WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин - Реферат

Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин - Реферат


Реферат на тему:
Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин
Резюме. У даній роботі суспільні відносини розглядаються як сукупність культурних, політичних, економічних та соціальних підсистем. Запропонована міжгалузева ієрархічна модель, згідно з якою дані підсистеми за рівнем пріоритетів розташовуються у порядку від духовних цінностей до матеріальних. Проаналізовано особливості кожної з підсистем, а також сформульовано основні властивості цієї моделі.
Вступ
На перший погляд проблема побудови цілісної моделі опису суспільної системи здається не вирішуваною. Суспільні системи складаються з такої великої кількості об'єктів, кожний з яких у свою чергу є складною системою, що врахування усіх можливих взаємозв'язків та взаємних впливів видається неможливим [1].
Застосування ієрархічного принципу дозволяє значно спростити будь-яку модель, проте виникає питання про адекватність спрощеної ієрархічної моделі реальним процесам [2]. У процесі створення ієрархічної моделі доводиться нехтувати окремими менш важливими зв'язками чи навіть об'єктами при переході на більш високі рівні ієрархії.
Приймемо за робочу гіпотезу, що ієрархічний принцип є не лише одним з методів аналізу систем, а є одним з фундаментальних законів природи, який застосовується при створенні системи будь-якої природи: фізичної, біологічної, особистісної чи суспільної.
Наведемо декілька прикладів, які можуть проілюструвати дане твердження:
- чотири основні види взаємодії у фізиці: гравітаційні, електромагнітні, сильні та слабкі;
- чотири рівні організації живої матерії: клітина, тканина, орган та організм;
- чотири рівня людських потреб (за Маслоу): фізіологічні, у захищеності, у любові, у повазі;
- чотири форми суспільної організації: людина, родина, громада (село, місто), суспільство (регіон, держава).
Спостережене число чотири є необов'язковим, хоча може бути спостереженим ще у багатьох випадках. Обґрунтування як кількості рівнів, так взагалі теорії ієрархічних рівнів у системах є окремою задачею [3,4].
В якості моделі суспільних відносин будемо розглядати структуру, яка складається з чотирьох компонентів: соціального, економічного, політичного та культурного (у роботі [5] замість культурного компонента використано ідеологічний).
Названі компоненти є важливою складовою кожного суспільства і в умовах швидкого зростання темпів економічного розвитку та інтеграційних процесів [1,6] неврахування існуючих зв'язків може принципово змінити пріоритети розвитку суспільства. В умовах інформаційної глобалізації помилково вибрані пріоритети можуть призводити до глобальних наслідків у короткі терміни.
Розглянемо, яким чином ієрархічний принцип може бути застосований у суспільних відносинах. При цьому розглянемо нову ієрархічну модель, яку назвемо міжгалузевою.
Принципи міжгалузевої ієрархічної моделі
Існування ієрархічних взаємозв'язків в окремих суспільних підсистемах таких, як державні установи, політичні партії, соціальні структури тощо, не викликає сумнівів. У будь-якій суспільній підсистемі спостерігаються чотири класи ієрархічних взаємозв'язків: структурні, поведінкові, комунікаційні та організаційні.
Проте розглянемо такі суспільні підсистеми, зв'язки між якими спостерігти досить важко. До таким підсистем віднесемо політичну, економічну, соціальну та культурну. Зазначимо, що під культурною підсистемою будемо розглядати усі існуючі в суспільному утворенні (в подальшому в якості прикладу будемо використовувати державу) суб'єкти та організації, які займаються творчою діяльністю, а також усі збережені від попередніх поколінь результати такої діяльності. Такі результати можуть бути як матеріальними, наприклад, твори мистецтв, філософські та наукові трактати тощо, або нематеріальними, наприклад, національна ідея або домінуюча у суспільстві система поглядів на моральні питання. Згідно із концепцією, яку запропонував М.К. Реріх, до культури будемо відносити науку, мистецтво та релігію [7]. Кожна з названих підсистем є доволі незалежною і функціонує в межах держави самостійно. Виникає питання, чи такий вид рівноправних взаємовідносин між цими підсистемами є законним?
Перш ніж розглядати взаємозв'язки між цими підсистемами, зупинимось коротко на кожній з них і дамо коротку характеристику.
1) економічна підсистема. З усіх прикладних наук економічна теорія є, можливо, найбільш розвинута. Існує безліч методик для оцінювання різноманітних параметрів діяльності підприємств чи більших економічних організацій. Така глибина проробки даного питання має безпосередню підставу - весь державний організм, будь-яка родина залежить від перебігу економічних процесів. Грошовий еквівалент існує майже для будь-якого об'єкта. Проте, не зосереджуючись на подробицях, можна сформулювати основний принцип, на якому побудована економічна підсистема - принцип рівноправного конкурентного змагання. Це стосується ринкової економіки, оскільки централізовані економіки довели свою неспроможність.
На жаль, у багатьох випадках цей принцип набуває негативного аспекту - а саме тоді, коли заради наживи (чи перемоги над конкурентом) учасники готові зробити кроки, незаконні не лише з точки зору чинного законодавства, але й з точки зору моралі та людських почуттів.
2) політична підсистема. Також ця підсистема відноситься до популярних з наукової точки зору. Участь у політичних процесах стосується все більшої кількості людей. В значній мірі збільшення кількості політичних процесів пов'язане з процесами демократизації, які і покликані залучити як можна більшу кількість людей до процесу управління державою. На даний момент існує багато технологій приваблення до себе увагу людей. Зокрема обіцянки, акцентування існуючих недоліків у суспільстві, негативна інформація про конкурентів. Врешті-решт лише реально зроблені справи свідчать про якість обіцянок політика, проте відзначимо головну особливість політичної підсистеми: головним методом досягнення результатів є вербальний вплив. І не лише слова, а й степінь переконаності у тому, що говорить політична особа. Вміння переконувати та залучати до своєї партії людей формує інститут лідерства [8]. Отже, на відміну від принципу конкурентного змагання та головного інструмента - грошей, у політичній підсистемі домінує принцип лідерства з головним методом - вербальним переконанням.
На жаль, і у цьому випадку можливі негативні вияви, зокрема втрата політичною особою моральних принципів і прагнення досягнути влади для особистої наживи. Відзначимо, що зловживання починається тоді, коли політична підсистема нехтує культурними цінностям та підкоряється цінностям економічної підсистеми.
3) соціальна підсистема. Видається, що саме ця підсистема є найважливішою з точки зору конкретних справ. Врешті-решт ця підсистема реалізує головну задачу держави - соціальний захист малозабезпечених категорій людей: пенсіонерів, дітей,сирот та інших. При ефективно працюючій економіці та відповідних політичних законах соціальна підсистема працює у відповідності до своїх цілей. Відзначимо залежність соціальної підсистеми від політичної та економічної, а також спорідненість цілей
Loading...

 
 

Цікаве