WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Суть і значення соціальної політики. Особливості сучасної соціальної політики в країнах світу. Соціальна політика України - Контрольна робота

Суть і значення соціальної політики. Особливості сучасної соціальної політики в країнах світу. Соціальна політика України - Контрольна робота

типи:
1. Соціал-демократична соціальна держава - характеризується максимальним рівнем соціального патерналізму держави й мінімальною соціальною відповідальністю людини, має високий рівень перерозподілу прибутків та наступні ознаки:
o рівне соціальне забезпечення усіх громадян;
o проведення політика повної зайнятості;
o високий рівень податків та допомог - низький рівень бідності.
Тут слід зазначити, що колишній СРСР вирізнявся не високим рівнем податків, а низькою питомою вагою заробітної плати у ВВП, державні допомоги мали форму дотацій на величезну кількість товарів та послуг (наприклад, на початку 90-х років населення сплачувало лише близько 20% вартості житлово-комунальних послуг). Щодо рівня бідності, то скоріш за все крива Лоренца, що його характеризує, збігалась би з прямою рівного розподілу доходів, однак в ті часи коректного обстеження умов життя домогосподарств не проводилося. Отже, якщо заплющити очі на майже повну відсутність політичних прав і свобод громадян, то СРСР цілком логічно претендував на роль соціал-демократичної соціальної держави.
2. Консервативна або корпоративна соціальна держава - характеризується більш-менш рівномірним розподілом ступеню відповідальності за долю громадян між державою та особою. Держава виступає як гарант соціального забезпечення, але воно здійснюється самими громадянами через різноманітні страхові механізми (фонди) за кошти власне громадян, має місце поміркований рівень перерозподілу прибутків, державна система характеризується такими ознаками:
o рівень соціального забезпечення залежить від особистого внеску громадян до страхових фондів;
o має місце неповна зайнятість;
o рівень податків та допомог - поміркований.
3. Ліберальна або обмежена соціальна держава - характеризується покладенням максимальної відповідальності за громадян на їх самих, адержава забезпечує лише певний, мінімальний, рівень соціальної підтримки. Має місце високий рівень перерозподілу прибутків й державна система характеризується такими ознаками:
o забезпечення мінімального рівня соціальних гарантій для значної частини населення;
o відносно високий рівень зайнятості;
o високий рівень податків.
Як вже зазначалося, прикладом такої країни є США, цікаво, що наявність різноманітних програм допомоги на різних рівнях (держава, штат, муніципалітет) призвели до появи значної кількості сімей, які вже декілька поколінь живуть на допомогах і навіть не прагнуть відшукати роботу. Отже, навіть мінімальний рівень соціальної підтримки може призвести до появи стійко паразитуючих прошарків населення.
Підсумовуючи все сказане вище, при визначенні поняття соціальної політики, на нашу думку, на перше місце необхідно ставити не інтереси різних соціальних чи демографічних груп та їх узгодження, а людину, як основну складову будь-якої суспільної групи, а на меті діяльності держави та суспільних інститутів ставити задоволення її життєвих потреб за неодмінної умови дотримання громадянських прав і свобод людини. Слід також чітко усвідомлювати, що метою соціальної політики є задоволення саме життєвих потреб або, іншими словами, природних прав людини, в той час як дотримання громадянських та політичних прав людини залишаються поза межами заходів власне соціальної політики, хоча при цьому вони є неодмінною та ключовою умовою діяльності сучасної соціальної держави. Розглянемо в якому співвідношенні знаходяться природні та громадянські права людини.
3. Соціальна політика України
Здійснення економічних реформ при відсутності обґрунтованої економічної політики та розвиненої ринкової інфраструктури за умов руйнації економічних зв'язків призвело до кризового соціального стану суспільства. Розпад фінансової системи і гіперінфляція в першій половині 90-х pp. XX ст., відродження "тіньової" економіки породили такі украй негативні наслідки у соціальній сфері:
o зниження рівня життя значної частини населення;
o значну частку прихованого безробіття;
o різку поляризацію населення за рівнем доходу;
o майже повну ліквідацію відповідності між результатами й оплатою праці між секторами економіки і сферами економічної діяльності;
o посилення неформальних суспільне нерегульованих методів вирішення економічних і соціальних питань, розвиток корупції;
o формування маргінальних груп населення, готових до суспільне деструктивних дій.
Нерозв'язанім соціальних проблем викликає негативні соціальні явища, які стримують і деформують розвиток суспільства, унеможливлюють повноцінну участь громадян у всіх сферах суспільного життя.
Сьогодні Україна стоїть перед необхідністю:
o відміни системи субсидованого житлового фонду та комунальних послуг і підвищення видатків на комунальні послуги;
o раціоналізації і спрощення існуючої системи пільг;
o зменшення видатків на розподіл і доставку допомоги з метою підвищення рентабельності системи;
o впровадження цільового спрямування витрат на допомогу тим, хто її найбільше потребує, зокрема на пільги для дітей та пенсіонерів з низьким рівнем доходів;
o реформи пенсійного забезпечення;
o переходу від державного фінансування охорони здоров'я до його здійснення переважно на страхових засадах,
o підвищення межі пенсійного віку;
o відміни вікових пільг;
o обмеження прав на пільги:
o ліквідації прихованого безробіття тощо.
Важливими проблемами соціальної політики України є:
" визначення шляху суттєвого підвищення вартості національної робочої сили;
" поєднання політики економічного зростання з активною і сильною соціальною політикою;
" підвищення платоспроможного попиту населення;
" посилення мотивації праці;
" зайнятість населення.
Соціальна політика активно впливає на економічне зростання через:
" збільшення сукупного попиту;
" підвищення продуктивності людського капіталу;
" зміцнення соціальної стабільності та поліпшення підприємницького та інвестиційного клімату;
" забезпечення легітимності (суспільної та корпоративної підтримки) інших заходів, спрямованих на активізацію зростання.
Діяльність держави у соціальній сфері майже виключно в формі соціального захисту, про що йшлося вище, її відрив від інших складових соціально-економічної політики, і навпаки, здійснення економічної політики без урахування потреб соціального розвитку, як це відбувалося в Україні,
Loading...

 
 

Цікаве