WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політичні еліти і політичне лідерство - Реферат

Політичні еліти і політичне лідерство - Реферат

політичні цінності. Своїх сучасників Ніцше вважав утраченим поколінням, його герої - це герої майбутнього. Людина мусить побороти в собі все, що сприяє спокою та лінощам. Слід позбутися повсякденності, бути вищим за неї, щоб стати особою, здатною володіти і керувати. Це своєрідна концепція самовиховання, знищення в собі раба. Спрощений, вульгаризований підхід до концепції Ніцше застосував фашизм, що призвело до неадекватного сприйняття його філософії, наклало на неї тавро людиноненависницької теорії (зокрема в колишньому СРСР).
Французький соціолог Габріель Тард (1843-1904) вважав, що лідер є рушієм суспільного процесу, силою, що спонукає та певною мірою скеровує розвиток людської історії. На його думку, більшість населення не здатна до творчості, розуміння сутності історичного, політичного, соціального розвитку, і тому цю роль виконує лідер.
Своєрідне тлумачення лідерства дав німецький мислитель К. Маркс, визначаючи лідера як особу, якій властиві уміння, знання, авторитет, організаторський талант і яка є виразником інтересів і волі певного класу, зокрема пролетаріату.
У політичній науці існує багато інших теорій, концепцій. і трактувань лідерства.
Теорія рис лідерства. За цією теорією лідер повинен володіти певними рисами. Він має глибше та масштабніше мислити, вміти швидко знаходити вихід із певних ситуацій тощо. Якісна перевага - це продуктивність ідей. Людина мусить оволодіти вмінням уникати, а в разі необхідності розв'язувати конфлікти; мати "підхід" до людей, до їхніх проблем і питань, що потребують вирішення. Лідера характеризують високий рівень інтеле-кту, нестандартне мислення. Усе це має витворити нову якість, що забезпечує лідерові здатність уміло вирішувати весь комплекс проблем, беручи до уваги не лише поточну ситуацію, а й можливі наслідки своїх дій у майбутньому. Нову ідею лідер повинен або вдосконалити, або відкинути.
Ситуаційна концепція. Лідер діє в межах певної ситуації, він необхідний як рушій, що розв'язує актуальну для певного періоду проблему.
Теорія послідовників. Політичне лідерство розглядається як особливі відносини між лідером і підлеглими або тими, хто його обрав чи на нього впливає. Ці відносини можуть бути односторонніми (коли впливає лідер), що залежить від рівня концентрації влади в лідера та рівня його політичної ваги, а також особистих якостей; двосторонніми, коли на лідера впливають його послідовники, а не тільки лідер впливає на них.
Психологічні концепції лідерства. Вони ґрунтуються на вченні 3. Фрейда. Згідно з ним в основі лідерства - певне лібідо, здебільшого підсвідоме почуття сексуального характеру. Воно виявляється в бажанні перебороти певні комплекси й табу, досягти більшого. Лідерові необхідно підтримувати врівноважені стосунки з масою, бути здатним стримувати її агресивні настрої.
У політологічному аспекті лідерство визначають:
" як вплив на інших людей;
" як управлінський статус, тобто позиція, пов'язана з винесенням управлінських рішень;
" як зразок поведінки та організації певної групи осіб і здатність реалізувати їхні вимоги в державних структуpax;
" як бізнес, підприємництво в межах політичного ринку.
Політичне лідерство - це суспільно-політичний інститут (процес), за якого одна, а іноді й декілька осіб беруть на себе роль глави, керівника, провідника певної соціальної групи, політичної партії, громадсько-політичної організації чи руху, держави або суспільства в цілому.
Політичний і лідер трактується в політології як керівник держави, партії, громадсько-політичної організації, руху, певної громади тощо; як популярний і впливовий учасник суспільного життя, який визначально впливає на нього, консолідує зусилля людей для досягнення спільної мети.
Політичного лідера не можна ототожнювати з вождем, який не піднімає масу до свого рівня, а опускається сам до рівня маси, служить не державі чи нації, а певним групам, що висунули його і підтримують на політичній арені; вождь звертається до людини з натовпу, діяльності - насилля, маніпуляції поведінкою людей, зневажливе ставлення до особистості.
4. Класифікація та функції політичного лідерства
У сучасних політологічних концепціях функціонують різні критерії класифікації лідерства.
Лідерів поділяють:
- за мірою впливу на суспільство:
" § на реальних ("лідери-герої");
" § на менеджерів, які не мають яскраво і вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві;
- за психологічними рисами і типами поведінки:
а) щодо ставлення до власного впливу й можливостей (лідер-ідеолог і лідер-прагматик);
б) стосовно своїх прихильників - лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув);
в) щодо супротивників - лідер-угодовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути) і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника);
г) за способом і оцінки здібностей - відкритий лідер та лідер-догматик.
Вищеназвані чотири дихотомії "чистих" лідерів визначив польський політолог Є. Вятр. Вони, на його думку, виявляються в різних комбінаціях. У марксистській науці лідерів поділяють: на правлячих та опозиційних; буржуазних і пролетарських; кризових і рутинних.
-- за стилем керівництва і політичною системою вирізняють:
" диктаторський тип лідера, який прагне досягти своєї мети, спираючись на страх покарання;
" демократичний тип лідера, що спирається не лише на свої якості та авторитет, а й підтримує дух співробітництва, співучасті в обговоренні питань;
" автократичний тип лідера, який повинен володіти високими професійними та особистими якостями, аби перемагати опонентів.
виокремлюють ще:
" плутократичний тип лідера (часто це лідери "тіньової" економіки);
" лідера-популіста, який спирається на популярні сьогоденні бажання, проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйнята (на рівні розуміння мас) способи виходу зі складних ситуацій;
" лідера-професіонала (лідер постіндустріального суспільства), повагай довіра до якого базуються на його компетентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього.
Лідер-професіонал повинен вміти визначати пріоритетні цілі, давати науковий аналіз певної проблеми, будувати ієрархію проблем та визначати способи їхнього вирішення.
Політичний лідер у будь-якому суспільстві покликаний виконувати певні функції:
" об'єднання суспільства навколо загальних цілей;
" схвалення та здійснення компетентних політичних рішень;
" зв'язок влади і підвладних структур, послаблення емоційної відчуженості між двома частинами державного механізму;
" підтримання чи пропагування соціального оптимізму;
" легітимація наявного суспільно-політичного устрою.
Соціальна значущість політичного лідерства залежить від рівня політичної культури й активності мас суспільства.
Література
1. Бодуен Ж. Вступ до політології. - К., 1995.
2. Брегеда А. Ю. Політологія : Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. - К., 1999.
3. Базар І. M. Політична етнологія як наука : історія, теорія, методоло-гія, праксеологія.- К., 1994.
4. Гаєвський Б. Українська політологія. - К., 1995.
5. Гаєвський Б. Філософія політики. - К., 1993.
6. Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму, а що далі ? - К., 1996.
7. Гелей С., Рутар С. Основи політології. -Львів, 1996.
8. Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навч. посібник. - К., 1999.
Loading...

 
 

Цікаве