Западе. М.,1986.
[7] Н.К. Рерих. Культура/ Журнал "Культура и время", № 1/2. - М.:МЦР, 2002
[8] Скаленко O.K. Сучасна інформаційна політика. К., 1999
Loading...

 
 

Цікаве