WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Сутність політичних партій та громадсько-політичних об’єднань. Функції політичних партій. Типологія партійних систем - Контрольна робота

Сутність політичних партій та громадсько-політичних об’єднань. Функції політичних партій. Типологія партійних систем - Контрольна робота

природа влади неможлива. Політичні партії забезпечують зв'язок між народом і представницьким механізмом правління. Саме через партії уряд може звернутися до мас за підтримкою, а маси через партії можуть критикувати керівництво івисувати вимоги до нього.
2. Функції політичних партій
Основними функціями політичної партії в сучасному суспільстві є:
політичне представництво соціальних інтересів;
соціальна інтеграція - узгодження соціальних інтересів через взаємодію політичних партій;
розробка ідеології, політичних доктрин і програм;
боротьба за оволодіння державною владою та участь у її здійсненні;
участь у формуванні й діяльності всіх ланок державного апарату;
участь у розробці, формуванні і здійсненні політичного курсу держави;
політична соціалізація - сприяння засвоєнню індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, залученню його до політичної с истеми;
формування громадської думки;
політичне рекрутування, тобто залучення на бік партії якомога ширших верств населення як її членів, прихильників і виборців;
підготовка та висунення кадрів для апарату держави, партії, громадських організацій.
Політичні партії активно впливають на діяльність органів державної влади, економіку, соціальні процеси, відносини між країнами. Вони є одним із базових інститутів сучасного суспільства, без якого не можливе функціонування представницької демократії, яка потребує розвинутих і добре організованих партій. За їх відсутності посилюється загроза виникнення авторитарного режиму. Демократія забезпечується участю партій у виборах, позаяк на багатопартійних виборах зіштовхуються не амбіції особистостей, а інтереси суспільних груп. Партії нині є невід'ємною частиною всієї демократичної системи, особливо парламентської демократії, оскільки парламентська робота здійснюється переважно через партії.
Багатопартійність е певною гарантією проти корупції, зловживань владою, своєрідним способом контролю державних діячів.
Перспективи посттоталітарного розвитку колишніх соціалістичних країн, у тому числі України, пов'язані зі становленням політичних партій. Відсутність сильних партій, які легітимне представляють інтереси основних соціальних груп у відносинах з державою, нібито ставить державу над суспільством і розв'язує їй руки у виборі політики. Однак це ілюзія, бо замість політично організованих опонентів, з якими можна вести діалог і шукати консенсус, владі за таких обставин протистоїть стихійна маса людей. Слабкість партій неминуче обертається безсиллям держави, яка позбавляється зворотного зв'язку з масами і втрачає контроль над політичним процесом.
Вплив політичних партій на маси, а отже, і завоювання владних позицій у суспільстві визначається такими чинниками:
" наявністю приваблюючих ідеологій, які визначають цілі розвитку, відображають інтереси мас;
" організаційною оформленістю, мобільністю організаційних структур, здатних реалізовувати намічені цілі;
" рівнем компетентності, авторитетності партійних керівників (вождів, лідерів, функціонерів);
" достатньою масовістю й активністю рядових членів партії;
" вмінням практично організувати діяльність партії в конкретній історичній ситуації;
" вмінням відобразити гострі суспільні проблеми в зрозумілих масам конструктивних лозунгах;
" наявністю достатніх коштів для діяльності ідейно-пропагандистських і культурних центрів партії, для оприлюднення її політики через засоби масової інформації.
Суспільно-політична роль партій виявляється в їхніх функціях. У політології існують різні підходи щодо обсягу, змісту і суті функцій політичних партій. Американський політолог Дж. Брайс виділяє такі функції партій:
підтримка одностайності між членами партії;
рекрутування нових прихильників;
стимулювання ентузіазму виборців, акцентуючи увагу на численності партії та важливості її мети;
інформування виборців про політичні питання, які вирішує партія, про особисті достоїнства вождів і недоліки суперників;
відбір кандидатів на певну посаду.
У політології фігурують й інші функції партій:
організація громадської думки з питань, які торкаються життєвих інтересів нації;
мобілізація виборців навколо партійних кандидатів;
виховання громадської думки і дедалі активніше виконання партіями загальноосвітньої ролі в процесі політичної соціалізації;
забезпечення неперервності політичних зв'язків між парламентом і народом;
формування разом з іншими політичними інститутами механізму державного і громадського управління, забезпечення стабільності влади;
створення сприятливих умов для послідовної зміни складу уряду за дво- і багатопартійної системи.
Особливу роль у життєдіяльності партії відіграє функція політичного рекрутування (кадрова). Вона передбачає підбір і висунення кадрів як для партії, так і для інших організацій, які належать до політичної системи, у тому числі висунення кандидатів у представницькі органи влади й у виконавчий апарат держави. Авторитет партії в суспільстві залежить від того, наскільки ефективно вона реалізовує функцію вироблення політики і здійснення політичного курсу. Обсяг і ефективність реалізації цієї функції залежить від місця партії в політичній системі.
Отже, до основних функцій партій належать:
1. Соціальна. (З'ясування, формулювання і обґрунтування інтересів великих суспільних груп).
2. Активізації та об'єднання. (Представлення інтересів великих суспільних груп на державному рівні).
3. Ідеологічна. (Формування ідеології та політичних доктрин: теоретичних концепцій, партійної програми, оцінок подій, закликів, соціально-політичних стратегій тощо).
4. Політична. (Участь у формуванні політичних систем, їх спільних принципів, компонентів; участь у боротьбі за владу в державі і формування програм її діяльності).
5. Управлінська. (Участь у здійсненні державної влади).
6. Електоральна. (Організація політичної боротьби, спрямування її в цивілізоване русло).
7. Виховна. (Інституалізація політичних конфліктів; формування громадської думки; політичне виховання суспільства або його частини).
8. Кадрова. (Формування політичної еліти: підготовка й висунення кадрів для апарату держави, керівників громадських організацій, зокрема профспілок; рекрутування та соціалізація нових членів).
3. Типологія партійних систем
Партії відрізняються за
" соціальною основою;
" організаційною побудовою і характером членства;
" ідеологією;
" місцем у системі влади;
" цілями, методами й засобами діяльності.
Відповідно до соціальних груп розрізняють класові, національні, жіночі, селянські, регіональні та інші політичні партії. У більшості країн світу є
Loading...

 
 

Цікаве